AIESEC та війна: чому досі існує осередок в росії, і що робить українське представництво?

У чому проблема?

Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року внесло свої корективи як у повсякденне життя українців, так і у наш світогляд та ставлення до світових тенденцій, подій та феноменів. Речі, до яких, здавалося б, неможливо звикнути, стали для нас рутинними, а думки та поняття, що шокують світову спільноту — звичними. І справді, іноземцям, які ніколи не перебували під регулярними обстрілами, ночами не сиділи у сховищах, не молилися за рідних на фронті або на окупованих територіях, складно зрозуміти те, що переживаємо ми.

Однією з суперечливих проблем сьогодні є міжнародні організації, які пасивно підтримують Україну, уникаючи однозначних коментарів, або поширюють свою діяльність на територію країни-агресора. Згадаймо ту ж саму "глибоко стурбовану" Організацію Об'єднаних Націй. Через відсутність чіткої проукраїнської позиції гейт отримують Міжнародний комітет Червоного Хреста, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Рада Європи та інші.

Ми ж хочемо розібратися в діяльності та позиції Всеукраїнської молодіжної громадської організації "АЙСЕК в Україні", а також її відношення до міжнародної організації AIESEC, відокремлений підрозділ якої досі функціонує на теренах росії. Також ми дослідимо, чи "АЙСЕК в Україні" — незалежна структура, члени якої є частиною проукраїнської молоді.

AIESEC — це міжнародна молодіжна некомерційна, непартійна, незалежна організація, повністю керована молоддю віком від 18 до 29 років, метою якої є мир і реалізація лідерського та професійного потенціалу молоді шляхом міжкультурного обміну. AIESEC виступає проти гейту чи дискримінації людей за будь-якими ознаками: статтю, віком, національністю, релігією, поглядами тощо. AIESEC займається міжнародними програмами стажувань, які дають можливість здобути практичну освіту, організовує різноманітні проєкти та події, спрямовані на розвиток лідерського потенціалу молоді, а також забезпечує освітній процес для членів організації й всіх, хто з нею співпрацює.

Учасниками організації є 106 країн світу, у тому числі Україна та росія, де підрозділи AIESEC офіційно існують з 1994 та 1992 року відповідно. З початком повномасштабної війни російський осередок не припинив своєї діяльності з внутрішньої ініціативи і функціонує до цього часу.

Яке рішення?

Як міжнародна організація, AIESEC має секретаріат AIESEC International, розташований у Монреалі (Канада). AIESEC International управляє організацією відповідно до її статутів, сприяє та керує операціями та комунікаціями між членами для досягнення мети та цілей організації, представляє та діє від її імені.

AIESEC має установчий міжнародний договір — Глобальний Компендіум, створений для того, щоб направляти та підтримувати всіх членів у виконанні діяльності AIESEC у спосіб, що відповідає баченню та цінностям організації. Він регулює питання членства, управління, законодавства тощо для усіх країн-учасниць. 

Зокрема, у ньому описуються призначення та функції усіх інстанцій на різних рівнях, які мають верховенство над аналогічними структурами національних осередків. 

В AIESEC International існує два міжнародні зовнішні органи, які діють незалежно від центрального секретаріату:

1. Глобальна фінансова рада (Global Finance Board), що створена для забезпечення стабільності глобальної мережі шляхом підтримки діяльності членських організацій в питаннях, пов'язаних з фінансовим та юридичним управлінням. 
2. Міжнародна рада з контролю якості (International Control Board), що відповідає за забезпечення дотримання правил внутрішньої політики на всіх рівнях, а також за прийняття рішень і застосування необхідних санкцій і наслідків до підрозділів, які не дотримуються цих правил.

Глобальний підкомітет з питань етики AIESEC International є головним органом, відповідальним за впровадження Етичного Кодексу та протоколу з протидії сексуальним домаганням та насильству в AIESEC. Поміж усіх обов'язків, ця структура відповідає за вирішення справ та надання рекомендацій національним підрозділам щодо порушень Кодексу. Тобто осередок може надіслати запит на відкриття справи проти іншого осередку, якщо помічає будь-які прояви недотримання Кодексу. Інформацію про цей орган ми додаємо тут тому, що вона буде необхідна для розуміння деяких подальших подій.

