Оригінальні “антиморозні” рішення. Як у містах світу та України борються зі снігом та ожеледицею

Цьогорічній лютий, як ніколи, виправдав свою назву. Нинішня погода б'є всі рекорди за кількістю морозних днів і за тривалістю снігопадів. Синоптики кажуть: третій місяць зими 2021 року у Києві має всі шанси стати найбільш сніжним за останні 43 роки — тоді, у лютому 1977 року, у столиці випало більш ніж 100 см снігу. За попередній тиждень товщами снігу, з якими зараз ведуть битву наші комунальники, не засипало хіба що південні області, але від наступного раунду негоди "відпетляти" вже не вдасться нікому — за прогнозами, починаючи з 17-18 лютого, на зміну багатоденній хуртовині очікується різке зниження температури повітря по всій Україні – подекуди до -25°C.

Справедливості заради, справжня зима, на відсутність якої всі жалілися кілька років, але по факту знову виявилися до неї не дуже готовими, нарешті прийшла не тільки в Україну.

Від снігопадів та холоду потерпають країни Європи, Японія і Північна Америка. Снігоприбиральна техніка ледь встигає розчищати замети. На дорогах і в містах — транспортні колапси, з обмеженням працюють залізниці. 

В американській Міннесоті на честь цьогорічних морозів мешканці влаштували зимовий флешмоб "заморожені штани" — жителі виставляють на вулицю мокрі джинси, і ті стоять. Навіть у пустелі Сахара в січні цього року, вперше за 40-річний період, температура повітря впала до -2°C, а мешканці Алжиру та Саудівської Аравії теж змогли побачити сніг — надзвичайно рідкісне для африканського континенту явище. 

Надворі холодно не лише американським джинсам. У таку погоду отримати переохолодження чи навіть обмороження може будь-хто, особливо важко доводиться зимою безхатькам, тим, хто вимушений довго працювати на відкритому повітрі, а також тваринам.

"Рубрика" вирішила дізнатися, як справляються з зимовими негараздами і допомагають зігрітися на вулиці тим, хто цього потребує, у різних країнах, і чи встигає Україна за всіма світовими новаціями.

"Снігові" патрульні

Певно, найбільш пристосовані у Європі до снігу — жителі Фінляндії. Постійний сніг покриває північ Фінляндії в середньому з кінця жовтня, південь — з грудня, і снігу вистачає до березня, а на півночі — у Лапландії — навіть до червня. На широті Гельсінкі сніговий покрив в середньому сягає 30-50 см, а на півночі його глибина може перевищувати один метр. Тому фіни до боротьби зі снігом готові завжди. 

Наприклад, у різних районах Гельсінкі з кінця осені патрулюють спостерігачі, що стежать за тим, чи не перевищує снігопад рівень, після якого необхідно приступити до прибирання снігу. Коли це відбувається, снігоприбиральні машини відправляються в будь-який час доби з депо, розташованих по всьому місту, і прибирають сніг з вулиць згідно з визначеними заздалегідь пріоритетами. 

Ще до початку снігового сезону вздовж фінських доріг, особливо в сільській місцевості, з'являються довгі палиці яскравого кольору, оснащені світловідбивачами. Це снігоприбиральні знаки, за допомогою яких водії снігоприбиральних машин у будь-яку заметіль бачать, де проходить дорога і де починається кювет.

До речі, у містах влада завжди прибирає проїжджу частину, а ось тротуари вздовж будівель зазвичай залишаються за власниками, двори ж прибирають керуючі компанії або самі жителі. 

Для того, щоб не ковзатися при ожеледиці, турботливі до природи фіни використовують не сіль, не пісок, і звісно ж, не хімічні реагенти, а гранітну крихту. Її плюси — у повній екологічності і повторному використанні. Вона не отруює грунт, не псує взуття, безпечна для тварин і рослин. Щороку її збирають, промивають і використовують повторно. При довгостроковому плануванні це виявляється більш економним, ніж заливати все недешевими та ще й шкідливими реагентами.

Тротуари і дороги з підігрівом

А ось у Японії дорогами без снігу і ожеледиці нікого не здивуєш. У цій країні заборонене застосування хімічних реагентів на вулицях, проте японські дороги і тротуари і так не замерзають і не потребують очищення від криги і снігу, тому що вони обладнані системою підігріву. Технологія підігріву асфальту багато в чому схожа з технологією "теплої підлоги", коли під зовнішнє покриття укладається сітка з нагрівальними елементами.

