Розвага чи в’язниця? Де в Україні продовжують використовувати тварин у цирках

За підрахунком міжнародної організації "Four Paws", майже сорок країн світу (серед них половина — у Європі), вже повністю заборонили використання тварин у цирках. У Сполучених Штатах немає повної заборони, але сім штатів та майже півтори сотні населених пунктів прийняли рішення про часткове обмеження на використання диких тварин у циркових шоу. Американські штати Нью-Джерсі та Гаваї заборонили використання будь-яких диких тварин у цирках. Схожі законопроєкти розглядаються в штатах Массачусетс, Каліфорнія та Пенсильванія.

В Україні ж ця тенденція ще не набрала позитивних обертів. На сьогодні експлуатація тварин присутня у наступних цирках країни: Національний цирк України (м. Київ), Харківський Державний Цирк, Одеський Державний Цирк, Львівський цирк, Криворізький Державний Цирк, Запорізький Державний Цирк, Дніпровський Державний Цирк.

Систематичні безперервні порушення ДП «Одеський державний цирк» взагалі ставлять його в окреме положення серед інших цирків України та потребують термінової уваги Голови Державної екологічної інспекції України, територіального органу Державної екологічної інспекції України, Міністра культури та інформаційної політики України, чиїм Міністерством ігноруються безвідповідальна поведінка посадових осіб цирку.

ДП «Одеський державний цирк» продовжує використовувати:

• мавп;
• диких тварин з пересувних цирків, використання яких заборонені ст. 1, 7, 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»;
• тварин, які занесені до Червоної книги України та використання яких заборонено ст. 11, 19 Закону України «Про Червону книгу України» (безвідносно до їх походження);
• великих морських ссавців, що є жорстоким поводженням над тваринами, оскільки у цирку немає басейну.

Ситуація, що склалася з поводженням з дикими тваринами у ДП «Одеський державний цирк», не нова, але особлива, навіть у порівнянні з іншими цирками. Умови поводження з тваринами у цьому цирку вважаються одними з найгірших в Україні, саме на арені цього цирку від лап тигра загинула у свій час дресирувальниця Сніжана Даутова, а керівництво підприємства відрізняється зухвалістю в ігноруванні вимог контрольного органу, за що   періодично   притягається   до   адміністративної відповідальності. Так, приписом Державної екологічної інспекції в Одеській області N21 від 17.08.2018 зобов'язано суб'єкта   господарювання — Державному підприємству «Одеський державний цирк» припинити будь-яку діяльність пов'язану з утриманням диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах з 17.08.2018 року постійно. Даний припис є чинним, не скасований у судовому порядку, водночас згідно з програмами цирку за 2018-2020 роки злісно не виконується Державним підприємством «Одеський державний цирк».

«Людяність» тварин

Безсумнівно, істотні відмінності між людьми та тваринами проявляються у багатьох аспектах. Можливо, тварини не володіють умінням філософських роздумів чи прагненнями, якими наділена людина. У них немає можливості вирішувати складні математичні рівняння або завдання з квантової фізики. Хоча тут ще можна посперечатися, тому що процеси, які можна спостерігати у тваринному світі, наприклад, при стратегії полювання, побудові укриття, вихованні дитинчат чи заманюванні самки, іноді неможливо пояснити, крім як складними розумовими та аналітичними навичками тварин. Чи не однакові у нас почуття голоду та спраги, прагнення сховатися від негоди або подбати про того, хто страждає? Хіба не прагнемо ми до свободи в русі, водночас уникаючи фізичного болю та страждання від розлуки з потомством?

Сьогодні вчені відзначають, що мораль має глибоку еволюційну природу, і що вона на мільйони років старша за людство. Всі соціальні ссавці — наприклад, вовки, дельфіни та мавпи — мають етичний кодекс, сформований в процесі еволюції і покликаний забезпечити групове співробітництво. А саме, коли вовченята грають один з одним, вони дотримуються правил «чесної гри». Якщо цуценя кусається занадто сильно або продовжує кусатися після того, як противник перекинувся на спину, визнавши себе переможеним, інші вовченята перестають його зачіпати.