Глобальний офіс керує чотирма Регіональними офісами, за якими закріплена низка Національних комітетів (осередків, підрозділів, представництв). Наприклад, Національний осередок AIESEC в Україні належить до Регіонального офісу AIESEC Europe.

Останній рівень ієрархії комітетів — локальний. Ці підрозділи безпосередньо працюють зі стажуваннями та подіями та діють у межах однієї держави. AIESEC в Україні складається з одинадцяти локальних осередків (AIESEC у Львові, AIESEC у Тернополі, AIESEC у Києві, AIESEC у Харкові тощо).

Кожен національний осередок має свої Зведені положення — документ, який регулює роботу усього представництва (в тому числі локальних).

Щоб прояснити цілі та складну внутрішню структуру організації, 20 липня 2023 року Голова AIESEC International 2023 Честер Шум оприлюднив листа. Ось цитата (переклад з англійської):

"Щодо структури організації, то AIESEC працює як мережева організація з глобальним представництвом, розташованим у Канаді. Кожне національне представництво є незалежним одне від одного і від глобального офісу з точки зору фінансів, управління та операцій. Між глобальним представництвом та представництвами в будь-якій країні немає жодних фінансових зв'язків. У нашій фінансовій моделі національні представництва сплачують глобальному представництву плату за послуги, щоб підтримувати свій статус в організації, а глобальне представництво не розподіляє бюджет і не надає фінансової підтримки жодному національному представництву".

Таким чином кожен національний осередок зберігає за собою самостійність рішень та не може керуватися кимось зовні, тож якщо підрозділ хоче припинити своє існування, то повинен самостійно подати таке рішення на глобальних законодавчих зборах. Ще один варіант — висунути на міжнародних Загальних Зборах пропозицію розформувати той чи інший підрозділ. У такому випадку пропозицію має підтримати більш ніж половина країн-учасниць AIESEC.

Чи має AIESEC International офіційну позицію щодо повномасштабної війни в Україні? Як він вирішує питання існування українського осередку в умовах воєнного стану та російського осередку в країні, яку багато хто офіційно визнає спонсором тероризму? Розбираємося далі — й починаємо – 24 лютого 2022 року.

1. Дії AIESEC International

24 лютого 2022 року на офіційних сторінках у Facebook та Instagram AIESEC International висловив підтримку Україні.

25 лютого 2022 року під час Міжнародної зустрічі голів національних осередків представники AIESEC в Україні виступили з промовою, під час якої поговорили про повномасштабне вторгнення в Україну, соціальні та економічні ризики, пов'язані з ним, жертви українців та необхідність підтримувати нашу державу та її мешканців.

11 березня 2022 року AIESEC International приєднався до заклику Управління Верховного комісара ООН у справах біженців виділити 1,7 мільярда доларів на гуманітарну допомогу Україні.

24 лютого 2023 року на офіційних сторінках у Facebook та Instagram AIESEC International виклав публікації, присвячені річниці повномасштабної війни в Україні.

2. Справа з порушення етичного кодексу

У березні 2022 року AIESEC в Україні звернувся до Підкомітету AIESEC International з питань етики з проханням відкрити справу проти AIESEC в росії. Як докази порушень надали знімки екранів з активності у соціальних мережах, де можна побачити випадки підтримки членами російського відділення війни в Україні. 

Сама справа разом із деталями належить до внутрішньої інформації організації та є конфіденційною.

Попри пред'явлені докази, заявка була відхилена. Підкомітет аргументував це тим, що порушення були непрямими, а самі випадки підтримки країни-агресора — поодинокими та такими, які не відображали картини всієї організації в росії. З листа (переклад з англійської): "Член AIESEC не може бути притягнутий до відповідальності внутрішнім підкомітетом з питань етики за те, що він зробив за межами AIESEC". Також повідомили, що для розв'язання цієї проблеми з боку Підкомітету вестиметься комунікація з російським осередком, щоб "переглянути, як їхні відокремлені підрозділи можуть інформувати про ці події таким чином, щоб це відповідало посилу, який ми хочемо передати як організація".

