Як зробити своє місто більш комфортним: 8 доступних рішень

Фото Facebook Андрій Єрофєєв

Вікторія Губарева

Нещодавно в Києві на вулиці Політехнічній встановили незвичайний об'єкт — багатофункціональну лавку. Ініціювала появу нової зони команда KPI urban squad; вони ж пояснюють, що нововстановлену лавку вже використовують по-різному, а не тільки для сидіння: наприклад, ролери залучили її як рампу. Встановлення об'єкта — один з кроків на шляху до перетворення вулиці в центр суспільного життя мікрорайону і студентів КПІ. Хоча і тут не обійшлося без труднощів: адміністрація університету не дозволяла громаді створити там зону для відпочинку і досі чинить опір цій ідеї: встановити лавку вдалося завдяки рішенню КП ШЕУ Солом'янського району.

Саме такі прості рішення, створені у відповідь на потреби громад, і перетворюють місто, роблячи його комфортним для життя. «Рубрика» підготувала рішення, які може реалізувати кожен у своєму місті — будь це кількамільйонний Київ або селище міського типу. Преображення загального простору, в будь-якому випадку, поліпшить візуальне сприйняття, а значить, буде приносити естетичне задоволення всім його жителям. Почнімо.

Сьогодні навіть на центральних вулицях доводиться гуляти між припаркованих уздовж тротуару машин. Виправити поточний стан речей дуже просто, хоч таке рішення може і не сподобається водіям. Це рішення — парклет — невелика громадська зона, яка створюється на паркувальній смузі та є логічним продовженням тротуару. Найчастіше це дерев'яна платформа, яку монтують на одній висоті з тротуаром кафе або ресторану, що знаходиться поблизу. На ній можуть бути лавки, клумби, обідні столики або шахові столи. 

«Агенти Змін» провели дослідження на Подолі та підрахували, як використовуються громадські простори в цій частині Києва: вони вивчили внутрішні двори, функціональність тротуарної площі, вигляд фасадів, підрахували кількість дерев і зелених зон. Агенти прийшли до висновку, що нижні поверхи Подолу — це суцільна стіна, яка не виглядає привабливою, повз яку нудно йти. Це цілком логічно, адже однотипний будинок, що не уміщається в поле зору людини, збільшує суб'єктивне сприйняття часу, який ми витрачаємо, щоб повз нього пройти. Максим Головко, співзасновник організації, порадив «відкривати» ці фасади — облагороджувати їх, знімати непотрібні плакати, що псують вигляд, демонструвати вітрини, ставити великі панорамні вікна і скляні двері. За його словами, все це робить вулиці більш затишними та комфортними. 

Зонування тротуарів — це зовсім не дорожня розмітка на пішохідній зоні, як спочатку можна подумати. Урбаністи радять розділяти тротуарну зону на три частини: фасадну частину з бізнесом і палісадниками, транзитну — для проходу і буферну — з зеленню і меблями. Хорошим правилом вважається розділяти всі три зони дизайном мощення і вуличними меблями. Це цілком піддається реалізації для бізнесів, які орендують приміщення на першому поверсі, — пара столиків зі стільцями та 2-3 діжки з вуличними рослинами помітно прикрасять простір перед офісом або кафе. 

Якщо ви живете в Києві — зробити це дуже просто. Наприклад, можна приєднатися до команди Віталія Онопрієнка «Києве, мий» мій, про який ми писали минулого літа. За рік існування проєкт не тільки зберігся, а й примножився, а багато міських локацій, нехай навіть невеликих, стали виглядати більш охайно. Відмити підземний перехід, плитку на вулиці або постамент пам'ятника, викласти доріжки з гравію в Ботсаду, очистити стічні канали, стерти графіті, прибрати гілки — все це посильні завдання для команди волонтерів, приєднатися до якої може кожен охочий. Водночас допомога може бути не тільки фізичною: волонтерів можна підтримати гривнею, або якщо локація, яку вони перетворюють, знаходиться поруч з вами, — дати під'єднатися до електрики та води. А якщо ви живете в іншому місті — організуйте подібний проєкт там.

