Чому розвинені держави ставлять мету зменшити поширеність куріння до 5%, які заходи за останні 20 років були здійснені в Україні для обмеження тютюнопаління та можливі наслідки для кожного курця.
"13 липня. Тиждень після операції. Одномісна палата інтенсивної терапії в клініці Дюссельдорфа. Відчиняються двері, заходять два професори, перекладач і мої рідні.
Першим виступив чоловік, який мене оперував. Я був у такій розгубленості, що розумів тільки уривки фраз, одна з яких: «Вітаю, сьогодні у вас ще один день народження! Ми вас звільнили від ракової пухлини, в організмі будь-яких залишкових явищ і метастаз — не виявлено. Лабораторне дослідження пухлини та видалених 33 лімфовузлів показало, що вони чисті і все пройшло вдало, ви можете виписуватися з клініки!»
Я не знав, що робити — плакати чи сміятися, але запам'яталися слова одного з професорів: "Якщо ви будете продовжувати курити, проблема повернеться і ми вас врятувати вже не зможемо", — написав нещодавно у Фейсбук відомий львівський ресторатор Вардкес Арзуманян.
Це реальна історія чоловіка, якому вдалося вилікуватися від раку, спричиненого курінням. Але, на жаль, щастить не всім. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у світі щороку понад 8 млн людей помирають через хвороби, спричинені вживанням тютюну, а в Україні куріння забирає в середньому 85 тис. життів.
Виконавча директорка ГО "Життя" Лілія Олефір зазначає, що активне запровадження норм у національне законодавство, які обмежують куріння, розпочалося у 2004-2005 роках.
"Тоді була прийнята рамкова Конвенція ВООЗ щодо боротьби проти куріння на міжнародному рівні. Весь світ розумів катастрофічну проблему, яка полягала в тому, що мільярди людей курили та медична спільнота вже розуміла, що куріння вбиває. Далі Україна у 2005 році ратифікувала цю Конвенцію. Це був перший крок"
За її словами, це відбулося завдяки лідерству МОЗу, яке тоді очолював Микола Поліщук — дуже відомий український нейрохірург і голова коаліції "Україна вільна від тютюнового диму".
Тоді з'явилося перше текстове попередження про шкоду від куріння на пачках сигарет і деякі обмеження щодо реклами.
Наступний важливий законодавчий крок у боротьбі проти куріння відбувся у 2012 році. Тоді одночасно набули чинності декілька норм, які були покликані знизити вживання тютюну, і вони спрацювали.
"У 2012 році заборонили куріння в громадських місцях і закладах харчування, ввели заборони на рекламу, спонсорство і стимулювання продажів. Тоді ж з'явилися картинки з демонстрацією шкоди від куріння на пачках сигарет, які займали половину пачки сигарет. До того попередження було текстовим і займало 30%", — зазначає Лілія Олефір.
Лілія Олефір пояснює, що у 2012 році в багатьох європейських державах уже діяла заборона куріння в публічних місцях і реклами сигарет. Україна на той момент наздоганяла міжнародні світові тренди і це було вже неминучим.
"Усі ці заходи призвели до зменшення поширеності куріння і кількості курців. У нас є глобальне дослідження 2010 року і 2017. За цей період поширеність куріння серед дорослого населення в Україні знизилася приблизно на 20%. Поширеність куріння серед дітей 13-15 років також знизилася на 20%. Це один із кращих показників у світі за період проведення цього дослідження. Позитивна динаміка щодо зменшення поширеності куріння серед підлітків також була підтверджена міжнародними дослідженнями", — підкреслює Андрій Скіпальський, спеціаліст ВООЗ з факторів ризику неінфекційних захворювань.
"В контексті акцизної політики Україна показує дуже хороший результат, і це завдяки податковому комітету, зокрема, і голові Данилу Гетманцеву, бо акцизи на тютюнові вироби для нагрівання були зрівняні з акцизами на сигарети. До того акцизи на ТВЕНи були втричі меншими. Просто через те, що у тютюнових компаній була можливість пролобіювати", — каже Лілія Олефір.
Вона також звертає увагу на те, що в Україні з 2018 року діє семирічний план підвищення податків на тютюнові вироби. Його мета — щоб мінімальний податок на тисячу сигарет був 90 євро за тисячу штук.
"В Україні щороку податок на тютюнові вироби зростає на 25% і так буде до 2025 року. Це добре не лише для того, щоб показувати європейським партнерам, що ми можемо виконувати взяті на себе зобов'язання, а й гарний крок для боротьби з контрабандою сигарет з України", — підкреслює активістка.
