«Гендерна рівність – це чутливий індикатор, який демонструє, наскільки розвинутою і демократичною є держава», - американський політолог Рональд Інглегарт
В Україні вже не перший рік точиться дискусія про те, чи треба нам відзначати 8 березня, який зміст ми традиційно вкладаємо в поняття «жіночий день» і чи вартий він того, щоб бути вихідним? Про це «Рубрика» раніше поспілкувалась з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики Катериною Левченко та з керівницею Інформаційно-консультативного жіночого центру Оленою Сусловою.
У цьому ж матеріалі ми зібрали, як можна провести Міжнародний день прав жінок і миру та зробити щось важливе саме в контексті реального змісту дати. За основу взятий тематичний список порад від «Гендер в деталях» 😉
Коли: 8 березня 2019 року
Де: на Михайлівській площі у Києві, місце зустрічі – Пам'ятник Княгині Ользі.
Час: початок о 12:00, триватиме до 14:00
Деталі: гасло цьогорічного маршу: "Солідарність і різноманіття. Разом проти насильства!".
«Ми об'єднуємось заради спільної мети: посилити голос жінок та нашу видимість у суспільстві. Ми не збираємося "залишатися вдома", або займатися "суто жіночими справами". Ми втомились від системної нерівності – у сферах прийняття рішень, в політиці, в оплаті праці», – повідомляють організатори маршу у Facebook.
І підкреслюють, що "під загальним терміном "жінки" ми розуміємо багатоманітність жіночних досвідів, ідентичностей та соціалізації, що знаходиться на перетинах раси, класу, віку, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності тощо".
Коли: 8 березня 2019 року
Де: Creative Women Space, Київ, Михайлівський провулок, 9Б
Час: 18:00
Деталі: вечірку організовують: Гендер в деталях та Creative Women Space.
«Чоловіки-профеміністи також very welcome! Будемо пити за гендерну рівність, чінь-чінь! У програмі: музика, вінілові платівки, нетворкінг, танці, нові знайомства», – пишуть організатори.
Реєстрація для участі обов'язкова, передплата дуже бажана, вхід: 100 грн за реєстрацією.
Якщо плануєте приєднатися, варто заповнити цю форму.
Коли: з 1 березня до 11 квітня 2019 року
Де: Creative Women Space, Київ, Михайлівський провулок, 9Б
Час: 18:30
Деталі: виставка та лекторій «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні. Частина І» розповідає про тих 12 героїнь, інтерв'ю з якими опублікували на сайті «Гендер в деталях». Влучні спостереження, дошкульну критику та мудрі поради від видатних жінок доповнюють їхні портретні світлини. Фотографині Олені Ангеловій вдалось показати візуально той досвід, який стоїть за плечима кожної.
У серії інтерв'ю з українськими діячками задокументовані безперервність та послідовність історії фемінізму в Україні, з початку незалежності до сьогодні. Ця масштабна ініціатива об'єднує жінок та їхні здобутки у громадському секторі, державотворенні, міжнародному розвитку, академічних колах та низовому активізмі.
Розділ на «чоловічі» та «жіночі» професії – у корені невірний. Дівчата можуть здобути ту професію, про яку вони мріють, без обмежень.
Наприклад, кількість спеціалістів-жінок в українському ІТ-просторі за останні 7 років зросла з 7% до 20%. І подібна тенденція однозначно тішить, жінки повільно, але впевнено складають конкуренцію чоловікам.
В галузі української науки взагалі можна казати про відносну рівність жінок та чоловіків. Згідно з даними Держстату за 2018 рік, в Україні всього 24 862 дослідники, які здійснювали наукові дослідження і розробки в наукових організаціях національних академій наук. Серед загального числа науковців працюють 11 786 жінок. Тобто науковиць близько половини.
І тепер офіційно: Міністерство оборони України дозволило українським дівчатам здобувати освіту у військових та військово-морських ліцеях. У 2018 році з'явилася перша жінка-генерал Людмила Шугалей, а загалом, на сьогоднішній день, у лавах Збройних сил України служать 55 тисяч жінок.
Тож нагадайте знайомим дівчатам, що вони можуть здобути будь-яку професію і стати ким завгодно!
Стереотипи про те, що жінка має бути «гарною хазяйкою», а чоловік – «заробляти гроші» мають давно вже розбитися об скелі сучасної реальності. Сьогодні жінки працюють на рівні з чоловіками, а іноді, й більше. Але при цьому займаються ще й неоплачуваною хатньою і доглядовою працею.
Авторки підручника "Гендер для медій" стверджують, що жінки, які живуть у містах розвинених країн, на "роботу після роботи" витрачають близько 3,5 годин на день, хатня робота переважно покладається на жінок.
За підрахунками соціолога Оксани Дутчак українські чоловіки витрачають на хатню працю у два рази менше часу, аніж жінки: 20 та 43 години на тиждень відповідно.