3. Піар-криза AIESEC в Україні

9 вересня 2022 року в студентському Telegram-каналі "Хороший & Поганий КНЕУ" вийшла публікація, у якій йшлося про те, що організація AIESEC, хоч і визнала факт вторгнення росії в Україну, не висловила свого засудження діям агресора, зберігаючи позицію "за мир проти війни", та відмовилася покидати російський простір. Цитата зі статті: "… у нашому університеті є також підрозділ AIESEC який, попри всі ці трагічно-цинічні обставини, продовжує рекламувати себе… погоджуючись на програму AIESEC ви ризикуєте навчатись разом із майбутніми вбивцями ваших дітей." Мова йде про Відокремлений підрозділ AIESEC в Україні у Київських університетах. Після публікації осередок зіткнувся з хвилею гейту від студентства.

Того ж дня голова національного комітету AIESEC в Україні 2022-2023 Вікторія Кравченко звернулася до голови департаменту маркетингу та зв'язків з громадськістю AIESEC International щодо піар-кризи.

10 вересня 2022 року у відповідь на попередній лист представниця міжнародного комітету висловила свою підтримку та пообіцяла надати всю посильну допомогу у боротьбі з кризою.

14 вересня 2022 року національна команда AIESEC в Україні провела дзвінок з новообраним головою Міжнародного комітету Честером Шумом для детальнішого обговорення кризи та побудови довіри між Національним комітетом України та Міжнародним комітетом.

У листопаді 2022 року під час регіональної зустрічі голів національних осередків Вікторія виступила з промовою та розповіла про кризу.

У січні 2023 року Вікторія звернулася до регіональної наставниці українського осередку щодо підтримки у подоланні піар кризи. 24 лютого за сприяння наставниці на офіційному сайті aiesec.org було опубліковано статтю, присвячену річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Крім того, представниця Регіонального офісу самостійно відвідала Україну.

Отже, AIESEC International висловив свою підтримку Україні у своїх соцмережах. Осередок у росії повноцінно існує попри докази того, що як мінімум частина цього підрозділу підтримує війну. AIESEC в Україні веде комунікацію з центральним секретаріатом щодо воєнних злочинів агресора, надає рекомендації та інформує про поточний стан на основі поведінки, яку помічає з боку членів AIESEC в росії, яка може свідчити про невідповідність цінностям і принципам організації.

Оскільки ми вже знаємо, що російський підрозділ AIESEC не припинив свого існування, варто дізнатися, чим займалася організація після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

24 лютого 2022 року AIESEC в росії на своїй офіційній сторінці в Instagram опублікував допис, у якому йдеться (переклад з англійської): "AIESEC існує вже понад 70 років… AIESEC завжди був і залишається позапартійною організацією, відданою своїй місії — досягненню миру та реалізації потенціалу людства. Ми продовжуємо вірити, що лідерство, яке ми розвиваємо, об'єднує нас і допомагає в досягненні нашої місії та дозволяє нам працювати разом зі 110 країнами й територіями по всьому світу". 

2 березня 2022 року AIESEC в росії оголосив про тимчасову зупинку професійних та волонтерських стажувань у зв'язку з "безпекою стажерів, а також членів організації."

Невідомо, що відбувалося з осередком протягом наступного року, адже за 15 місяців немає жодної публікації на офіційних сторінках, але 30 травня 2023 року був оприлюднений допис про відновлення роботи, зокрема організації подій та стажувань.

Отже, AIESEC в росії не висунув жодної позиції щодо агресії росії проти України, не робив заяв протягом усього часу, майже на 15 місяців зупинив свої проєкти, та зараз працює у звичному режимі.

Оскільки AIESEC — глобальна, незалежна, непартійна, неприбуткова організація, повністю керована молоддю, AIESEC в Україні також відповідає цьому визначенню та поділяє цінності та принципи організації.

Якщо AIESEC International не визнав росію країною-терористом, чи підтримує це AIESEC в Україні? Чи підтримує AIESEC в Україні існування представництва в росії? Чи робить AIESEC в Україні кроки на допомогу Україні?

З 27 лютого по 1 березня 2022 року AIESEC в Україні на своїй офіційній сторінці в Instagram здійснив серію публікацій, присвячених допомозі українцям, та поінформував про зупинку діяльності організації.

1 квітня 2022 року на сторінці опублікували пост про результати та залученість членів організації до волонтерства. З допису: "Спільними зусиллями AIESEC в Україні було зібрано та пожертвувано 80 тис. гривень на потреби України. Понад 400 членів організації об'єдналися у волонтерській допомозі та плетуть сітки, допомагають тимчасово переміщеним особам, збирають гуманітарну допомогу".