Андрій Скіпальський додає, що у світі є дуже мало країн, які могли б продемонструвати таку ефективну акцизну політику, яку демонструє Україна.
"Це значне досягнення, яке певною мірою відповідає євроінтеграційним зобов'язанням України, але навіть ті зобов'язання потребують значної політичної волі. Ми стали однією з небагатьох країн, які зрівняли податки на ТВЕНи (наприклад, пристрої IQOS та glo) із традиційними тютюновими виробами"
На сайті ВООЗ є свіже дослідження, яке підтверджує, що цінова політика є одним із найефективніших засобів скорочення поширеності куріння. Така стратегія найкраще діє в країнах із низьким та середнім доходом.
Однак за останні кілька років позитивна динаміка щодо поширеності куріння значно зменшилася. Зокрема через те, що на ринку з'явилося багато продукції, яка не підпадає під законодавчі обмеження щодо реклами, маркетингу та споживання. Йдеться насамперед про електронні сигарети і ТВЕНи.
"Основним двигуном позитивної динаміки останні роки була виключно цінова політика, підвищення акцизів і зменшення доступності. Такий інструмент є доволі ефективним, але навіть він не може працювати ефективно без інших заходів. З'явилися нові нікотинові і тютюнові вироби електричного нагрівання, вони активно пропагуються і рекламуються і таким чином вони є точкою входження до нікотинової і тютюнової залежності молоді. Ефективне регулювання цих тютюнових та нікотинових виробів Є проблемою в Україні", — зазначає Андрій Скіпальський.
Кілька місяців тому Верховна Рада України ухвалила у першому читанні комплексний антитютюновий законопроєкт №4358.
За словами Андрія Скіпальського, його умовно можна розділити на дві частини. Перша — стосується норм, які співпадають з Директивою 2014/40/ЄС. Це цілий комплекс заходів, який країни зобов'язалися виконувати і по більшості з них дедлайн минув ще у 2017 році.
Друга частина законопроєкту стосується заходів, які не є частиною Директиви, але які є рекомендаціями або кращими практиками виконання Рамкової конвенції ВООЗ щодо боротьби проти тютюну.
"Ті норми, які містяться в законопроєкті і прийняті в першому читанні, є прогресивними, відповідають кращим світовим практикам, а також наближають нас до виконання Угоди про асоціацію та гармонізацію законодавства з Євросоюзом в частині виробництва, презентації, регулювання та контролю над тютюном", — каже спеціаліст ВООЗ з факторів ризику неінфекційних захворювань
Законопроєкт регулює продаж тютюнових виробів для нагрівання, який майже не врегульований на законодавчому рівні, попри те, що там є тютюн.
"Звісно, коли вони з'явилися на ринку у 2016 році, повинні були б регулюватися так само, як тютюнові вироби. У всіх документах, які тютюнові компанії подають до офіційних державних органів ці вироби не позиціонуються як тютюнові вироби і відповідно всі норми і заборони, які діють на сигарети, не поширюються на ТВЕНи, хоча здоровий глузд говорить, що там є тютюн, є дослідження ВООЗ, які говорять про шкідливість і що їх треба регулювати так само", — пояснює Лілія Олефір.
Серед основних нововведень законопроєкт №4358 пропонує заборонити куріння пристроїв для нагрівання у всіх місцях, як це є з сигаретами.
Попередження про шкоду куріння на упаковках сигарет матимуть картинку з обох сторін та збільшаться до 65%.
Також автори законопроєкту пропонують заборонити продаж сигарет із різноманітними смаками (наприклад фруктів чи солодощів), ліквідувати рекламу, стимулювання продажу та спонсорство електронних пристроїв для куріння, як це зараз є зі звичайними сигаретами.
Ще одна важлива норма, яка є у законопроєкті, — заборона продажу тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНів) неповнолітнім.
Також у законопроєкті є норма, яка усуває вимогу для роботодавців забезпечити працівників місцями для куріння. "У нас 80% людей не курять і дуже важливо дбати, щоб вони не ставали жертвами вторинного тютюнового диму", — каже Лілія Олефір.
"Ще у 2018 році Україна підтримала рішення Конференції Сторін РКБТ ВООЗ про те, що всі новітні нікотинові вироби мають регулюватися на рівні з традиційними сигаретами. Тютюнові компанії намагаються відокремити і створити інше законодавство для тютюнових виробів для нагрівання і це вводить в оману багатьох. Майже 5 років від часу появи таких виробів їх продаж майже не регулювався. Тому законопроєкт №4358 по суті повертає такі вироби в законодавче поле", — зазначає Андрій Скіпальський.
