Прискорений вступ до ЄС: що це означає
"З нами Європейський союз буде точно міцнішим. Без вас Україна буде самотньою", — такими словами президент Володимир Зеленський переконував Європейський Союз прийняти до себе Україну, адже 28 лютого Україна подала заявку на членство у ЄС.
Європейський парламент цю заявку підтримав: 637 депутатів проголосували за резолюцію, котра рекомендує надати нашій країні статус кандидата. Статися це може 24 або 25 березня, на наступному саміті ЄС у Брюсселі.
Наразі українську заявку на членство схвалили, але це все одно не означає, що Україна вступить до ЄС за кілька днів або тижнів після цього. Євросоюз зараз фактично перетворився на конфедерацію зі спільним урядом, бюджетом та законами.
Тому нам потрібно не просто отримати "так" від ЄС, а відповідати цілій низці умов. Вони відомі як "Копенгагенські критерії", а стосуються рівня демократії, економіки і законності. Також Україна має змінити частину законодавства, аби воно відповідало вимогам блоку.
Як пояснює головний редактор видання "Європейська правда" Сергій Сидоренко, Євросоюз має спільний ринок товарів і послуг. Тому країна, котра долучається, повинна адаптуватися до його стандартів. Йдеться не лише про економіку, важливий також рівень демократії, антикорупційні зміни та політичні реформи.
Сама процедура вступу також доволі тривала. Вчорашнє голосування важливе, але це лише рекомендація. Чи брати Україну до ЄС — вирішуватимуть уряди країн-членів, і вони мають дійти спільної згоди. Наприклад, у поляків цей процес реформ і перемовин зайняв 10 років (1993-2003), скоротити його реально — але не до кількох днів.
Тим більше, зараз Євросоюз узагалі не має "прискореної процедури вступу", якою ми вже могли б скористатися. Швидкість залежить від того, коли Україна виконає всі критерії та отримає позитивну оцінку від Єврокомісії й країн-членів. Заступник голови Офісу Президента України Ігор Жовква каже, що наша країна постійно консультується з ЄС, аби така процедура з'явилася.
Однак якщо Євросоюз почує Зеленського і 24-25 березня надасть Україні статус кандидата на вступ, ми отримаємо конкретну обіцянку про членство (звісно, за умови, що будемо виконувати "домашнє завдання" на зразок судової реформи). Це — великий крок уперед порівняно з колишніми абстрактними словами європосадовців, мовляв, Україна колись точно стане членом ЄС.
До того ж, навіть країна-кандидат отримає додаткові кошти із фондів Євросоюзу. Як пише "Європейська правда", ми зможемо і говорити про окрему грошову допомогу для відбудови країни, але найпевніше це станеться лише після зупинки бойових дій.
З іншого боку, ЄС — не військовий блок, на відміну від НАТО. Тому наш вступ не зобов'яже німців чи французів відправити свої війська на захист України, а напад на нашу країну не означатиме, що решта ЄС вступлять у війну на нашому боці.
Втім, брюссельський уряд та країни-члени таки захищають одне одного, але невійськовими методами — будь то санкції чи дипломатичний тиск на того, хто погрожує одній з них. Наприклад, ЄС вводив обмеження проти Туреччини, яка порушила кордони Кіпру, також вів перемовини з Лівією, аби зупинити потік біженців до Італії.
Надалі ситуація може змінитися на краще для нас, адже президент Франції Еммануель Макрон та низка інших політиків виступають за тісніший зв'язок країн союзу та нові сфери співпраці. Зокрема, спільну армію.
Тож зближення з ЄС — перемога для України навіть до того, як ми станемо повноцінними членами Євросоюзу. Адже наша країна отримує реальну перспективу членства, дипломатичну підтримку та шанс на фінансову допомогу.
