Сосни і дуби у Раді. Якою має бути реакція на скандал навколо Аллахвердієвої

Вчора соцмережі розбурхало відео, на якому члени партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко і Давид Арахамія обговорюють свою однопартійну колегу — депутатку Ірину Аллахвердієву про це писала "Рубрика".

Висловлювання, подібні печерним людям, звучали на адресу жінки, яка є економістом, членом Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, головою підкомітету з питань тарифного та нетарифного регулювання. Чи доречно це? Чи можна говорити про жінку, колегу у тій формі, у якій обговорювали її Арахамія і Корнієнко, нехай навіть в особистій розмові? Звичайно, ні.

Проте, реакція Аллахвердієвої вразила ще більше. Замість того, щоб відкрито висловити своє обурення і невдоволення такою "оцінкою", вона вирішила прикрити однопартійців, підтвердивши слова неуважних пліткарів про те, що запис — змонтований.

Але це, як виявилося, не найкраще виправдання, адже був монтаж — перевірити дуже просто. Журналістка Радіо Свобода Власта Лазур пише:

"Якщо це відео-монтаж і фейк, то це дуже легко з'ясувати і довести. На прес-конференції було купа камер. Треба тільки попросити відео в інших медіа і порівняти з тим, де парламентарі дискутують про робочих баб і сосни".

Депутати Марина Бардіна та Роксолана Підласий, про які згадує в своєму пості Власта відреагували по-різному. Підласий, яка ініціювала законопроект №3485 про збільшення жіночої квоти у партіях до 50%, ніяк не коментувала те, що сталося. Марина Бардіна в пості на Facebook написала про те, що випадок зіграв проти жінок і депутатів в цілому.

"Думаю, у відповідь і для запобігання цьому парламент не тільки повинен підтримати 50% гендерну квоту до виборчого законодавства, а і встановити відповідальність для депутатів за сексизм і дискримінацію".

Це красиві і правильні слова, втім, чи понесуть якусь відповідальність депутати, крім громадського осуду — невідомо.

Висловлювання депутатів і реакція Аллахвердієвої на них не залишили байдужими українські соцмережі. Користувачі дивуються "виправдовуючому" тону відповіді:

Намагаються розібратися в тому, що ж мали на увазі депутати, назвавши колегу "корабельної сосною":

І дивуються мовчанню інших депутатів і уникненню відповідальності за сказане:

Чи є ці висловлювання сексистськими?

Багато користувачів Facebook знайшли висловлювання комплементарними – це зрозуміло з коментарів під постами про те, що сталося, які заповнили вчорашню стрічку новин в соцмережі. Сумно, але ці люди не бачать сексизму у скандальному висловлюванні, а даремно.

Цей термін законодавчо визначено в Рекомендації CM / Rec (2019) Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо запобігання сексизму та боротьби з ним. Україна входить до Ради Європи з 1995 року, а значить, повинна брати до уваги прийняті органом документи, у тому числі і Рекомендацію. Формально вона не має обов'язкового характеру, але не дивлячись на це, Комітет Міністрів Ради Європи може попросити уряди своїх держав-членів інформувати його про заходи, яких було вжито для реалізації документа.

Поняття "сексизм" є і в Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018-2022, де вказано, що сексистською мовою ворожнечі є образливі коментарі про зовнішність, уявні компліменти, сексистські жарти, використання гумору, щоб принизити або висміяти об'єкт знущання.

Чи понесуть політики відповідальність?

Що стосується кримінальної відповідальності за сексизм, про яку згадала Марія Бардіна, в українському законодавстві поняття "сексизм" не регламентоване. Те ж саме можна сказати і про законодавство ЄС.

Втім, термін сексизм включає інше поняття — утиски. У Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" розкрито значення утисків: сюди віднесли і сексистські висловлювання. Отже, обмеження — це небажана для особи або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їхньої людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої ​​або принизливої атмосфери.

У даному випадку, звинувачувати політиків в утисках означає притягувати історію за вуха, і єдиний здоровий вихід — підняти суспільний резонанс, адже подібні випадки зневажливого ставлення до жінок траплялися вже не раз.

Якою мала бути реакція?

В інтерв'ю Яника Мерило для "Рубрики" ми також піднімали питання про те, як боротися з такою поведінкою. Тоді вона сказала, що тільки гостра реакція суспільства на подібне може допомогти нам подолати стереотипне мислення про жінок.

Втім, нашій країні поки що далеко до гострої реакції на сексизм. Тільки у 2014 році Міністерство освіти і науки звернуло увагу на стереотипи по відношенню до жінок в шкільних підручниках; у 2016 почалася робота по здійсненню їх гендерної експертизи, а значить, попереду буде ще не один рік роботи, спрямований на те, щоб звести нанівець випадки образу мислення, який дозволяє говорити про жінок подібним чином.