Лише половина українців вважає, що вакцини працюють: що робити?

У Києві 27 жовтня рекорд добової смертності — 54 летальні випадки за добу. У середньому у жовтні минулих років помирало 90 людей на день по Києву, а сьогодні лише від ковіду — 54, і це ще не межа. За словами головлікарки Олександрівської лікарні Людмили Антоненко, на сьогодні установа завантажена на 80-90%, тобто розгорнута як інфекційний госпіталь на 650 ліжок, у тому числі 160 реанімаційних ліжок. З усіх хворих, які перебувають у лікарні, до 30% тяжкі та вкрай тяжкі — перебувають у відділенні реанімації.

Якщо і ці дані все ще не шокували вас, то ось ще трохи статистики:

• За даними Reuters у світі, зараз лише 17 країн страждають від піка інфікування ковідом, і Україна серед них. 
• Можливо, це пов'язано з тим, що за перший квартал 2021 року українці отримали приблизно 232 тисячі першої дози вакцини. Це ніщо у порівнянні з африканською Руандою, де населення втричі менше, але першу дозу при цьому отримали 349 тисяч осіб.
• І, швидше за все, на це частково вплинуло те, що Україна, як виявилося, лідерка серед європейських країн за кількістю антивакцинаторів: «Лише близько половини українців вважають, що вакцини працюють. І приблизно п'ята частина людей у ​​Європі загалом або не згодні, або не впевнені, чи безпечні щеплення», — пише видання Marketwatch. 
• При цьому в Україні все ще можна купити ковід-сертифікат, — про це, зганьбивши нас на весь світ, знову написали, причому цього разу — у The New York Times.

Але суха статистика не така зручна для сприйняття, як живий погляд зсередини. Ось що Михайло Сидоренко, лікар з Олександрівської (ковідної) лікарні під Києвом, нещодавно написав у своєму пості, який невдовзі довелося видалити — через його щирість і чесність. Лікар розповів у подробицях, що чекає на тих, хто щеплення не зробив, і ось деякі з його особистих спостережень:

• Шанс вийти з інфекційної реанімації живим зараз становить 50/50 
• Шанс залишитися живим після інтубації та ШВЛ — майже нульовий
• Якщо ви потрапляєте до лікарні зараз, то знайте, до вас відразу з порога буде упереджене ставлення, у вас був вибір, ви самі захотіли померти. 
• Місця в реанімації завжди для вас будуть, лікарню вже неможливо перевантажити, бо на одного пацієнта, що надходить, завжди знайдеться труп. 

«Пам'ятаю, взимку була ситуація, що чоловік просидів 2 години у приймальні з балоном кисню, очікуючи, що хтось помре та звільнить йому місце. І дочекався. Нині цю ситуацію важко уявити, бо ліжко не встигає охолонути від попереднього пацієнта. Це просто конвеєр для трупів», — написав Сидоренко. 

Рішення в цій ситуації цілком очевидні — забезпечувати лікарні необхідним технічним, фінансовим та людським ресурсом, обмежувати соціальні контакти та вакцинувати населення. Третій фактор і викликає дуже багато словесних баталій між активними прихильниками вакцинації та антивакцинаторами, тому саме його ми й розглянемо. 

• Держави намагаються стимулювати вакцинацію, вводячи в дію метод м'якого примусу, і в Україні він уже запроваджений: це заборона їздити у поїздах та громадському транспорті без сертифіката, заборона на вхід до магазинів та інших громадських просторів, а співробітників деяких професій взагалі можуть усунути від роботи без сертифіката про вакцинацію — так зараз це працює із щепленням від Covid-19. 

Така ж система — в Саудівській Аравії, Італії, Росії, США, Іспанії та Австралії, де вимога про вакцинацію поширюється на всіх працівників державних та приватних установ, а тим, хто відмовиться від щеплення, буде обмежений доступ до культурних та наукових заходів, громадського транспорту, установ і торговельних. центрів. 

Цей метод — не новий. Наприклад, без щеплення від дифтерії та ще 9 різних захворювань (гепатит B, туберкульоз, кір, паротит, краснуха, правець, кашлюк) дитину не приймуть до дитячого садка та школи. Право робити чи не погоджуватися на вакцину залишається за батьками, і насильно ставити щеплення лікарі не будуть. 

