“Громада 4.0”: як громади на Сумщині та Волині стають доступнішими до своїх жителів, інвесторів та школярів

У чому проблема?

Щоб бути сучасними, відкритими та більш розвинутими, громади мають цифровізуватися. Така вимога стоїть на рівні держави: диджиталізація передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, іншими документами. Нещодавно навіть запровадили індекс цифрової трансформації громад. З його допомогою визначатимуть рівень цифрових послуг і стан диджитал-інфраструктури в територіальних громадах України. Та сам процес цифровізації громад, а надто в умовах війни, триває з різним успіхом: часом громадам бракує фахової чи технічної спроможності для цього, іноді — часу й часто коштів.

Яке рішення?

Розуміючи ці виклики, держава і міжнародні організації організовують навчальні програми для представників місцевого самоврядування. Однією з таких є акселераційна програма "Громада 4.0", учасники якої отримують підтримку у створенні та втіленні цифрових проєктів для своїх громад.

Програму запустила міжнародна організація SocialBoost у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та за підтримки Програми "U-LEAD з Європою".

"Рубрика" поспілкувалася з кількома учасниками програми в різних регіонах України та переконалася: це справді працює.

Як це працює?

Липоводолинська громада розміщена в Роменському районі Сумщини. У її складі — 40 сіл, але насправді вона невелика — понад дванадцять тисяч жителів.

"Ми маленька громада, і ми намагаємося останнім часом дедалі більше брати участь у нових проєктах, щоб розуміти, чи не відстаємо ми від сучасних тенденцій, чи є, можливо, якісь новітні рішення, які можуть спростити нам роботу. Та й загалом треба розвиватися", — каже головна спеціалістка відділу організаційно-кадрової роботи селищної ради Марина Карпець. У "Громаді 4.0" вона бере участь як проєктна менеджерка своєї команди.

Під час лекцій, вебінарів та виконання завдань від експертів у команди виникла ідея створити інтерактивну інвестиційну мапу своєї громади.

Ідея має дві мети — підтримати місцеву економіку і підприємництво, а також залучити додаткові кошти через співпрацю з інвесторами.

"Щоб чи то місцевий мешканець, чи підприємець або потенційний іноземний інвестор, який десь почув про Липову Долину, зміг зайти на сайт громади, відкрити інтерактивну інвестиційну карту, де буде повна, актуальна і достовірна інформація про об'єкти, в які можна інвестувати, купити, чи орендувати — пояснює пані Марина. — Ми сподіваємося, що цей проєкт принесе додатковий дохід в  бюджет громади. Інтерактивна інвестиційна карта — це зручний інструмент, для тих, хто прагне започаткувати або розширити свій бізнес і не тільки, оскільки більше не потрібно буде особисто йти в селищну раду, щоб дізнатися необхідну інформацію, всю інформацію можна буде отримати в онлайн режимі".

Команда проєкту з допомогою експертів уже розписала технічне завдання — як і що за чим робитимуть. Прикинули й бюджет — за мінімальними розрахунками вийшло 245 тисяч гривень.

"Але якщо додати більше функціоналу, зробити мапу детальнішою і цікавішою, то вийде ще дорожче", — розповідає Марина Карпець.

Тому в громаді дуже сподіваються на перемогу в конкурсі проєктів, який передбачений програмою "Громада 4.0", що допоможе залучити фінансування на втілення їхнього задуму. Адже для бюджету селищної громади це великі кошти.

Команда проєкту розглядала різні варіанти: взяти Google-карту або OpenStreetMap і своїми силами нанести на неї шари, ярлики та об'єкти. Але функціонал такого продукту буде дуже обмежений і безкоштовний лише на початку. Думали й про кадастрові карти, але нині через воєнний стан більшість із них мають обмежений доступ.