Дуже корисний стріт-арт в різних його проявах. Мова йде не про безглузді графіті на стінах. Можна закупити 100 садових гномів і розставити їх по всьому місту, доповнивши фігурки QR-кодами, щоб у жителів і туристів з'явився азарт знайти їх всіх. Подібне рішення з мініскульптурами, які потрібно знайти, гуляючи містом, вже застосували в Ужгороді, де встановлено близько 30 скульптур. Відсканувавши QR-код, можна отримати підказку, в який бік іти, щоб знайти наступну скульптуру, а ще так можна дізнатися цікаві факти про місто. 

Така ж ініціатива була впроваджена і в Києві в рамках проєкту «Шукай» — такі самі маленькі скульптури з онлайн-підказками втілені вже в дусі столичної історії, а їх пошук і прогулянка «секретними» місцями може стати захопливою навіть для тих, хто, здавалося б, знає Київ вздовж і поперек. 

«Агенти Змін» і УБС за підтримки Coca-Cola зробили лінійку вуличних об'єктів з переробленого пластику — перші лавки вже встановлені в Сквері інтелігентів на вулиці Гончара в Києві. Команда активно приєднувала кафе і магазини Києва до збору пластикових кришок, з яких за спеціальною технологією були пізніше виготовлені плити — елементи лавки, які можуть також бути частиною вуличної урни, лавочки та клумби. Зараз команда запускає безплатний онлайн-курс, на якому розповість про весь процес розробки дизайну об'єктів, їх тестування, виготовлення та встановлення, щоб всі охочі змогли дізнатися, як створювати подібні об'єкти з переробленого «безплатного» пластика. Прослухати курс може кожен охочий, а потім — застосувати знання на практиці та реалізувати проєкт вже у своєму місті.

Сучасний американський містобудівник, архітектор Джефф Спек, — прихильник того, що місто може бути комфортним тільки тоді, коли воно комфортне для пішоходів: невеликі будівлі, що уміщаються в поле зору, відсутність магістралей, які, як річка, перекривають шлях пішоходу. У минулому столітті міста перебудовувалися, щоб дозволити необмежений рух автомобілів. Джефф Спек вважає це «нелюдським, небезпечним і просто потворним знущанням» над містами. Звичайно, перебудувати місто ми не можемо, але перепланувати рух на деяких вулицях — це справжній виклик для урбаністів і архітекторів, гідний проєкт, за який непогано було б взятися і в Києві. А поширюючи рішення на ширшу публіку, можна порадити водіям хоча б іноді відмовлятися від автомобільних поїздок і пересідати на велосипеди. 

З недавнього часу фокус-групи з людьми з вадами зору з проєкт «Урбанина» дізналися, що щоб простір став дійсно доступним, він, в першу чергу, має бути безпечним. З вулиць крадуть решітки дощоприймачів та каналізаційні люки, на тротуар виставляють низькі клумби та рекламу, яку складно упіймати тростиною, а дорожні знаки розміщують на рівні голови. Все це робить простір небезпечним, а тому і не інклюзивним. Тому якщо ви звернули увагу на незакритий люк або відсутню решітку — перекрийте їх, зверніться в обслугову компанію, яка закриє небезпечну дірку, в яку може впасти не тільки сліпа людина, а й будь-який інший перехожий. Якщо ви розміщуєте рекламу, горщики з квітами, низькі лавки та столики, подбайте про те, щоб вони не перетинали дорогу пішоходам і були помітними для всіх.

↓Дивіться також

Як впливати на ситуацію в місті. 7 інструментів урбан-адвокації

Відремонтувати під'їзд власними силами: що робити, якщо не хочеш чекати дива від комунальників

Пост-коронавірусні міста. Як виглядатимуть публічні простори після пандемії

Життя міста: якими мають бути вуличні меблі?