• Але більшою мірою, щоби стимулювати населення вакцинуватися, допомагають такі методи як заохочення тих, хто вже поставив собі щеплення. Хвиля таких дій прокотилася навесні та влітку, коли потрібно було стимулювати до щеплень основну масу тих громадян, які були нейтрально налаштовані до вакцин. Так, у Нью-Йорку будь-хто, хто зробив щеплення, може виграти $5 млн, в Огайо оголосять п'ять переможців, кожен з яких отримає по $1 млн, а жителі штату Меріленд зможуть виграти від $40 000 до $400 000; жителі Сербії від 16 років і старші, які щепилися від COVID-19 хоча б першою дозою вакцини до 31 травня, могли отримати від держави по 3000 сербських динарів, а на півночі Таїланду, в районі Мей Чаєм, місцева влада розігрує серед вакцинованих жителів живих корів. 
• У деяких країнах уряди вже у розпачі від того, що населення не бажає щепитися. Наприклад, на Філіппінах Президент Родріго Дутерте запропонував щеплювати антивакцинаторів, поки вони сплять. Тим часом вакцинація на Філіппінах не є обов'язковою, пише CNN: «Проблема в тих, хто не хоче вакцинуватися. Пошукайте їх у своєму селі, підемо туди, доки вони сплять, і зробимо їм ін'єкції уві сні. Якщо вони не хочуть, заберемося до них у будинок і зробимо їм щеплення, коли настане ніч», — заявив Дутерте.
• Важливо також розуміти, що такого поняття, як примусова вакцинація, не існує. Примусова вакцинація суперечила б статті 8 Конвенції про захист прав людини, яка говорить про право на повагу до приватного та сімейного життя. Примусове медичне втручання навіть незначного характеру є втручанням у право на приватне життя. Однак і з цього правила є деякі винятки, і, забігаючи наперед, скажемо, що примусової вакцинації немає, але в деяких випадках вона може бути обов'язковою. 

Тому єдиний спосіб вплинути на статистику вакцинованих громадян — це м'який, добровільний примус зробити вакцину та грамотна інформаційна кампанія, спрямована на поінформування про дію препаратів. 

Із запровадженням в Україні обмежень для тих, хто не має Covid-паспорта, українці почали вакцинуватися трохи активніше:

• В Одесі за минулий тиждень було вакциновано рекордну кількість людей — 65 940. Нагадаємо, що саме ця область з 18 жовтня знаходиться у червоній зоні — там запроваджено обмеження для невакцинованих громадян, про які ми писали вище. 
• Те саме і в Дніпропетровській області, що увійшла до червоної зони одночасно з одеситами. Українська правда пише, що у Дніпрі містяни вишикувалися в черзі перед пунктами вакцинації: «Зокрема, у центр вакцинації "Менора" в черзі зранку стояло близько 500 осіб».
• З цієї ж причини в Запорізькій області довелося навіть відкрити додаткові центри вакцинації, а 18 жовтня — в перший день обмежень там вакцинували 9156 осіб — повідомляє місцеве видання 061 з посиланням на МОЗ. Це рекорд для області. 

Стрибки можуть бути пов'язані й з днями тижня. На графіку на сайті НСЗ видно динаміку, яка залежить від днів тижня: графік помітно просідає саме 19, 26 вересня, 3 10, 17 та 24 жовтня — усі ці дні випадали на неділю. Однак саме після початку дії заборон, починаючи з 17 жовтня, кількість щодня вакцинованих значно збільшилася. Наприклад, 22 жовтня щеплення отримали 230 тисяч осіб, а місяцем раніше цього ж дня — лише 153 тисячі. 