Позитивний досвід японців перейняли і в інших північних країнах. Дороги з підігрівом є в Канаді, США, Фінляндії, Норвегії, Ісландії та деяких інших країнах. Наприклад, в Ісландії навіть витрачатися на це не потрібно, там в якості джерела тепла виступають геотермальні води, на які багата територія цієї держави. 

Процес модернізації тротуарів стартував також і у нас. Так, у Солом'янському районі Києва, біля гімназії №318, вздовж вулиць Івана Пулюя і Кадетський гай, частину тротуару облаштували системою підігріву. Роботи велися за рахунок громадського бюджету.

Проект "Безпечні тротуари" передбачав відновлення плиткового і асфальтового покриття тротуарів і доріг, монтаж системи підігріву частини тротуару, де є сильний ухил поверхні, небезпечний взимку, встановлення нових бордюрів, тощо.

"Розумні" і теплі зупинки

У шведському місті Умео створили "розумну" зупинку громадського транспорту — Station of Being ( "Станція Буття"). За задумом архітекторів, там можна зігрітися під час морозів та ще й і порефлексувати. На зупинці тепло і затишно, грає спокійна музика, а пропустити свій автобус не дозволить вбудована аудіосистема, яка повідомить про його приїзд.

Капсули для очікування обертаються на 360 градусів і змонтовані під кутом, що забезпечує зручну опору і надійний захист "тилу". Це дуже актуально, оскільки в Умео зимою часто вітряно і сніжно, а температура коливається від мінус 10 до мінус 20 за Цельсієм. Конструкція з усіх боків відкрита: це зробили для того, щоб снігоприбиральна машина могла вільно забирати сніг. 

А так виглядають теплі зупинки в Казахстані. Причому там це вже давно не пілотний проект: лише у столиці, Нур-Султані, їх нараховується вже більше сотні. Здебільшого їх встановлюють у спальних районах міст: "Благополучна людина може, в принципі, в центрі зловити таксі. А тим, хто користується більше громадським транспортом, це важко, тому ми більше віддаємо перевагу мікрорайонам", — пояснив інвестор проекту теплих зупинок в Астані. У холодні пори року такі осередки комфорту дуже доцільні. У критих зупинках встановлені кондиціонери і обігрівачі, є вбиральні кімнати і вільний Wi-Fi. 

Перші розумні "антипогодні" зупинки з'явилися в Україні в Дніпрі. Ще у 2017 році в місті встановили дві надзвичайні зупинки, які мали безкоштовний WiFi, обігрів, годинник, термометр, кнопку виклику поліції. Коштувала одна така зупинка 170-200 тисяч гривень. Зупинки встановили за кошти міської ради, а решту 100 пропонували профінансувати підприємцям міста. Схожі розмови про встановлення зупинок з обігрівачами точилися і в інших містах, зокрема у Києві, але інформації про те, що держава або інвестори вкладають кошти в теплі зупинки, наразі так і немає.

І ще до "теплих" ноу-хау. З настанням холодів більшість вуличних лавочок простоюють без діла. Зустрітися з кимось, відпочити і зігрітися можна на теплих лавках, які вже є в деяких містах Скандинавії та Канади. Можливо, у найближчому майбутньому такі острівки тепла з'являться і у нас.

Пункти обігріву

За інформацією Урядового порталу з початку року місцевими органами влади України у взаємодії з ДСНС розгорнуто більше 4 тисяч пунктів обігріву на базі наметів та транспортних засобів. Кількість значна, але в реальності їх вистачає не всюди. До прикладу, на два найближчих морозних тижня небайдужі кияни шукають приміщення, де можна було б прийняти на ніч людей з вулиці. Це, як пише волонтерка Ольга Макар на своїй сторінці у Facebook, може бути спортзал, велика квартира, церква, склад, готель, магазин, зал школи танців, хостел тощо. Будь-яке велике приміщення із санвузлом і опаленням. Волонтери готові платити адекватну ціну, щоб врятувати людей, які не мають дому. Враховуючи те, що "пункт обігріву" на київському вокзалі кілька днів як зачинено через вимкнення опалення, це особливо актуально для безхатьків столиці.

