Війна продовжує завдавати збитків українській інфраструктурі. Відремонтовані до лютого 2022-го дороги знову пошкоджені. Та цього разу — ракетами, мінами й важкою технікою. Перший заступник голови Укравтодору Андрій Івко розповів “Рубриці” про масштаби руйнувань вітчизняних доріг, мостів та трас і про те, скільки часу піде на відновлення.
— На початку повномасштабного вторгнення росії в цілях оборони було підірвано мости. Ворог також завдав їм серйозних руйнувань. Тепер їх відновлюють: як це відбувається зараз? Які кошти на це спрямовано і що в пріоритеті?
— Загалом по країні, внаслідок бойових дій було зруйновано 325 штучних споруд. На звільнених територіях і там, де нам дозволяє працювати військова ситуація, ми оперативно забезпечуємо проїзд. Залежно від складності та масштабів руйнувань відновлення проїзду здійснюємо шляхом будівництва тимчасових переправ та об'їзних доріг.
Працюємо в Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Житомирській і Миколаївській областях. Нещодавно почали працювати на деокупованих територіях Донеччини. Також плануємо роботи й на Херсонщині.
Щойно ми забезпечуємо проїзд поблизу зруйнованого мосту, приступаємо до обстеження й виконуємо проєктно-вишукувальні роботи. Паралельно з цим виконуємо підготовчі роботи й потім, коли маємо експертний висновок і детальне обстеження – приступаємо до виконання основних ремонтних робіт.
Деякі мости ми вже ремонтуємо капітально. Наприклад міст на трасі М-06 Київ – Чоп у Стоянці, тут роботи вже на завершальному етапі. Тимчасовий об'їзд ми зробили за два тижні, потім відремонтували лівий проїзд мосту, так щоб вантажівки могли рухатись трасою, і паралельно зводили праву частину мосту. Ще один міст на дорозі М-03 Київ – Харків, що поблизу населеного пункту Борщів. Там ми також завершуємо роботи. І вже цього року і будемо вводити в експлуатацію цей відновлений об'єкт.
— І поки ми на темі мостів, Антонівський міст у Херсоні. Чи можливо буде його відновити, коли Україна відвоює область? Чи збудуємо новий?
— Звісно, на відновлення таких складних та великих споруд знадобляться і час, і кошти. Через окупацію Херсону провести предметну оцінку руйнувань і визначити, чи його можна відбудувати, по фото з новин чи соцмереж неможливо. Щойно територія буде вільна від окупантів, наші фахівці зможуть провести ґрунтовну оцінку руйнувань.
— Яких загалом збитків росія завдала дорожній інфраструктурі України? У скільки нам стануть ремонти доріг, скільки часу займе відновлення?
— Обсяг збитків завданих дорожній інфраструктурі України, за попередніми підрахунками, становить понад 970 млрд гривень. Ми постійно моніторимо ситуацію, Служби автомобільних доріг з регіонів щоденно надають інформацію, її ми бачимо онлайн в системі «E-road». Коли звільняють нові українські території, дорожники обстежують їх зазначають, що і в якій мірі пошкоджене.
У багатьох випадках інфраструктуру зруйновану вщент доведеться відбудовувати «з нуля». Але відновити зруйновану ворогом транспортну інфраструктуру можна за 2-4 роки, відбудувати критичні об'єкти зможемо за рік-півтора.
— Як працюєте з замінованістю доріг? Які прогнози щодо розмінування саме доріг?
— Прогнози по часу ми не можемо робити. Сапери розміновують ділянки доріг і мости. Очевидно, що на повне розмінування узбіч та смуг відведення державних і місцевих доріг країни знадобиться ще багато часу, але предметно відповісти зможуть лише фахівці. Дорожники, починають працювати лише після "зеленого світла" від них.
— Наскільки процес розмінування доріг відрізняється від розмінування інших територій, наприклад, полів чи лісів?
— У нас є досвід, коли розміновували дорогу за день, деколи за місяць. Якщо дорога в пріоритеті у військових, цю ділянку розміновують швидше і просять відремонтувати її або звести штучну споруду. Таким чином працюємо. Тільки в кооперації та співпраці з нашими військовими.
— Яких збитків програмі "Велике будівництво" завдала війна? Чи ведете ви такий підрахунок?
— Ми не поділяємо дороги відремонтовані за програмою "Велике будівництво" чи раніше. Ми рахуємо загальні збитки, які є у нас по зруйнованій інфраструктурі.
— Як щодо фінансування? Чи вистачатиме коштів на відновлення пошкоджених об'єктів?
— Сьогодні повернули акциз і дорожній фонд наповнюється. Тому на експлуатаційне утримання нам вистачить. А от щодо інших джерел фінансування, ми ведемо перемовини з міжнародними партнерами та союзниками, та шукаємо джерела фінансування для відбудови країни, зокрема її інфраструктурної частини.