За його словами, після доопрацювання законопроєкт втратив деякі норми, але він залишається достатньо прогресивним і ефективним заходом для скорочення поширеності тютюну, що для України важливо, бо у нас низка тютюнових продуктів залишається без регулювання і цим користуються виробники для того, щоб залучити передовсім молодь до вживання тютюну.
"Ми повертаємося до історії 2011 року, коли доводиться говорити про елементарні речі, але тепер уже з іншими продуктами. ВООЗ стоїть на позиції, що безпечність цих виробів не доведена. Більше того, вони є токсичними і небезпечними і не можна говорити про те, що вони є більш або менш шкідливим, аргументуючи правовий вакуум та ризики для громадського здоров'я", — каже Андрій Скіпальський.
Усі антитютюнові законодавчі ініціативи, закономірно, наштовхуються на спротив тютюнових лобістів.
Наприклад у попередньому скликанні ВР був зареєстрований законопроєкт, який передбачав регулювання електронних сигарет і ТВЕНів. Але його не прийняли.
"Норми, які там містилися, зараз є у законопроєкті №4358, і вони дійсно прогресивні. По суті, ми виконуємо ті зобов'язання, як мали виконати ще у 2016-2017 році", — підкреслює Лілія Олефір.
Вона також додає, що у початковій версії законопроєкту №4358 була норма про заборону ароматизаторів у електронних сигаретах і ТВЕНах, але після першого читання зникла під приводом того, що європейська Директива цього не вимагає.
"Справа в тому, що директива приймалася тоді, коли такої продукції на ринку ще не було. А в преамбулі документу зазначається, що директива дає лише мінімальні вимоги. Усі країни мають абсолютне повне право приймати додаткові обмеження", — зазначає вона.
Лілія Олефір каже, що Україна на законодавчому рівні могла б робити значно більше для скорочення поширеності куріння.
"Деякі країни в ЄС мають стандартизовану упаковку сигарет — непривабливого темно-оливкового кольору, бренд позначений в одному стилі, без яскравої реклами, що абсолютно правильно для товару, який вбиває половину своїх споживачів. В одній з перших версій законопроєкту норма про стандартизовану упаковку була, але через тиск тютюнових лобістів її виключили", — розповідає активістка.
Також у початковій версії законопроєкту №4358 норма про заборону викладки сигарет, яка, по суті, є вуличною рекламою, якщо сигарети продаються в кіосках.
"Викладка — це коли в точках продажу сигарети розміщують на вітринах кас, щоб споживач максимально взаємодіяв із продукцією. В Україні багато кіосків, які просто обліплені тютюновими виробами з підсвітками, дисплеями. Ми маємо інсайдерську інформацію, що точкам продажу доплачують близько 7 тисяч грн на місяць просто за те, що у них є ця викладка. В Україні викладка виконує функцію зовнішньої реклами. І це дійсно проблема, бо у нас з 2012 року діє заборона реклами сигарет. Ми прекрасно розуміємо, що без заборони викладки заборона реклами не є повною", — зазначає Лілія Олефір.
За групами спротиву завжди стоять тютюнові компанії. Тютюнове лобі є не лише в Україні. Це зрозуміло, бо собівартість тютюнових виробів мінімальна і це дуже вигідний бізнес.
"Чи не найпомітніші в Україні — "Філіп Морріс". Дуже прикро, що у своїх лобістських історіях вони використовують впливові бізнес-асоціації — ЄБА, Американську торгово-промислову палату", — каже виконавча директорка ГО "Життя".
Вона підкреслює, що останні зміни до антитютюнового законодавства в Україні були у 2012 році. З того часу тютюнові компанії на рівні парламенту, використовуючи депутатів, блокували прийняття і посилення законодавства.
Навіть якщо законопроєкт приймуть у 2021 році, значна частина норм запрацює лише через 2 роки. Тобто тютюновим лобістам вдалося на 10 років утримати ситуацію без змін.
В Україні є щорічна антипремія "Золота коса", яку вручають політикам за відстоювання інтересів тютюнової індустрії всупереч інтересам громадського здоров'я.
Церемонія нагородження народних депутатів антипремією "Золота коса-2020" / Фото УНІАН
Минулого року "Золоту косу" отримав народний депутат від "Слуги народу", член податкового комітету Мар'ян Заблоцький.
Інший депутат — Євген Петруняк, член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики отримав "Срібну косу". Він ініціював правку до законопроєктів №1210, 1209, яка відстрочила на 6 місяців (до 01.01.2021) запровадження податку на рідини до електронних сигарет, прирівняння акцизу на ТВЕНи до рівня сигарет.