15 квітня 2022 року AIESEC в Україні видав офіційну заяву, у якій наголосив, що діє незалежно від інших представництв, твердо засудив агресію росії проти України та висловив свою думку про те, що діяльність AIESEC в росії суперечить цінностям та сутності організації. Також AIESEC в Україні закликав усю мережу осередку не мовчати про воєнні злочини росії проти України.

19 квітня 2022 року AIESEC в Україні заявив про рішення припинити співпрацю з українськими офісами декількох компаній через "невідповідність цінностей головних офісів компаній цінностям нашої організації та безпосереднє функціонування компаній на російському ринку".

13 травня 2022 року з'явився пост із закликом об'єднатися щодо підписання петиції Save Mariupol.

9 вересня 2022 року AIESEC в Україні у відповідь на статтю, яка підняла хвилю гейту проти організації, опублікував пост, у якому знову наголосив на своїй офіційній позиції.

На рік повномасштабного вторгнення 24 лютого 2023 року осередок в Україні відкрив збір коштів для дітей, що постраждали від війни. 10 травня організація оголосила, що було зібрано 21 467 гривень, які перевели на рахунок Благодійного Фонду "Рідні".

6 червня 2023 року AIESEC в Україні поширив інформацію про теракт росії, внаслідок якого було підірвано Каховську ГЕС.

Відразу після цього, 7 червня 2023 року, голова AIESEC в Україні Катерина Кірвас надіслала лист до національних команд усіх осередків, у якому пояснила підрив Каховської ГЕС та небезпеку для України, яку за собою потягнув теракт росіян, поточний стан AIESEC в Україні та можливості допомоги нашій державі, та попросила розмістити матеріали на офіційних сторінках організації.

Цитата з листа (переклад з англійської): "Як глобальна спільнота молодих лідерів, ми повинні діяти проактивно та заявляти про себе, тому я прошу вас поширити інформацію про цю катастрофу, зробивши пост для своїх внутрішніх/зовнішніх акаунтів в Instagram або в інших соціальних мережах. Тут я додаю матеріали, які ми створили, але ви також можете використовувати власні ілюстрації… Також ми хотіли б обговорити це питання на глобальних законодавчих зборах, оскільки воно може торкнутися не лише України, а і Європи та інших регіонів".

Реакція не змусила себе чекати — того ж дня представник Наглядової Ради при AIESEC International надіслав відповідь Катерині, у якій порекомендував утриматися від його публікації, щоб не спотворити позицію організації щодо поширення новин на своїх каналах, та повідомити про це іншим осередкам, а натомість висловлювати свою солідарність і підтримку у спосіб, що сприяє емпатії та єдності. Також він засудив агресію росії та закликав AIESEC в Україні звертатися до міжнародної команди з управління кризовими ситуаціями.

10 червня 2023 року організація оголосила про ще один збір, цього разу на теплові гармати для обігріву приміщень на Херсонському напрямку (ціль — 50 000 грн). 13 червня представниці національної команди AIESEC в Україні відзвітувалися про закуплені 10 теплових гармат. Залишок грошей перерахували на інший збір на міношукач.

На міжнародних Загальних Зборах 5-14 липня 2023 в Індії відбулось голосування за пропозицію розформувати AIESEC в росії. Пропозицію підтримав лише AIESEC в Україні, решта підрозділів утримались або проголосували проти, тож рішення не пройшло за правилом більшості.

Також зовсім нещодавно, під час регіональної зустрічі голів національних та локальних комітетів Європи 15-19 листопада 2023 року, голова AIESEC в Україні виступила з промовою, під час якої порушила теми воєнних конфліктів у світі, реалій українців у період війни, під час обстрілів та блекаутів, про втрати серед населення та розбиту інфраструктуру.

Це не єдині випадки, коли AIESEC в Україні доносить правду про війну в Україні до міжнародної спільноти. Як повідомила голова національного осередку Катерина Кірвас, на конференції організації вони запрошують іноземних гостей, нашу країну вже відвідали представники з AIESEC в Румунії, Мексиці, Туреччини, Польщі, Індонезії та інших підрозділів. Навіть декілька днів життя у наших реаліях дають більше контексту для розуміння українців та збільшують підтримку з боку інших комітетів.