У зграї шимпанзе домінантні самці та самки зобов'язані поважати право власності слабших. Якщо самка, яка стоїть на нижчих щаблях ієрархії, знаходить банан, домінантний самець зазвичай його не відбирає. Порушивши правила, він, швидше за все, втратить статус.

Примати здатні визначати відмінності між хорошими й поганими вчинками. Виявленню незвичайних здібностей шимпанзе сприяло дослідження, що являє собою демонстрацію різних відеозаписів. На кадрах були показані поведінкові образи родичів шимпанзе, які чинять добре або навпаки недоброзичливо. Коли респонденти дослідження бачили в кадрі злих родичів, це викликало у них емоцій з бурхливою реакцією. Коли ж вони дивилися на добрих шимпанзе, реакція була відповідною. Вчені прийшли до висновку, що шимпанзе цілком здатні розрізняти вчинки, маючи в темпераменті ряд стійких життєвих принципів.

Результати дослідження Дугласа Гамільтона з університету Оксфорда підводять до того, що слони здатні переживати співчуття і допомагати пораненим і хворим членам стада. Або навіть представникам інших видів. Так, у 2003 році стадо з 11 південноафриканських слонів врятувало антилопу, яка застрягла в огорожі. Вважається, що слони дуже альтруїстичні тварини, які допомагають іншим тваринам і навіть людям, у розв'язанні проблем. В Індії зафіксований випадок, коли слон допомагав місцевим жителям підіймати колоди, слідуючи за вантажівкою і поміщаючи колоди в попередньо вириті ями за вказівками людей. В одну яму слон відмовився класти колоду. Коли люди почали розбиратися, в чому справа, то помітили, що в ямі спить собака.

Експерименти з собаками показали, що тварини діляться їжею, коли її отримує тільки один з них. Відомі випадки, коли дельфіни допомагали людям рятуватися від акул.

Це говорить про те, що тварини володіють мораллю та етикою, на тому рівні їхнього розуміння, який вони мають. Багато фахівців визнають, що у тварин є деякі психологічні характеристики, які раніше вважалися виключно людськими особливостями.

Як щодо відчуття болю? Майже всі зовнішні ознаки, які проявляються в нас і в інших людей, коли вони відчувають біль, присутні й в інших видів, особливо у різновидів, найбільш тісно пов'язаних з нами — ссавців і птахів. Поведінкові ознаки — корчі, лицьові спазми, стогони, вереск або інші форми зовнішніх проявів, спроби уникати джерела болю, зовнішні прояви страху при перспективі його повторення, і так далі — присутні. Крім того, ми знаємо, що ці тварини мають дуже схожу на нашу нервову систему, яка також реагує, як і наша, коли тварина перебуває в подібних обставинах, в яких ми відчуваємо біль: підвищення артеріального тиску, розширені зіниці, збільшення частоти пульсу і, врешті-решт, мозковий спазм. Переважна більшість вчених, які зверталися до цього питання, згодні з цим.

Лорд Брайн, один з найбільш видатних невропатологів 19 століття, сказав: «Я особисто не бачу ніякої причини для визнання розуму у людей і заперечення його у тварин … я, принаймні, не можу сумніватися, що мотивація і дії тварин керуються розумінням і почуттями, як і мої власні, і які, наскільки я знаю, такі ж яскраві». Автор книги про біль пише: «Все підтверджує те, що високорозвинені ссавці переживають відчуття болю настільки ж гостро, як і ми… Говорити, що вони відчувають менше, тому що вони нижчі по рангу тварини — безглуздість; можна легко довести, що багато їх почуттів набагато гостріші, ніж наші — зір дуже загострений у деяких птахів, слух — в деяких диких тварин; ці тварини залежать більше, ніж ми, від навколишнього середовища. Крім складності мозкової кори, їх нервові системи майже ідентичні нашим.

Ще у 1965 році Британська урядова комісія з експериментів на тваринах і по добробуту тварин в сільському господарстві погодилася з тим, що тварини здатні до страждання як від прямого фізичного впливу, так і від страху, неспокою, напруги й так далі. У цих фундаментальних почуттях люди стоять в одному ряду, з коровами, курчатами та індиками. Що ці тварини отримують від нас? Як з точки зору моральності ми повинні ставитися до них?