"Ми приходимо до того, що можемо зробити елементарне, але не зможемо зробити його зручним і повноцінним для користувачів, — пояснює пані Марина. — А нам хотілось би так, щоб це був сайт, на якому зображено всі об'єкти з максимальною кількістю необхідної для користувача інформації.  Щоб можна було їх відсортувати: земельні ділянки, нерухомість, чинні інвестиційні проєкти тощо".

Власну розробку надалі можна буде й комерціалізувати — розміщуючи за певну плату інформацію від приватних підприємців. Тому розробку мапи за умови отримання коштів планують замовити IT-компанії.

Усе почалося з того, що вчитель інформатики Горохівського ліцею №1 імені Івана Франка Валерій Кулай ще в карантинні часи, коли вся країна сиділа вдома, написав код і розробив для свого навчального закладу інтернет-платформу "SMART школа". Пробна версія сподобалася й учням, і вчителям, тож після певних доопрацювань у жовтні 2020 року педагогічна рада ліцею почала офіційно користуватися "SMART школою" в освітньому процесі.

Тож і в проєкт "Громада 4.0" горохівчани прийшли вже з готовою і навіть втіленою ідеєю. Чого ж вони прагнули від програми? Масштабування розробки.

"Суть проєкту — впровадження в закладах освіти «SMART школи». З 2020 року вона була в одному закладі освіти, потім ще декілька пробно під'єдналися, а вже в результаті акселераційної програми на сьогодні 100% закладів освіти, а їх у нас 21, під'єднані до цієї системи", — розповідає головний спеціаліст відділу проєктного менеджменту та цифровізації Горохівської міської ради, керівник проєкту Володимир Братчун.

Володимир Братчун наводить такі переваги місцевої розробки:

1. Її розробляв вчитель-практик, який добре розуміє, що потрібно вчителям, учням і керівництву закладу освіти. 
2. Ця система має ширший, ніж у конкурентів, функціонал.
3. Система дуже добре структурована і зрозуміла. 

Система має три "кабінети": вчителя, учня і керівника закладу освіти.

Учителі й керівники закладу освіти можуть керувати навчальним процесом через цю систему. Тут само можна й проглянути різну статистику, як-от, успішність учнів, їхнє відвідування системи тощо.

Тут є щоденники й журнали, а також можливість додавати навчальні матеріали, які потім не треба довго шукати, як це буває, коли матеріали чи завдання пересилають у месенджерах — наприклад, у Viber.

Ще одним плюсом системи незабаром стане її підключення до системи АІКОМ — це програмно-апаратний комплекс "Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту", що збирає і зберігає дані у сфері освіти на рівні держави. Це під'єднання полегшить життя закладам освіти, адже такий комплекс подаватиме адміністративну звітність одразу в одній системі.

У команді проєкту мають амбітні плани щодо поширення "SMART школи".

"Сподіваємося, що громади — це далеко не межа, і до нашої системи почнуть приєднуватися заклади освіти з інших громад та областей. Насправді такі підключення вже є, але вони ще не масові", — каже Володимир Братчун. 

Подає надію й те, що незабаром педагоги мають відмовитися від паперових журналів, тож перехід закладів освіти на подібні освітні платформи неминучий. "Думаю, за цей рік буде багато підключень", — говорить керівник проєкту.

Команда проєкту, а це, крім керівника Володимира Братчуна та експерта з питань цифровізації Валерія Кулая, — проєктний менеджер Юрій Ковальчук, дуже вдячна своєму ментору — заступнику міністра молоді та спорту України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталію Лаврову. Він допоміг коректно сконтактувати з Міністерством освіти та науки, надав іншу важливу інформаційну підтримку.

Також горохівчани сподіваються, що вдасться стати переможцями у майбутньому відборі проєктів, які отримають фінансування.

"Такі проєкти не можуть існувати з нульовим фінансуванням, і водночас не хотілося б, щоб на освітніх порталах існувала, наприклад, реклама, на якій можна заробляти", — каже Володимир Братчун.