Не залишати наодинці з проблемами: як і навіщо у громаді на Сумщині запрацювала Аграрна сервісна служба

У чому проблема?

Зноб-Новгородська селищна рада Шосткинського району розташована на півночі Сумської області й має у складі 29 населених пунктів. З півночі громада межує з Брянською областю рф — саме звідси 24 лютого 2022 року збройні формування країни-агресорки увійшли на територію Сумщини.

"На початку повномасштабного вторгнення (березень-квітень 2022 року) наша громада пережила «легку» форму окупації, — розповідає Леонід Сотніков, начальник відділу фінансів, економічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Зноб-Новгородської селищної ради. — Ми залишились в тилу ворога. Вся логістика була порушена. Для того, щоб завезти в громаду хоч якісь товари першої необхідності, приватні підприємці, об'їжджаючи ворожі блокпости, їхали до нас на свій страх і ризик лісовими дорогами. Запасів на випадок війни у населення не було (ніхто цього реально не очікував), окрім стандартних запасів "на зиму". Після визволення Сумської області від окупанта логістичні маршрути почали відновлюватись, товари першої необхідності почали з'являтись на полицях магазинів, але вже з іншою ціною".

Переживши окупацію й перебуваючи з травня 2022 року під постійними обстрілами з боку рф, у громаді визначили — необхідно працювати над продовольчою безпекою громади. Леонід Сотніков зізнається: як саме це робити, спочатку не розуміли, адже це новий напрямок не тільки для Зноб-Новгородської громади, а і для будь-якої іншої громади України. Кожна громада — хай вона деокупована, така, що приймає багатьох ВПО, чи прифронтова, стикається с проблемами продовольчої безпеки, але в кожної вони — різні.

Визначитися зі стратегією допомогла програма U-LEAD з Європою. На початку осені 2022 року Зноб-Новгородська громада за експертної підтримки напрацювала програму продовольчої безпеки, в ході написання якої спеціалісти Зноб-Новгородської селищної ради провели опитування понад 3 тисяч мешканців.

Як розповів Леонід Сотніков, у ході опитування отримали разючу картину: лише 35% мешканців відповіли, що можуть на 100% забезпечити себе харчовими продуктами. 65% мешканців не могли цього зробити — через низькі доходи, відсутність дешевих продуктів або через неможливість обробляти власні земельні ділянки та мати самозабезпечення. Це проблема, яку треба було якось вирішувати.

Також у процесі написання цільової програми продовольчої безпеки на 2022-2023 роки на території Зноб-Новгородської селищної ради виявили такі основні проблеми щодо забезпечення продовольством жителів громади:

• недостатня обізнаність та психологічна неготовність більшості населення щодо самозабезпечення харчовими продуктами, сподівання на гарантоване постачання у торговельних мережах;  
• не використання усіх земельних ресурсів, які можуть бути використаними для вирощування необхідних продуктів (в тому числі покинуті городи);
• брак у населення відповідної сільськогосподарської техніки та паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для обробітку земель;
• відсутність практичного досвіду та спроможності у сфері реалізації надлишків сільськогосподарської продукції, невпорядкованість заготівельно-збутової діяльності та хибне уявлення про кооперацію.  

Яке рішення?

Відповіддю на ці питання стало рішення створити на базі комунального підприємства громади "Зноба-Благоустрій" Аграрну сервісну службу. Проєкт впроваджується громадською спілкою "Органічна Україна. Північ" та за підтримки Програми "U-LEAD з Європою", що співфінансується Європейським Союзом.

Як це працює?

До великої війни Зноб-Новгородська громада позиціювала себе як екологічно чиста територія й орієнтувалася на зелений туризм. Цьому сприяли відсутність на території переробних підприємств, які забруднюють довкілля, та Деснянський біосферний резерват, основою якого є Національний природний парк "Деснянсько-Старогутський".