Чим небезпечний цирк

Цирк рекламують як веселощі для всієї родини, але циркове шоу не приносить задоволення тиграм, левам, слонам, ведмедям і іншим тваринам — в'язням цирку, яких змушують виконувати принизливі неприродні трюки під загрозою насильства за допомогою палиць, слонячих гаків, батогів, електрошокерів або голоду. Піддані побиттю, ізоляції та приниженню, ці тварини нудяться, страждають і гинуть від рук власників цирків заради вигоди, поки публіка продовжує купувати вхідні квитки на вистави. Все це задля розваг, забави й утіх людини.

На відміну від своїх колег зі світу людей, тварини ніколи не обирають професію артиста добровільно. Опинитися в цирку для тварини — це значить навіки втратити свободу, 95% часу проводити закутими в ланцюги, на самоті, в тісній клітці, де неможливо встати в повен зріст і розвернутися. Через нудьгу, страх і неприродні умови у них розвиваються психічні розлади. Тварини кусають себе, б'ються об клітку, переминаються з ноги на ногу. Багато тварин нагадують ходячі скелети, обтягнуті шкірою. Іноді для тварин відсутній ветеринарний контроль, адже часто за цим ніхто не слідкує. Зазвичай тваринам видаляють кігті, зуби, дають їм психотропні засоби.

Вчені та громадські діячі давно вже говорять: щоб розірвати порочне коло, що дозволяє нечесним бізнесменам експлуатувати для отримання своєї вигоди тварин, необхідно на законодавчому рівні створити спеціалізований заказник загальнодержавного значення, у якому тварини будуть перебувати в природному для них середовищі, щоб з подальшим їх випуском в природу після адаптації не виникало проблем. Але всі ці речі вислизають від уваги чиновників. Хоча відсутність ясності в цих питаннях грає на руку корупціонерам. Слабкий контроль з боку державних служб за умовами знаходження тварин в неволі дозволяє господарям цирків жорстоко поводитись з зі своїми рабами. Адже недарма в неволі тварини живуть набагато менше, ніж у природному середовищі. Цирки з використанням невинних тварин повинні бути закриті як явище, яке ганьбить країну. 

Йдучи в цирк, ми рідко замислюємося хоч на мить: що ж підштовхує тварин робити щось неприродне, і навіть небезпечне, як, наприклад, стрибок через вогонь, балансування на одній нозі, або пірнання в воду з хиткого помосту, розташованого високо в повітрі? Дресирувальники хотіли б переконати публіку, що тварини згодні поводитися так за обіцяну нагороду. Але правда в тому, що ці тварини виступають, тому що бояться покарання. Приниження і біль — невіддільні частини навчального процесу. По суті, цирки змушують тварин, диких за своєю природою, доживати свої дні в ізольованих крихітних і порожніх клітках, без можливості нормального існування і спілкування з родичами. Яка тварина хотіла б провести все життя в неволі, будь в неї вибір?

Чи дійсно цирк — це установа, відома своєю освітньою діяльністю? Що ми можемо дізнатися про диких тварин, розглядаючи їх в ув'язненні? Вони вчать не звертати увагу на вроджені потреби інших живих істот, показуючи ілюзію любові до них. До того ж спостереження за муками несприятливо може позначатися на психіці дітей, які все бачили. Діти розуміють набагато більше, ніж дорослі звикли думати.

Свідомі люди використовують свій голос і гаманець, щоб показати цирку, що знущання над тваринами — це не розвага. Вставши на захист тигрів, левів, слонів, ведмедів і всіх інших тварин, яких використовують в цирках, можна підтримувати тільки ті цирки, в яких немає тварин. Адже є дійсно талановиті, професійні циркові артисти, готові викликати гострі відчуття у глядача. Є так багато захопливих та інноваційних постановок, які зачаровують глядачів без використання тварин, і суспільний попит на такі шоу зростає. Пам'ятайте: ви можете зупинити жорстокість, не купуючи квитки у цирк, який використовує тварин.