Олексій Ковальов отримав "Бронзову косу". Він є автором низки законопроєктів, які стосуються виробництва та реалізації тютюнових виробів і вказують, що депутат представляє інтереси учасників тютюнового ринку.
Світлана Панаіотіді, заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України отримала спеціальний приз антипремії – "Золоте гальмо", яке присуджується представникові виконавчої влади.
Як зазначають організатори антипремії, вона організувала рішення Кабінету Міністрів України про створення Національного оператора дистрибуції тютюнових виробів, що фактично легалізує на нормативно-правовому рівні монополію дистрибуції тютюнових виробів ТОВ "Тедіс Україна"
"Деякі депутати навіть не приховують свою позицію щодо лобізму тютюнових компаній. Наприклад, Мар'ян Заблоцький до того, як стати депутатом він очолював ГО "Українське товариство економічних свобод", яка отримувала гранти напряму від Philip Morris International. Це було по 150 тис. доларів кілька років підряд. Коли Мар'ян Заблоцький став депутатом, він подавав поправки до законопроєкту №4358. Більшість поправок стосувалася послаблення законопроєкту", — підкреслює Лілія Олефір.
При цьому вона додає, що тютюновим компаніям за українським законодавством заборонено надавати фінансову підтримку будь-яким особам чи організаціям. Але в Україні вони часто користуються неспроможністю державних органів відстоювати виконання чинного законодавства.
Ще у статусі голови ГО Мар'ян Заблоцький робив публічні заяви про те, що не потрібно підвищувати податки для тютюнових компаній, забороняти викладку сигарет.
"Ми часто чуємо від тютюнових компаній, скільки вони платять податків у бюджет. Але вони слугують виключно адміністраторами акцизного податку. Тобто вони збирають і передають державі податок, який платять споживачі. Він достатньо високий і досягає 70% від вартості пачки. При цьому говорять, що вони сплачують ці гроші державі", — звертає увагу Андрій Скіпальський.
Він каже, що якщо подивитися на податок на прибуток, то зазвичай тютюновим компаніям нема чим хвалитися. Деякі компанії навіть демонстрували збитки.
Водночас, за офіційними даними, втрати від передчасної смертності, лікування курців, значно переважають щорічні додаткові надходження від податків, які отримує держава.
За розрахунками експертів, щорічні економічні втрати складають 3,2% ВВП України або близько 90 млрд грн внаслідок ранньої втрати працездатності курцями, соціальними виплатами та лікуванням хвороб, викликаних курінням.
Лікар-нейрохірург, онколог та громадський діяч в сфері охорони здоров'я Антон Шкіряк каже, що куріння шкідливе у будь-якому віці. Але найбільш небезпечним воно є у підлітковому віці.
"Функціональні органи дихальної системи людини розвиваються в пубертатному віці, об'єм легенів збільшується до 21-22-річного віку. Саме в цей момент, якщо людина починає курити, то цей процес сповільнюється і інколи навіть може призвести до онкологічного процесу", — каже Антон Шкіряк.
За словами лікаря, його наймолодший пацієнт із раком легень мав 19 років. Це хлопець, який курив із шестирічного віку, приховуючи це від батьків. Він мав 4 стадію раку.
Лікар переконаний, що боротьба з курінням — це питання національної безпеки, адже воно найбільше торкається молодого, працездатного населення.
"Здорових сигарет не існує. Сигарети із зменшеним вмістом нікотину чи смол, товстіші чи тонші — це все виключно маркетинговий хід, на який люди чомусь ведуться. Справа ж не в кількості нікотину, а в тому, що людина, звикаючи до нього, вже не може відмовитися", — зазначає Антон Шкіряк.
Він додає, що кинути курити дуже складно. Якщо впродовж першого року від початку куріння може кинути 50% людей, то на 2-5 році — лише 10%. Люди, які курять по 20-30 років, вже не можуть виключити нікотин із обмінних процесів.
Що стосується електронних сигарет, то на думку лікаря, тут працює передовсім маркетинг.
"Молоді люди люблять гаджети. Тютюнова мафія також придумала електронний гаджет, який потрібно заряджати, який може мати різні кольори, стиль, смаки. Це все одно, що продавати отруту під різними смаками і пояснювати, що це здоровіше", — переконаний Антон Шкіряк.
Лікар зазначає, що за рахунок зменшеної кількості нікотину у таких сигаретах збільшується кількість їх вживання. Окрім нікотину, у таких виробах є целофани, аміачні сполуки та інші шкідливі речовини, які теж впливають на здоров'я.