"Війна докорінно змінила наше стратегічне бачення, і навряд чи навіть після перемоги ми зможемо розвивати те, що планували до… Сьогодні ми взяли за основу інший напрям. Нашою новою стратегією стало вирощування, збирання, перероблення, зберігання домогосподарствами продукції для задоволення потреб в харчуванні та формуванні місцевого продовольчого резерву, а також реалізації надлишків", — говорить начальник відділу фінансів, економічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Зноб-Новгородської селищної ради Леонід Сотніков.

Зноб-Новгородська громада — сільська. Тут кожен "від діда-прадіда" працює на своїй присадибній ділянці та вирощує городину. Навесні або восени проводять оранки своїх земельних ділянок. Тож мешканцям громади послуга з обробітку землі дуже потрібна. Хтось обробляє сам на своїй техніці, хтось винаймає її й платить за це, а хтось для того, щоб найняти техніку, починає відкладати кошти вже в січні. Це — малозабезпечені пенсіонери з мінімальною пенсією та ті, яким немає кому допомогти. Вартість обробітку середнього городу в 10 соток землі навесні коштувала 800-1000 гривень. Мінімальна пенсія — 2093 гривні, середня — 5311 гривень, а ще — ліки, дрова, товари першої необхідності.

Ініціатори проєкту "Аграрна сервісна служба для покращення продовольчої безпеки Зноб-Новгородської громади" поставили собі за мету надавати допомогу з обробітком землі саме таким верствам населення. Адже такій категорії населення підтримка потрібна завжди, але під час війни — це надважливе питання.

​Проєкт "Аграрна сервісна служба" стартував у лютому 2023 року. Термін його реалізації — 7,5 місяців. Партнерами Зноб-Новгородської селищної ради в ході реалізації проєкту стали ГС "Органічна Україна. Північ" та КП "Зноба-Благоустрій". Кошти на реалізацію проєкту були залучені через програму U-LEAD і становили 1,4 млн гривень.

Коштом донора громадська спілка придбала трактор КАТА КЕ454 — його передали до комунальної власності Зноб-Новгородської селищної ради. Селищна рада, своєю чергою, передала цю техніку в оперативне користування КП "Зноба-Благоустрій" для новоствореної Аграрної сервісної служби. На цій техніці працює тракторист Олександр Линда, якому КП оплачує заробітну плату. Дизельним пальним та іншими мастилами сервісну службу забезпечує селищна рада. 

Окрім того, для роботи Аграрної сервісної служби потрібно було й офісне приладдя — комп'ютер, принтер, портативна зарядна станція. Усе це вдалося придбати також з допомогою донора.

Координацію роботи сервісної служби забезпечує адміністратор — Володимир Стариков. А для консультацій мешканців до Аграрної сервісної служби залучили експерта — агронома з 25-річним досвідом роботи Андрія Марченка. Послуги цих спеціалістів теж оплачуються коштом донора.

Послуги з обробітку землі мешканцям громади надають на безоплатній основі. Як розповів Леонід Сотніков, на сьогодні послугу від Аграрної сервісної служби отримали майже 60 домогосподарств, яких обирали з більш ніж 300 заявок. Послугу намагалися надати саме тим верствам населення, які дійсно її потребують. Працівники служби успішно пройшли сезон посадки, а тепер чекають на сезон збору врожаю. Завдяки різноманітній навісній техніці трактор Аграрної сервісної служби може надавати досить широкий спектр послуг — починаючи з підготовки ґрунту до весняно-польових робіт і закінчуючи збиранням урожаю та підготовкою ґрунту до зимівлі. 

А крім того, Аграрна сервісна служба забезпечила 1500 домогосподарств посівним матеріалом "борщового набору" та роздала населенню 3 тонни посівної картоплі. Тож у громаді не тільки допомагають оброблювати землю, а й надають що сіяти.