На 2023 рік нам планувати складно, але ми працюємо, щоб бути готовими до будь-якої ситуації. Якщо у нас буде фінансовий ресурс, ми будемо відновлювати швидше і масштабніше. Сьогодні ми відновлюємо там, де є нагальна потреба. У першу чергу працюємо на маршрутах, які вкрай важливі для якнайшвидшого налагодження логістики. Роботи з відновлення фінансуються за рахунок резервного і дорожнього фондів.
— Де завдано найбільших збитків дорожній інфраструктурі?
— 15 областей України зазнали інфраструктурних руйнувань через війну в більшій чи меншій мірі. Загалом по країні, внаслідок бойових дій було зруйновано 325 штучних споруд та 25 тисяч км доріг.
Якщо ж ми говоримо про мости на дорогах державного значення, то найбільше зруйнованих у Чернігівській області — 27, з них 19 вже відновлено. По Київщині — 24, на 20 вже спорудили тимчасовий об'їзд. Харківщина — 24, по 8 переправах уже все зроблено, по 6 — виконуються роботи. По Житомирській області — 5 штучних споруд зруйновано, на 4 вже є тимчасові проїзди. Миколаївська область — 4, 2 вже відновили. Сумська область — 10 зруйновано, 6 відновили.
На Донеччині — 12 зруйнованих серед тих, які ми бачимо, а відновили поки що 1. І зараз будемо планувати в Херсонській області також відновлювальні роботи.
Відтоді, як ЗСУ звільнили у вересні більшу частину Харківської області, ми розчистили близько 450 км доріг та вулиць. А за весь період повномасштабної війни – більш як 600 км доріг Харківщини. Працюємо на дорогах державного, комунального й місцевого значення.
— Чи є відновлення дорожньої інфраструктури більш пріоритетним в якихось конкретних областях?
В кожній області ми спілкуємося з ВЦА, з міськими органами влади, з військовими й разом вибудовуємо пріоритети.
Наше завдання – оперативно забезпечити довезення до наших громадян, які перебували в окупації, медикаментів та їжі. Першочергово створюємо коридори для рятувальників та комунальників. Наступні в пріоритеті – транспортні коридори, що мають велике значення для виживання економіки країни. Через блокування портів левова частка нашого експорту прямує дорогами, тому дбаємо про проїзд переправами на трасах міжнародного і національного значення.
У міру того, як наші території звільняють і дають нам «зелене світло» в плані безпеки, ми починаємо одразу розчищати дороги, будувати об'їзні шляхи та тимчасові переправи. Наприклад коли звільнили Київщину, працювали максимально в Київській області — в Гостомелі, в Ірпені, в Бучі. Як тільки звільнили Харківську область – працюємо там, на дорогах і державного значення, і в містах Ізюм, Балаклія та Куп'янськ.
— Як щодо допомоги іноземних партнерів? Наприкінці вересня, наприклад, ви говорили про те, що Чехія та Франція мають подарувати Харківщині тимчасові мости.
— Міжнародні партнери допомагають Укравтодору із відновленням мостів. Першими відгукнулись в Адміністрації державних матеріальних резервів Чеської Республіки. Вона передала Укравтодору 4 металеві тимчасові мости, які встановили на Київщині та Черкащині. Ще 2 мости встановимо на Харківщині, один з них зараз монтуємо біля Балаклії.
Також маємо ще один новий проєкт співпраці. За сприяння Міністерства закордонних справ України та посольства України у Французькій Республіці, французька компанія Matiere передасть Укравтодору 3 мостові конструкції для відновлення зруйнованої дорожньої інфраструктури у Чернігівській області. Їхнє надходження очікуємо наприкінці жовтня.
— Чи застосовуємо зараз якісь нові технології у наведенні тимчасових мостів, наприклад? У ремонті доріг?
— Тимчасові металеві мости від Чеської Республіки є нестандартними для нас. Ці конструкції легко монтуються та розбираються. В розібраному вигляді їх можна легко транспортувати. Після війни та капітальної відбудови плануємо їх використовувати у регіонах, де є ризик повеней та підтоплень.
— Головні задачі відомства зараз в контексті війни та в подальшій перспективі?
— Зараз, наприклад, ми не кажемо про відновлення програми "Велике Будівництво". Я вважаю, що після війни розпочнеться відбудова нашої країни, і не тільки її інфраструктурної частини. Тому ми будемо брати участь у відбудові, згідно з нашими компетенціями.
Зараз ми бачимо, що основні напрямки й об'єкти ми зможемо зробити за півтора року, а от повністю відновити інфраструктуру, яка зруйнована сьогодні, можна за 4 роки.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.