“Чарівна шафа”, книги для звільнених територій, будинки для чотирилапих та подарунки для дітей, які постраждали від війни, — розповідаємо, як зробити цей грудень трохи теплішим.
"Ворог дуже сподівається використати зиму проти нас: зробити зимовий холод і труднощі частиною свого терору. Ми ж маємо зробити все, щоб вистояти цю зиму, як би це не було важко. Вистояти цієї зими — це відстояти все", — зазначив президент України Володимир Зеленський у нещодавній промові.
Так, ця зима може стати дуже складною для України. Але зимовий сезон принесе нам не тільки труднощі й проблеми. Попереду, навіть під час війни, — найдобріші зимові свята — день Святого Миколая, Різдво, Новий рік. Саме зараз час нагадати собі: вистояти та відстояти — це не тільки протистояти агресору і негараздам, це і про те, щоб продовжувати жити, ділитися одне з одним підтримкою, теплотою та радістю.
Робити добрі справи! Це легко і приємно. Сьогодні, коли всім важко, дуже важливо підтримувати колообіг добра. Дослідження показують, що добрі справи можуть принести величезну користь вашому власному щастю, здоров'ю, відчуттю впевненості та добробуту, а також подарувати це все тим, кому ви допомагаєте. Акт доброти може зайняти небагато часу, але пам'ять допомоги іншим залишиться з вами (і тими, кому ви допомагаєте) набагато довше.
"Рубрика" зібрала добрі справи грудня — надихайтеся та даруйте добро одне одному навіть (особливо!) в ці непрості часи.
У грудні на вулицях багатьох німецьких містечок можна зустріти ось такі передсвяткові шафки. У такі шафи німці кладуть невеличкі подарунки, часто — з теплими словами та побажаннями. Причому подарунок — зовсім не обов'язково щось велике й коштовне. Навпаки, до подібних шафок зазвичай кладуть приємні дрібнички — наприклад, порожні красиві жерстяні коробочки з-під чаю або печива, свічки, чашки, підставки під чашки, форми для печива, фігурки тваринок, серветки, хустки, солодощі.
"Люди підходять до шафи, беруть подаруночки й потім кладуть туди свої. Уявляєте, як це класно — обмінятися подарунками з незнайомцями? Особливо, якщо людина самотня. Це дає стільки радості й діткам, і дорослим!" — розповідає психологиня Юлія Хмелівська.
Таку шафку можна зробити й у вашому місті, давши життя старій шафі, яку можна поставити, наприклад, у парку. "Полички добра" можна створити ще, наприклад, у школі, "Пункті Незламності" чи домовитися про них із власниками місцевої крамниці.
До речі, зараз у багатьох магазинах та супермаркетах є "кошики добра", куди відвідувачі складають продукти для нужденних. Але в них можна покласти не тільки хліб, крупи чи консерви, а й різдвяні прикраси, гірлянди на батарейках, листівки та сувеніри. Так можна поділитися не тільки їжею, а й передсвятковим настроєм, ставши для когось персональним і неочікуваним Сантою.
Проєкт "Олені Святого Миколая", започаткували у Харкові у 2016 році. Завдяки йому діти з прифронтових територій могли отримати казковий перформанс з аніматорами та бажані подарунки на новорічні свята. 24 лютого змінило життя організаторів проєкту.
"Великий блендер повномасштабного вторгнення перемішав усе. Схід переїхав на Захід. Харків, наш плацдарм, мирне місто й оленячий дім став зоною бойових дій. Але, щоб не збожеволіти, треба робити те, що можеш" — говорить координаторка проєкту Інна Ачкасова.
Зараз штаб Оленів базується у Світловодську на Кіровоградщині, де, попри війну росії в Україні, проєкт продовжує свою роботу. Тепер Оленячі сани їхатимуть до дітей, що постраждали від війни, майже по всіх областях України. Стати чарівником для дитини й зробити їй подарунок може кожен охочий. Допомогти ініціативі можна й просто репостом або розповіддю про них тим, хто хотів би допомогти комусь, та не знає, як саме.
База Дитячих Мрій уже відкрита — тут можна подивитися бажання та листи до Миколая дітей, які беруть участь у проєкті, та обрати собі підопічного, заповнивши форму. Щойно дитячу мрію "закріплять" за вами, відповідний рядок у таблиці стане блакитного кольору. А відправляти подарунки потрібно у Світловодськ, деталі щодо відправки — тут. Далі волонтери доставлять усі надіслані подарунки дітям.
Як говорить команда Оленів, у дітей є лише одне дитинство, і його не можна відкласти на час війни. Діти вірять у добро і дуже чекають на подарунки від Миколая. Одним із його помічників можете стати й ви.
У селі Нові Петрівці на Вишгородщині в приміщенні двокімнатної квартири на першому поверсі багатоповерхівки відкрили безплатний магазин. Тут завжди людно. Сюди жителі громади несуть одяг і взуття, які їм уже не потрібні. Віддають, щоб поділитися речами з тими, хто втратив домівку або змушений ховатись від війни. Тут можна зустріти людей з Маріуполя, Бахмута, Херсона та багатьох інших міст та сіл.
Ініціаторка проєкту — волонтерка та активістка Тетяна Скапровська.
"Спочатку виникла ідея зробити магазин взаємообміну. Місце, куди люди можуть прийти — принести власні речі та обрати собі щось собі. Потім уже відчули, що під час війни ми разом із небайдужими людьми громади можемо надавати допомогу переселенцям. Тож на сьогодні це — і взаємообмін, і допомога родинам зі сходу України — не тільки ВПО, а й особам з інвалідністю, багатодітним родинам, сім'ям військових і військовим з пораненнями, що перебувають у госпіталі. Також кожен може прийти й заплатити за обраний одяг власним часом — просто допомогти волонтерам у магазині. Це такий колообіг добра в природі", — розповіла Тетяна Скапровська.
