Корисності 10:25 03 Бер 2021

День письменника: 8 cучасних українських творів, які варто прочитати

У Всесвітній дня письменника розповідаємо, що необхідно мати на книжковій полиці українському міленіалу

Фото Getty Images

Сьогодні, 3 березня — Всесвітній день письменника. З цієї нагоди ми вирішили розказати про десятьох сучасних українських авторів та їхні твори: сонячні історії, медитативні розповіді, сатира, реквієми за історичними подіями та спроби розібратися в собі — все це викладено у манері, близькій до нашої ментальності та простій для розуміння пересічного читача.

Люко Дашвар, "Биті є"

Справже ім'я авторки — Ірина Чернова, з 2006 року почала писати виключно українською мовою, а до цього була двомовною письменницею. Уваги заслуговують всі її романи, але ми захотіли виділити роман "Рай.Центр" та трилогію "Биті є". Якщо знайомство із автором починати з цих романів, перше враження про Люко — український Буковскі. Ці видання найменше сподобались читачам, але сама авторка вважає роман "Рай.Центр" своєю найкращою роботою.

Багато сарказму та оголення правди. Але згодом приходить розуміння, що історія геть вся пронизана світлом, жагою до життя та чесністю героїв. Жителям Києва буде вдвічі цікавіше: разом із персонажами ви будете сидіти на терасі біля Андріївського узвозу, блукати вулицями Подолу та стрімголов мчати на Русанівку — всі події відбуваються тут, поряд із вами.

Мирослав Лаюк, "Залізна вода"

Першу збірку поезії автор опублікував у 23 роки. Згодом була і проза, а в цьому році, до 150-річчя з дня народження Лесі Українки світ побачив новий роман "Залізна Вода". Це не біографічний роман, хоча в історії ви знайдете багато правдивих фактів з життя письменниці. Історія 100-річної давнини перетинається з сучасністю, а деякі моменти з книги навіть якимось містичним чином імплементувалися навіть в життя автора:

"Так вийшло, що останні принципові рішення щодо окремих епізодів роману я робив на Василія цього року — їдучи тряскою дорогою з Косова через Вижницю на «красну маланку» в село під Румунією. Річ у тім, що частина цього шляху — зображена в романі «Залізна вода», тому такий випадковий символізм мене дещо спантеличив. Різними відрізками цієї дороги я мандрував тисячі разів у своєму житті. В романі — подорож Лесі Українки до Карпат у 1901-му, коли вона втратила коханого й вирушила на лікування до «залізної води» у Буркут, найдальше карпатське село з унікальним джерелом", — розповідає про роботу над книгою Мирослав Лаюк.

Марина Смагіна, "Казки з Півдня"

Щоб опинитись під південним українським сонцем, навіть не обов'язково чекати літа та кудись їхати. Молодій українській письменниці з Херсона вдалось перетворити світло в слова, а слова вилити на бумагу у вигляді казок, коротких замальовок. "Казки з Півдня" — як оповідання про Маленького Принца, обов'язкова для читання дорослими для того, аби не забувати, що навіть у простих буденних ситуаціях можна бачити незвичайне та чарівне.

Артем Чех, "Район "Д"

Справжнє ім'я автора — Артем Чередник. Автобіографічність, гротеск і сюрреалізм — основні риси прози Чеха. Одна з останніх виданих ним книжок — "Район" Д". Збори автобіографічних історій з різного часу життя Артема отримало титул "Книги року" від ВВС у 2019 році.

"Можливо, прочитавши "Район "Д", можна випустити власних монстрів з темного минулого, що чатують за кожним спомином про свої молодість, юність, дитинство", — каже автор Артем Чех.

"Моторошні запахи людського життя і занепаду, які сусідять із вічними пахощами вишень і абрикос, уся краса і потворність світу сплелися у цій книжці. Від того боляче і гарно водночас", — говорить про емоційний коктейл у книзі Марта Шокало, член журі конкурсу.

Любко Дереш, "Спустошення"

Письменник видав свій перший роман у 18 років. Можливо, тому головні герої романів — сучасні підлітки. Автор використовує в романах молодіжний сленг та лайку, розповідає історії своїх героїв, за що Дереша називають модерністом.

Атмосферною, глибокою та переповненою таємницями назавиють останню з виданих книжок автора — "Спустошення". Це неофіційний гімн для мілленіалів та інтелектуальних кочівників. Це роман для тих, хто знає щось про маніпуляції свідомістю і медитацію, про хаос і несвідоме, про «чорних лебедів» і про Звіра, котрий крадеться у пітьмі.

Лесь Подерв'янський, "Герой нашого часу"

Король українського літературного андеграунду. Виходець з родини художників прославився своїми короткими історіями, які він писав у листах друзям та гротескними п'єсами, переповненими ненормативною лексикою, сатирою та неполіткоректністю, які розповсюджувались на магнітофонних записах, а згодом — в інтернеті. Автор продовжує писати короткі п'єси, які самостійно озвучує та інколи проводить публічні читання. Якщо ви досі чомусь не знайомі із творчістю Леся, почати своє знайомство із ним можна з роману "Герой нашого часу", де зібрано кращі твори автора, котрі до недавнього часу існували тільки у форматі магнітофонних записів. Автор зовсім не жаліє бранних слів та висловлює думки гостро, правдиво та без прикрас.

Олексій Чупа, "Вишня і я"

Чупу називають "другим Жаданом" — письменників об'єднує те, що обидва вони народились та виросли на Донбасі, а проза обох — нищівна та правдива.

До трагічних подій на Сході він працював на металургійному заводі, а у вільний час писав про будні робочих. Останнє видання автора, що вийшло у 2017 році,— "Вишня і я". Це історія про стосунки, що складаються між 33-річним чоловіком та 5-річною дівчинкою, яку мама покинула напризволяще. Емоційна у своїй простоті історія схожа на сучасну казку і заслуговує на увагу, особливо тоді, коли сонце з неї буквально лине, бо події відбуваються саме влітку.

Павло Коробчук, "Священна книга гоповідань"

Музикант, журналіст та літературний критик, переможець двадцяти літературних слемів, автор шести книг поезії, трьох книг прози, учасник сучасних фестивалів за кордоном — один з авторів, що представляє обличчя сучасного письменства України на міжнародній арені. Його твори перекладено англійською, німецькою, італійською, польською, литовською, білоруською, словацькою, російською мовами.

Його роман "Священна книга гоповідань" — це історія життя трьох братів, які потрапляють у вуличні перипетії: викрадення дітей, махінації з нерухомістю, торгівля внутрішніми органами, пограбування банку і товарного поїзда, підробка наукових ступенів, підпал будинку, парламентські вибори… Книжка отримала неформальну назву "Реквієм за гопниками", через котру можна поринути та краще зрозуміти українське "вуличне" життя.