І хоча вище ми написали, що поняття «примусової вакцинації» немає, важливо сказати, що її можуть зробити обов'язковою. Повертаючись до статті 8 вищезгаданої Конвенції, у ряді випадків держава все-таки може втрутитися у приватне життя людини, у тому числі шляхом медичного втручання у кількох випадках, зокрема, якщо: 

• втручання здійснюється згідно із законом;
• необхідно в демократичному суспільстві на користь національної та суспільної безпеки чи економічного добробуту країни;
• для запобігання заворушенням або злочинам;
• для захисту здоров'я чи моралі або захисту прав та свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини має позицію з цього приводу, і забігаючи наперед, противникам щеплень вона точно не сподобається. Наприклад, у справі Соломахін проти України. Позивач оспорював проведення вакцинації проти дифтерії, яку йому зробили після того, як виявили гостре респіраторне захворювання, провели тест на чутливість до дифтерійних антигенів, поставили щеплення та в результаті вилікували від хвороби. У своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що таке втручання:

• передбачене законодавством України
• необхідне у демократичному суспільстві, оскільки виправдане необхідністю контролю за поширенням інфекційних хвороб у регіоні
• переслідувало легітимну мету охорони здоров'я, а тому не може вважатися порушенням статті 8 Конвенції, а саме права на приватне життя.

Суд також зазначив, що перед щепленням медичний персонал перевірив, чи підходить вакцина пацієнтові, а тому, на думку суду, запобіжні заходи перед вакцинацією були дотримані, що забезпечило баланс між особистою недоторканністю заявника та інтересом держави з охорони здоров'я. 

До речі, на це ж рішення ЄСПЛ послався і Верховний Суд у своїй ухвалі у справі N 682/1692/17, в якій розглядав питання про те, чи законна відмова у відвідуванні хлопчиком дитячого садка, якщо йому у віці 18 місяців не було зроблено профілактичне щеплення проти дифтерії, кашлюку та правця, тому що його мати проти вакцинації. Верховний суд зазначив, що вимога про обов'язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров'я, а також здоров'я зацікавлених осіб виправдана. Тобто в даному питанні переважає принцип важливості суспільних інтересів над особистими, проте лише у тому випадку, коли таке втручання має об'єктивні підстави, тобто було виправданим.

Ще одне можливе рішення — це введення обов'язкової вакцинації препаратами від Covid-19. В українському законодавстві перелік обов'язкових щеплень визначено наказом МОЗ №947, і поки його не змінять, щеплення не вважатиметься обов'язковим. Однак у деяких країнах щеплення можуть або вже вважаються обов'язковими. 

• Наприклад, у Швейцарії закон «Про епідемію» дає федеральному уряду право проводити узгоджені з кантонами кампанії з обов'язкової вакцинації, правда поки цього ще жодного разу не відбувалося, при тому, що, знову ж таки, у тому ж законі «Про епідемію» чітко зазначено, що «жодна людина не може бути примушена до вакцинації».
• В Індонезії все більш радикально. Тим, хто відмовився від щеплення, міг загрожувати штраф, майже 360 доларів. Такі заходи хотіли запровадити після того, як держава переступила поріг у 20 тисяч хворих на день. «Санкції — наша остання спроба стимулювати участь людей», — заявляла офіційна представниця міністерства охорони здоров'я Сіті Надія Тармізі ще в лютому цього року. Але штрафи так і не запровадили. 

А на завершення і як останній аргумент, що забиває цвях у кришку труни антивакцинаторів, прочитайте ту частину посту лікаря з Олександрівської лікарні, яку ми не стали вставляти на початку статті:

«Коли ви потрапите до палати, на вас натягнуть маску, згодом від низької сатурації у вас поїде дах і ви зриватимете цю маску, спробуєте встати, можливо впадете і зламаєте собі якусь кістку. Тоді санітарки візьмуть і поріжуть синю медичну пелюшку і прив'яжуть ваші руки та ноги до ліжка. І тоді про вас забудуть, ви захочете в туалет, ви захочете води, ви видаватимете якесь незрозуміле мукання з-під маски, але на вас не звертатимуть уваги. Періодично до вас приходитиму я, підійматиму вас, підкладаючи холодну рентгенівську касету під спину, постараюся розшифрувати, що ви мені намагаєтеся промугикати крізь ту маску, але найімовірніше я вас теж не зрозумію. Коли ви помрете вас ще намагатимуться відкачати, зламають ребра, але шансу майже не буде. Вас запакують у чорний поліетиленовий мішок, покладуть на стару потягану каталку та вивезуть у коридор».