Арі Діа Фаузан (AIESEC в Індонезії), до прикладу, поділився з нами такими думками(переклад з англійської): "Вони створюють платформу, де молодь може впроваджувати інновації, бути лідерами та здійснювати позитивний вплив у своїх громадах, співпрацюючи з іншими організаціями та бізнесом, які поділяють таке ж бачення… Що мене дійсно вражає, так це те, що українські айсекери [члени організації] завжди залишаються цілеспрямованими в усьому, що роблять. Вони ніколи не дозволяють викликам, що стоять перед ними, зупинити їх від того, що є важливим для формування кращого майбутнього".

Окрім діяльності у межах організації, нам відомо, що члени AIESEC в Україні привертали увагу центрального секретаріату та національних комітетів самостійно, не від лиця підрозділу.

У березні 2022 випускники та члени AIESEC в Україні провели кампанію в соціальних мережах "aiesec вбиває лідерство", в рамках якої закликали центральний секретаріат не мовчати та прокоментувати війну.

У коментарях під публікаціями AIESEC International випускники AIESEC в Україні засудили міжнародне представництво за позицію "проти війни за мир".

5 липня 2023 року один із випускників київського осередку на сайті change.org опублікував петицію про замороження усіх активностей AIESEC в росії. З тексту петиції (переклад з англійської): "Ми, випускники AIESEC в Україні, що нижче підписалися, рішуче закликаємо AIESEC International негайно припинити всю діяльність в росії. 24 лютого 2022 року росія здійснила підступний напад на Україну, розпочавши повномасштабну війну на всій її території…. На жаль, понад сто випускників AIESEC в Україні вже втратили свої життя в цій війні. Скільки ще українців, включаючи наших випускників, повинні пожертвувати своїми життями, засобами до існування і мріями про нормальне життя, перш ніж AIESEC International визнає, що зробив серйозну помилку, не призупинивши негайно всю свою діяльність в росії?" Наразі петиція зібрала 789 підписів.

Отже, AIESEC в Україні офіційно засуджує агресію росії проти України, не співпрацює з компаніями, які не вийшли з російського ринку, здійснює волонтерську діяльність на користь України та через діалог зі світовою спільнотою поширює інформацію про воєнні злочини країни-терориста. Докази цьому можна знайти переважно у соцмережах організації. Члени та випускники AIESEC в Україні засуджують позицію AIESEC International та закликають організацію призупинити усі проєкти AIESEC в росії.

То чому б AIESEC в Україні не створити власну громадську організацію з новим іменем та вже через неї розвивати українську молодь?

Річ у тім, що один з основних видів діяльності AIESEC — міжнародні обміни, через які люди й здобувають той досвід та міжкультурне розуміння, яке врешті-решт рухатиме організацію до її мети. Це може забезпечити лише тісна співпраця між країнами-членами глобальної мережі, тож у випадку відокремлення український підрозділ втрачає цей зв'язок і, як наслідок, можливості стажувань, необхідних для розвитку потенціалу молодих українців.

Наприклад, 28 лютого цього року AIESEC в Україні на офіційній сторінці в Instagram поділився своїми результатами за рік (після 24 лютого 2022 року). Загалом організація відправила за кордон 25 стажерів та затвердила на проєкти ще 49, у межах ініціативи LEAD for PEACE.Info-Proxy закрила 138 запитів, залучила 8700 дітей та 250 шкіл для проведення уроків LEAD for PEACE.EduUp, зібрала в сумі 160 000 гривень на допомогу українцям, а також прийняла до себе 745 нових членів по всій Україні.

Отож бачимо, що офіційну позицію щодо війни має AIESEC в Україні, який засуджує дії агресора та переконує центральний секретаріат та інші національні команди не мовчати, тим часом AIESEC International виступає за "мир у світі". 

AIESEC в Україні веде комунікацію з центральним секретаріатом щодо піар-кризи, з якою зіткнувся український осередок, а також неодноразово порушував питання замороження проєктів у росії, та досі не отримав підтримки міжнародної спільноти у його вирішенні. А між тим AIESEC в Україні проводить благодійні збори для постраждалих від війни та поширює інформацію про можливості допомоги Україні.

Партнерський матеріал