Ось так, наприклад, виглядають тимчасово облаштовані приміщення для обігріву у Римі:

А в німецькому місті Ульмі на початку зими встановили капсули для бездомних, у яких можна сховатися вночі від холоду і негоди — без реєстрації і формальностей. Капсули виготовлені з дерева і жерсті, замикаються зсередини, оснащені сонячними панелями, від яких живляться вентилятор для подачі повітря зовні, лампочки і сенсори, які передають дані на мобільні телефони співробітників міського соціального відомства. Обігріву в капсулах немає, але повітря надходить через теплообмінник, тобто температура всередині вища, ніж зовні. Однак в разі сильних заморозків вона все ж таки може опускатися до небезпечного рівня. Тому за станом капсул і її тимчасових мешканців стежать робітники соціальної служби. Якщо хтось ночує в капсулі, вранці вони прибувають на місце, щоб обговорити подальшу допомогу чи запропонувати варіанти розміщення в гуртожитку для бездомних. 

У польському Вроцлаві влада запустила "опалювальний трамвай" для безпритульних, де на них чекають їжа та гарячий чай. Спеціальний трамвай, який курсує містом, організували через морози, він працює щодня з 20:30 до 6:00. За необхідності цю ініціативу можуть продовжити.

В іншому польському місті Торунь на допомогу трамваям на зупинках громадського транспорту організували місця для обігріву. Там вдарили морози –15°С. 

Кава та розсіл замість піску і солі

Ми вже розповідали, що у Львові комунальники для боротьби з ожеледицею почали обробляти доріжки кавовою гущею. Інноваційний екологічно безпечний підхід запропонували у Львівській міськраді. Спита кава не шкодить природі, а корисного матеріалу в українській столиці кави — хоч відбавляй. Досвід львів'ян перейняли у Польщі. У Кракові та Варшаві почали пробне ви­користання фусів від кави для зимового догляду за стежками і алеями в парках. Влада запросила всі місцеві кав'ярні взяти участь у цьому експерименті.

Якщо в Україні і Польщі на допомогу проти зимової негоди спішить кава, то в Німеччині сніг чистять за допомогою… розсолу. Таким креативом у боротьбі з негодою відзначилися комунальники з Баварії, використавши відходи від виробництва солоних огірків. Місцева влада вже заощадила на цьому близько 700 кг солі, яка, між іншим, викликає запалення лап у тварин, а також сильно шкодить рослинам. Пілотний проект запустили в минулому році і, мабуть, залишилися ним задоволені: цього року баварські дороги знову поливають розсолом від огірків.

Як зігрітися в мороз?

Втім, велика кількість снігу — це не тільки проблеми, а ще й задоволення. У Києві катаються по засніженому Андріївському узвозі на сноубордах, з нагоди снігопаду жителі Лейпцига дістали лижі, а мадридці так на радощах загралися у сніжки, що геть позабули про карантинний режим, і поліції навіть довелося їх розганяти. 

Якщо так реагують на сніг дорослі, то що вже казати про дітей, які після зимових розваг прибігають додому, як маленькі і щасливі сніговики.

Щоб не змерзнути надворі у морози, медики радять дотримуватися простих правил:

1. Гарною підмогою в цей період може стати звичка одягатися багатошарово і віддавати перевагу вовняним речам. Головне — утеплити судинні ділянки: кінцівки, шийно-комірцеву зону і вуха.
2. Медична маска, яка швидко намокає від конденсату від дихання, для обігріву обличчя не годиться. Краще натягнути вище шарф — він, на відміну від вологої маски, і шкіру захистить, і зігріє.
3. Гірчичники у взутті не дадуть замерзнути вашим ногам. На спину можна прикріпити зігріваючий пластир, який буде підтримувати тепло близько 12 годин.
4. Також зігріти організм допоможуть гарячі напої — какао, гарячий шоколад або чай з імбиром, лимоном чи спеціями. 
5. У період морозів лікарі настійно рекомендують не голодувати. Організму потрібні сили для підтримки нормальної діяльності в холоди. А тому перед виходом на вулицю рекомендується щільно поїсти. А якщо у вас попереду цілий день надворі, візьміть з собою щось перекусити.
6. Крім того, перебуваючи в мороз на свіжому повітрі, потрібно контролювати своє дихання: вдихати повільно і не дуже глибоко. Така методика заспокоює нервову систему і дозволяє швидше пристосуватися до холоду.

Також важливий наш матеріал: "Сотні залишених напризволяще у сильні морози: як зараз допомогти бездомним"