"ТВЕНи — це альтернатива померти від раку, тільки трохи пізніше, альтернатива мати дихальну недостатність, тільки трохи пізніше, альтернатива захворіти на COVID-19 з легшим перебігом хвороби, ніж ті люди, які курять звичайні сигарети", — підкреслює Антон Шкіряк.
Особливо небезпечним є пасивне куріння. За словами лікаря, воно також може призводити до онкологічних захворювань. Крім того, такі речі, як кальян, теж можуть призводити до небезпечних наслідків. Лікар пригадав складний випадок раку у молодої дівчини, яка курила лише кальян, і, на жаль, померла від цієї хвороби.
Він зазначає, що останнім часом почали частіше хворіти люди молодого віку.
"Років 20 тому на рак, переважно хворіли люди, яким понад 50 років. Зараз хвороба помолодшала. Є багато пацієнтів, яким 35-40 років.Тобто це люди працездатного віку", — каже лікар.
Він додає, що середньостатистичний українець не звертається до лікарів на першій стадії захворювання, коли у нього легкий кашель або дивний хрип у легенях. В основному пацієнти звертаються, коли рак на 3-4 стадії та вже уражені інші ділянки організму.
Лікування раку, за словами лікаря — дуже дорога процедура. Держава не покриває витрат на лікування у таких випадках і пацієнту доводиться витрачати з власної кишені близько 3-4 тисяч доларів на місяць.
"Якщо людина почала курити, то в неї має бути хоча б 70 тисяч доларів на лікування раку. Якщо у неї немає цих грошей, то, звичайно, це трагедія. Люди часто ставлять єдине питання: "Чому я?" Відповідь проста: "Тому що Ви почали курити". Величезна кількість рандомізованих досліджень довели, що куріння — основний і головний фактор виникнення раку легень", — зазначає лікар.
Він підкреслює, що якщо людина викурює пачку сигарет на день, то це збільшує ризик захворювання на рак легень дуже суттєво. Це може статися в 70 років, а може і за 2-3 роки. Все залежить від мутацій в організмі.
Лікар говорить навіть про тератогенний ефект від куріння, коли хворіють на рак діти батьків-курців.
За словами лікаря, якщо рак виявлений на 1-2 стадії, і людина має фінансову можливість лікуватися, то сучасні імунопрепарати, які вчать імунну систему людини знищувати ракові клітини можуть бути дуже ефективними у лікуванні хвороби.
На третій стадії рак лікують хіміотерапією, хірургічними втручаннями. На четвертій стадії вилікувати рак дуже важко, але можна продовжити вік. Лише кілька відсотків пацієнтів з четвертою стадією раку повністю одужують.
"Із тих людей, у яких в 2021 році виявили рак легень, близько 60% пацієнтів, ймовірно, помруть впродовж року", — зазначає лікар.
Лікар переконаний, що якщо сигарети будуть дорогі, то принаймні молоді люди не зможуть собі дозволити курити. Він зазначає, що для обмеження поширеності куріння та уникнення десятків тисяч смертей від раку потрібне масове депутатське лобі.
Повна заборона тютюну у найближчій перспективі навряд чи можлива. Таке можуть дозволити собі лише країни з низьким рівнем демократичного розвитку, наприклад Бутан.
У світі два найбільш поширені методи боротьби із курінням — законодавчі обмеження щодо продажу та реклами сигарет і цінова політика. Кінцева мета таких заходів — tobacco free policy — зменшення поширеності куріння до 5% (наразі в Україні — 16,5%).
"Дослідження свідчать про те, що обидва методи є ефективними. Більше того, вони є компліментарними і потрібно їх поєднувати. Це стосується не лише України. Практика інших країн показує, що підвищення податків і цін має обов'язково супроводжуватися регулярними законодавчими змінами щодо обмеження куріння", — зазначає Лілія Олефір.
За її словами, такі країни як Фінляндія, Норвегія, Швеція, Нова Зеландія уже визначились, що до 2040 року, хтось до 2035 здійснять посилення антитютюнового законодавства таким чином, щоб поширеність куріння була менш як 5% серед дорослих.
"Є більше десятка країн, які анонсували повну відмову від тютюну до певного періоду, так звана tobacco free policy. Тобто вони визначили час, коли тютюн не буде у вільному обігу на ринку і стане достатньо маргінальним продуктом. Але до цього країни йдуть крок за кроком, скорочуючи вживання до 5%, де абсолютна більшість населення не курить і не реагує на цей продукт. Як це було 100 років тому, коли дуже мало людей знали, що таке сигарети", — додає Андрій Скіпальський.
Україні потрібно рівнятися на ті країни, які вже визначили кінцеву дату, до якої поширеність куріння має зменшитися до 5%. Такий підхід працює.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.