5 пунктів, на які варто звернути увагу, перш ніж переїжджати в іншу країну

Іноді переїзд в чужу країну здається нездійсненною мрією, чимось далеким і неможливим. Однак, українець Анатолій Летаев довів зворотне: можна не тільки переїхати жити туди, де подобається, а й успішно керувати бізнесом з будь-якого куточку світу, маючи при цьому кілька громадянств і користуючись усіма їхніми привілеями.

Наш сьогоднішній герой — Анатолій Летаев, українець, виходець з Вінниці, підприємець. Зараз він живе у Лісабоні, але Португалія — ​​вже третя країна за останні 4 роки, у якій він жив. Анатолій розповів про те, що у 2016 році йому довелося виїхати з України: "Я працював адвокатом, і це було пов'язано з одним з моїх клієнтів — на нього почали тиснути і переслідувати. Мене, відповідно, теж. Я був змушений виїхати туди, куди у мене була відкрита віза — у США".

Між США і Португалією була Бразилія, і весь цей час Анатолій займався міграційним бізнесом. Його компанія Migronis створена, щоб люди по всьому світу могли отримати допомогу в оформленні ВНЖ і громадянства. Але що робити, тим, хто з вибором країни все ще не визначився? Анатолій назвав 5 кроків, які потрібно зробити, перш ніж ви приймете рішення про переїзд.

1. Вибір країни проживання

Є певний чек-лист, за яким можна вибирати країну для проживання. Таких пунктів 6: клімат, безпека, медицина, система освіти, зручність переміщення і опціонально — інфраструктура для спорту.

"Наприклад, у Португалії медична страховка на людину в місяць коштує 50 євро, — ділиться Анатолій, — а в США така ж страховка обійдеться вам у 800 доларів на місяць, при цьому рівень медицини в цих країнах глобально не відрізняється. Якщо говорити про безпеку — існує рейтинг, який визначає рівень безпеки у країні. Португалія в ньому займає 4 місце. Зручність переміщення — важливий параметр для тих, хто хоче залишатися мобільним. Наприклад, Чорногорія — прекрасне місце для життя за всіма параметрами, але звідти вкрай незручно літати — дуже маленькі аеропорти з малою кількістю напрямків".

2. Возможность релокации бизнеса

Перше, що потрібно зробити, коли ви вже визначилися з країною проживання — перемістити бізнес. Але як це зробити?

"Усе залежить від того, які цілі бізнесмен переслідує. Якщо це, наприклад, бажання платити менше податків, то зі зміною юрисдикції нічого не зміниться, тому що зараз були прийняті правила КІК, і якщо раніше можна було жити в Україні і працювати через іноземні компанії — через Панаму і інші офшори, то зараз це вже неможливо. В Україні про це дізнаються навіть без запитів, адже країна приєдналася до автоматичного обміну інформацією.

Важливо визначити, чи можливо перенести цей конкретний бізнес куди-небудь. Якщо це великий бізнес — потрібно переїхати самому і перенести найбільш значимий склад топ-менеджменту в іншу країну. Думаю, зараз буде велика хвиля з переїздами, але це підійде далеко не всім. Для IT бізнесу, для "вільних" професій переїзд — оптимальний варіант, але для виробників, які мають, наприклад, заводи в Україні — реєстрація бізнесу в інших країнах підійде в тому випадку, якщо людина хоче масштабувати виробництво, відкрити філію у новій країні. Трапляється так, що переїжджають в іншу країну через корупцію і переслідування. У такому випадку, якщо підприємець має активи у вигляді заводу, нерухомості, з'являється ризик, що їх просто "відіжмуть".

3. Оподаткування в обраній країні

"У різних країнах система оподаткування відрізняється. Іноді потрібно платити певну суму податку на рік, при цьому відсоток від отриманого доходу платити не потрібно, це так звані паушальні режими. Такі податки платять іноземці у Швейцарії, Італії, Греції. Нульові ставки оподаткування працюють у Португалії, Монако і багатьох інших країнах. Навіть якщо ви не переносите бізнес з собою або поки не збираєтеся відкривати його в іншій країні, потрібно звернути увагу на доходи фізичних осіб", — радить Летаев.

Крім цього, за словами Анатолія, потрібно звернути увагу на перспективи, які відкриваються після отримання громадянства: "Наприклад, паспорт США дає перевагу — вільну подорож по світу, але в той же час, він зобов'язує подавати декларацію в штатах і платити там податки, навіть якщо дохід отриманий в іншій країні".

4. Простота отримання громадянства або вид на проживання

"Є країни, у яких потрібно чекати 10-12 років, щоб отримати громадянство, і не факт, що ти отримаєш його після цього. У таких країнах потрібно здавати іспити на знання історії держави, за мовою, іноді є додаткові вимога. А є ті , де паспорт можна отримати через 5 років, а вид на проживання — за 2-3 місяці. Тому важливо розуміти, скільки часу знадобиться на те, щоб отримати паспорт, хто з членів сім'ї зможе його отримати, у скільки це обійдеться і чи буде цей документ зручним інструментом або навпаки — тільки зобов'яже".

5. Місцеве законодавство 

"Я, звичайно, звертався до експертів, і чим їх більше — тим краще," — вважає наш герой. Справа в тому, що розібратися в прописаних нормах, по-перше, не всім під силу, а по-друге, місцеві юристи краще знають, як ці закони працюють на практиці.

У США і Великій Британії — прецедентна система права, норми, що регулюють одні й ті ж правовідносини, можуть бути в різних джерелах: "У європейському законодавстві може бути 5 або 7 варіантів отримання посвідки на проживання, а в Америці, наприклад, таких варіантів — 35. Або, наприклад, візи — у США є віза типу Е2. Щоб її отримати, необхідно "внести значну інвестицію" — і ніде не прописано, яка ця сума. На практиці все схиляються до суми понад 100 тисяч доларів, але були кейси, коли було досить і 60 тисяч, а були і такі, коли не вистачило і 300. Таких моментів у штатах досить багато".

Крім того, є нюанси у звичаях ділового обороту, про які також важливо знати. Ця інформація може знадобитися у будь-який момент, навіть на співбесіді. Анатолій розповів про випадок, коли він набирав співробітників на роботу в українську компанію, перебуваючи в США, і за цим спостерігав його колега, який довгий час жив у США: "Якби ти ставив ті ж питання американським кандидатам, що і українцям — про їхній вік, сімейний стан, місце проживання — у штатах тебе вже могли засудити" — сказав він. Як виявилося, у США роботодавець, який питав про це кандидатів, а потім не взяв когось із них на роботу, може бути звинувачений в дискримінації — "Тому замість того, щоб ставити питання про вік, або місце проживання, на співбесіді цікавляться про це побічно, наприклад: як давно кандидат закінчив університет або як довго він добирався до роботодавця, якщо це важливо".

Ще один випадок: одного разу мені прийшов штраф на 400 доларів за несвоєчасність подання звітності. Я відправив його своєму бухгалтеру, а він просто подзвонив в податкову службу і попросив його анулювати, посилаючись на те, що я новий платник податків у країні і не встиг розібратися з правилами. Штраф анулювали прямо під час дзвінка і пізніше повідомили про це поштою. Це реально круто. Уявляєте собі подібну ситуацію в Україні?"

Саме через такі нюанси важливо бути заздалегідь юридично підкованим, адже у новій країні несподіваними можуть виявитися навіть найбільш звичні нам речі. "Втім, податки і право рідко є первинним чинником у прийнятті рішення — адже найголовніше, щоб місце проживання подобалося", — підсумував підприємець.