"Реалізація проєкту матиме позитивний вплив на всіх мешканців громади, які зможуть скористатись з низки послуг аграрної сервісної служби та загалом відчують переваги покращення стану самозабезпечення харчовими продуктами в громаді, — вважає голова-дорадник сільськогосподарської Дорадчої служби ГС "Органічна Україна. Північ" Андрій Мараховський. — Сподіваємося, у мешканців громади буде сформовано відчуття, що вони не залишені наодинці зі своїми проблемами".

Ще більше корисних рішень!

Працювати на деокупованих територіях непросто. Каски та бронежилети для роботи за три кілометри від кордону з рф, на жаль, ніхто не видає. Постійні обстріли відчутно впливають не тільки на роботу Аграрної сервісної служби, але й на життя мешканців громади загалом. Але робота триває. Команда проєкту працює на результат — і це головна мета проєкту в роботі з ризиками.

Одним із заходів як Програми продовольчої безпеки, так і проєкту "Аграрна сервісна служба для покращення продовольчої безпеки Зноб-Новгородської громади" є підвищення самозайнятості населення. Автори проєкту впевнені: кооперативи на селі є рушійною силою розвитку сільських територій. Тому в рамках проєкту заплановано провести 4 офлайн семінари про сільськогосподарську та підприємницьку діяльність для місцевих мешканців. У них експерти на прикладах покажуть селянам, як можна провести кооперацію навколо Аграрної сервісної служби, дадуть відповіді на всі питання щодо кооперативу та проведуть по всіх етапах його створення. Зараз, враховуючи безпекову ситуацію, організатори шукають безпечну локацію для проведення таких заходів.

Важливо й те, що одним із партнерів проєкту є Зноб-Новгородський професійний аграрний ліцей, який має достатню експертизу, щоб по завершенні проєкту консультувати домогосподарства з аграрних питань і відтак допомагати подальшій роботі Аграрної сервісної служби. Своєю чергою придбану техніку зможуть використовувати студенти ліцею під час проходження практики. А ще її зможуть задіяти в обробітку земельних сільськогосподарських ділянок, які належать навчальному закладу. Це, крім прямого впливу на реалізацію програми продовольчої безпеки, наочно продемонструє можливості розвитку території, попри її розташування в потенційно небезпечній зоні близькості до держави-агресора.

У перспективі громада розглядає й комерційний підхід до використання придбаної в рамках проєкту техніки. За словами Леоніда Сотнікова, це має бути вже зовсім інший проєкт, розроблений для підсилення сервісної служби. Головний економіст громади впевнений — у майбутньому комерційний підхід приведе до розвитку як самої Аграрної сервісної служби, так і громади в цілому.

"Наша громада дуже розгалужена, а послугу хочуть отримати навіть у найвіддаленіших селах. З однією одиницею техніки це зробити дуже складно, а подекуди взагалі неможливо. Але для того він і пілотний проєкт, щоб на практиці визначити всі проблемні питання та намітити шляхи їх вирішення", — пояснює Леонід Сотніков.

Поки що в Зноб-Новгородській селищній раді роблять усе, аби громада продовжувала розвиватися навіть в умовах війни. Не кожний донор готовий вкладатися в прифронтові території, але громада не опускає рук — тут втілюють нові проєкти, думають, як переформатувати старі, шукають нових партнерів та джерела фінансування.

"Конкретно на сьогодні Аграрна сервісна служба — це наш максимум. Але ми хочемо створити такі умови життя, у яких захочуть жити й працювати люди, — говорить Леонід Сотніков. — Я памʼятаю цю територію мирною, такою, де вирувало життя, і хочу, щоб люди повертались, щоб вони якісно лікувались, навчались, культурно відпочивали. Щоб їм тут було що робити, і щоб ця територія жила. Я не впевнений, що зможу все це зробити, але я бачу, як змінюється Зноб-Новгородська громада, а це свідчить про те, що ми не дарма цим займаємось".