До чого призводить таке буквально подвійне навантаження на жінок? У них менше часу для себе, менше часу розвиватися. Через це вони стикаються з дискримінацією у економіці, політиці («а як вона завагітніє і піде у декрет?», «а як її діти будуть хворіти, і постійно сидітиме на лікарняних?»). Звідси структурні наслідки – жінки в середньому заробляють на чверть менше, ніж чоловіки, вони в рази рідше займають керівні посади. І ця тенденція глобальна – на жінок припадає 2/3 робочого часу у світі, але при цьому вони отримують лише 10% світового доходу.
Щоб вийти з такої ситуації, чоловіки мають брати на себе більше обов'язків по догляду за дітьми. І це важлива тенденція.
Серед визначних українських науковиць є спеціалісти різних галузей.
Марина В'язовська — математик, яка розв'язала задачу оптимальної упаковки куль в 8-вимірному та 24-вимірному евклідовому просторі, яку до цього нікому не вдавалося вирішити. Це відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв'язку, Інтернету та космічних досліджень.
Ольга Маслова — біолог, яка досліджувала мезенхімальні клітини тканини пуповини, а наразі займається популяризацією науки у проектах AromaNeedorium та Nobilitet.
Ольга Броварець — докторка фізико-математичних наук, яка разом з керівником створила внутрішньо несуперечливу та логічно замкнуту теорію спонтанного точкового мутагенезу.
Галина Клим — докторка технічних наук, яка досліджує сенсорні елементи на основі халькогенідних стекол та оксидної кераміки і займається розробкою мініатюрних високонадійних сенсорів для інформаційно-вимірювальних комплексів.
Авторству жінок належить чимало наукових відкриттів, технічних винаходів, прогресивних ідей та гуманістичних рухів. Цьому присвячений наш матеріал Як це – бути жінкою в науці?
Якщо ви хочете привітати колегу словами: «Ви – окраса нашого офісу», то краще б вам помовчати. Прикраса – це кулон на шиї, кільце на пальці, орхідея на підвіконні. Це речі, які підкреслюють статус власника. І коли ви порівнюєте з цим колегу, яка працює не менше вас, замучена авралами та дедлайнами, має купу справ, то це більше схоже на образу, ніж на вітання.
Цінуйте у колегах професіоналізм, замість того, щоб використовувати сексистські вирази та принижувати роботу жінки. Тож краще бажати речей, які знадобляться на роботі: цікавих проектів, поступливих клієнтів, надійних інвесторів, саморозвитку тощо.
Існує багато питань, які жінка може обговорити лише з жінкою. Є ситуації, коли тільки ви, як жінка, можете підтримати свою подругу, маму, бабусю, сестричку тощо.
У цей день варто згадати, про права жінок, і голосно розповісти про це всьому світові. Бо ж кожній жінці у світі потрібна така ж жіноча підтримка.
Якщо ви стали свідком насильства щодо жінки, або ж знаєте про такі випадки – не можна стояти осторонь. Треба зробити усе можливе, щоб припинити насильницькі дії.
1) необхідно терміново викликати поліцію і паралельно зробити усе можливе, щоб акт насильства був припинений (шуміти, привертати увагу перехожих до того, що відбувається, сказати, що вже викликали поліцію тощо). У більшості випадків це лякає кривдника;
2) переконатися в якому стані знаходиться жертва насильства, надати першу допомогу у разі необхідності та викликати швидку;
3) порадити жертві написати заяву на кривдника і домогтися відкриття справи.
Якщо хтось з ваших знайомих є жертвою постійного насильства, у першу чергу потрібно поговорити з потерпілою, пояснити, що вона не має терпіти подібні дії. А ще порадити звернутися за спеціалізованою допомогою.
Наприклад, у правоохоронних органах працює програма "ПОЛІНА" – це поліцейська мережа проти насильства. Суть полягає в тому, що виїзд пов'язаний із насильством відбувається не лише за участі патрульної поліції, але й фахівців кримінальної поліції і спеціальної поліції, якщо є інформація про дитину. Поліція працює з соціальними працівниками та з громадськими організаціями.
Вони проходили навчання для учасників цієї мережі, а також велика кількість навчань проводилася для операторів служби "102". Тому що коли люди телефонують в поліцію, оператор має вміти ідентифікувати випадок домашнього насильства і відрізнити його від хуліганства чи просто конфлікту, і також правильно зорієнтувати патрульну поліцію. Такі тренінги проводилися по всій Україні.
Ще в Україні працює національна гаряча лінія "Ла Страда Україна". з попередження насильства 116-123 з мобільних, 0 800 500 335 зі стаціонарних телефонів. Вона конфіденційна, анонімна, безкоштовна і цілодобова. Там консультують психологи у ці години, і соціальні працівники вдень, а за графіком є також консультації юристів.
Окрім того, існує ГО "Біла Стрічка Україна", яка з'явилася в Україні після подій Революції Гідності на Майдані у 2014 році – за підтримки української діаспори Польщі. Перша всеукраїнська акція громадської організації саме щодо протидії домашньому насильству на всеукраїнському рівні відбулась у 2014-2015 роках.
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як працює нове рішення. Читати більше
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.