У крамничці зазначають, що не очікували такої активності жителів громади. Речей приносять так багато, що тут почали формувати й відправляти посилки по всій Україні.
А у вашій шафі є речі, які ще в гарному стані, але ви їх вже не носите? Знайдіть для них нових власників. Нехай вони отримують друге життя, а люди — часточку тепла вашого серця.
Зоозахисна організація "UAnimals" наводить цифри: через мороз та холод собака може померти через 15 годин, а кіт — через 6. Тож взимку для тварин насамперед важлива наявність теплого укриття. Будиночки для тварин можуть легко змайструвати небайдужі мешканці міст та сіл. Якщо є відповідні навички, інструменти та матеріали, можна зробити невелику будку та утеплити її старим одягом.
Будиночок для безпритульних тварин можна змайструвати навіть зі звичайних пластикових пляшок, як це роблять, наприклад, у Луцьку. Активісти розповідають: коли виникла ідея створення будиночків, кинули клич у соцмережі. Відгукнулося багато лучан — вони приносили порожні пляшки та інші матеріали.
З виготовленням такого будиночка впораються навіть діти. Пластикові пляшки треба з'єднати скотчем, а щоб будиночки були теплішими та надійнішими — можна засипати всередину пляшок пінопласт та пісок. Потім всю конструкцію, щоб її не продував вітер, треба закрити плівкою.
Будиночки для чотирилапих — це дуже хороша й добра ініціатива. Але не забувайте про комунікацію з власниками тих територій, де плануєте їх встановити, чи з людьми, які відповідають за ці території.
Крім того, фахівці радять виносити вуличним тваринам теплу їжу та воду (так вона довше охолоджуватиметься і не замерзне). А ще краще, якщо маєте змогу — знайдіть пухнастому новий дім та подаруйте сім'ю та любов. "Адже лише від нас залежить, як тварини переживуть цю зиму в умовах енергетичного тероризму", — кажуть в "UAnimals".
Буккросинг воєнного часу — ділитися прочитаними книгами з жителями звільнених територій. До прикладу, Харківський ЛітМузей збирає українські книжки, щоб відвезти їх дітям громад, які перебували в окупації. Проєкт "Після окупації. Книжки для дітей" започаткували ще в жовтні. Працівниця ЛітМузею Ольга Бондар-Різниченко разом з іншими волонтерами часто їздить до звільнених громад, привозить продукти та необхідні речі. Так вона дізналася, що у звільнених селах досить багато дітей. У багатьох громадах досі є серйозні проблеми з електрикою, недоступний інтернет, тому книжки для малечі стали єдиною розвагою. Але книг не вистачає. В одних населених пунктах бібліотеки зруйновані, в інших — росіяни змушували палити українські книжки.
Станом на сьогодні ЛітМузею вдалося зібрати та передати бібліотекам та маленьким читачам понад дві тисячі примірників. Книги волонтери відвозять не лише у звільнені громади, а й у ті місця, де живе багато переселенців.
Ця акція безстрокова. Долучитися до неї можуть всі охочі українці. Якщо ви теж хочете подарувати дітям книжки, напишіть ЛітМузею листа за цією адресою: litmuzej@gmail.com.
Статистика показує, що навіть у мирний час кожна третя людина похилого віку почувається самотньою та ізольованою. Зараз, коли в країні повномасштабна війна і всі ми намагаємося впоратися з наслідками російського енергетичного терору, ця ситуація погіршилася.
Якщо у вас є літні сусіди, навіть проста розмова з ними може мати позитивний вплив. Не залишайте літніх сусідів на самоті. Сьогодні в містах, коли більшу частину дня не працюють ліфти, їм дуже потрібна допомога з такими буденними речами, як шопінг, вигул собак, покупка ліків чи питної води. Ви також можете запропонувати їм допомогти потрапити на прийом до лікаря та інші заходи, підказати найкращі рішення для подолання незручностей блекауту.
Підтримати літніх людей на відстані можна ставши учасником проєкту "Мій телефонний друг" — він про допомогу тим, хто опинився на самоті та мріє почути кілька теплих слів телефоном. Цей теплий і добрий проєкт об'єднує самотніх літніх людей з волонтерами, які щотижня зідзвонюються та спілкуються на різноманітні теми.
Щедрий Вівторок — це глобальний рух, коли кожен робить маленьку чи велику добру справу та ділиться цим з іншими. В Україні Щедрий Вівторок проходить з 2018 року, цьогоріч це свято відзначали 29 листопада.
Якщо ви пропустили цей день або не знали про нього — не біда. Бути щедрим і добрим можна в будь-який день будь-якого місяця. Адже коли, як не зараз, підтримувати людей навколо та ширити добро?
Причому щедрим можна бути й стосовно власних навичок — чимало людей будуть раді вашим умілим рукам. Комусь треба підшити одяг, але в нього немає швейної машинки, інший — не може впоратися з краном, що протікає, або зі зламаним стільцем. Хтось не має чим злютувати "свічку по-тернопільськи", а хтось — хоче навчитися користуватися туристичним пальником. Володієте якимось ремеслом чи корисними навичками й маєте час на допомогу? Розмістить інформацію про це в місцевій групі у соцмережах або чаті будинку, щоб поділитися тим, що вмієте.
Допомагайте одне одному. Це ще один спосіб показати, як українці борються та продовжують життя попри все.
Цей матеріал створено онлайн-виданням "Рубрика" в межах програми "Український фонд швидкого реагування", яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання "Рубрика" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.