Як пандемія змінила наші міста назавжди: 20 урбан-рішень, які переживуть коронавірус

На початку пандемії порожні міські вулиці виглядали моторошно. Здавалося, ось він — постапокаліпсис у всій своїй "красі". Але світ швидко пристосувався. Коли в деяких країнах десятки міст перетворили вулиці, які колись потерпали від засилля транспорту, на зручні і просторі пішохідні зони, а в інших почали на державному рівні впроваджувати принципи пріоритетності велосипедного транспорту, стало зрозуміло, що така еволюція міського простору може підвищити якість життя жителів мегаполісів в тому числі і тоді, коли пандемія залишиться далеко позаду. Урбаністи вважають, що уроки, отримані людством зараз, допоможуть зрозуміти, наскільки важливо робити наші міста орієнтованими саме на людей.

РУБРИКА зібрала 20 урбан-рішень, що спершу були відповіддю на виклики коронавірусу, але, схоже, надовго переживуть пандемію, в одному місці.

1. В авангарді змін міського простору виступають США, там програма "Відкриті вулиці", метою якої було пристосувати автодороги Нью-Йорка для пішоходів і велосипедистів, почала діяти ще у 2013 році. У місті з'явився сервіс прокату велосипедів, а 15 км доріг віддали пішоходам. Тоді жителі міста були проти новацій і встали на бік автомобілістів. Усе змінилося з початком пандемії — у 2020 році пішохідними стали ще 160 км колишніх автодоріг, а городяни, відчувши на власному досвіді, що програма робить місто комфортнішим, вимагають ще більше пішохідних просторів. Теперь ще в 5 районах мегаполісу розширять тротуари, облаштують велодоріжки і пожвавлять громадський простір для життя після ковіду. Враховуючи попит населення, в кінці квітня влада Нью-Йорка прийняла закон, завдяки якому програма "Відкриті вулиці" буде впроваджуватися на постійній основі, а в Каліфорнії обмірковують закон, який спростив би цей процес.

2. Transportation for America підготувала звіти з дійсно робочими схемами, де вказані міста, які частково або повністю закрили певні вулиці для проїзду автомобілів (так звані "повільні вулиці"). Ще одним цікавим проєктом є Mobility Hubs — транспортні пункти, де можна з легкістю пересісти з авто на електротранспорт чи велосипед.

3. Відповідь на пандемію з боку транспортних організацій стала першою спробою переглянути ставлення до міст в цілому. В США Національна асоціація працівників міського транспорту (NACTO) розробила методичні рекомендації щодо того, як правильно планувати громадський простір в період пандемії і після неї. Головним критерієм в облаштуванні вулиць стає безпека людей з епідеміологічної точки зору. Також першочергового значення набула мобільність працівників життєво важливих сфер: медиків, кур'єрів з доставки продуктів харчування, постачальників послуг, в той час, коли більшість має залишатися вдома. В NACTO вважають, що ці рекомендації допоможуть містам розробити низьковитратні стратегії з облаштування вулиць і допомогти в глобальному відновленні після пандемії. Також NACTO випустила керівництво для міст, які мають намір забезпечити простір для велосипедистів за допомогою "велосипедних бульварів".

4. Але найрадикальніший на сьогоднішній день, а ще всеосяжний та обгрунтований план розробила організація "Альтернативи безпечних вулиць", яка пропонує до 2025 року передати людям 25 відсотків автомобільного простору Нью-Йорка. Замість них створять смуги для громадського транспорту, пішохідні вулиці, велодоріжки, простори для вуличної торгівлі, спорту і відпочинку. Крім того вивільняється простір для посадки 15 000 нових дерев, що еквівалентно додаванню ще одного Центрального парку до "зелених легенів" міста.

5. Пандемія змусила жителів міст частіше крутити педалі велосипеда. Люди уникають громадського транспорту і пересідають на альтернативні види транспорту. До прикладу, у Лондоні у 2020 році використання цього виду транспорту склало 37% від загальної кількості поїздок. Уряд вирішив підтримати громадян, вклавши £75 млн в організацію нових пішохідних і велосипедних маршрутів, щоб столиця змогла оговтатися від пандемії і стати більш сприятливим місцем для життя. Разом із Лондоном такі міста як Мілан, Париж, Брюссель і Берлін в цьому році теж додали сотні кілометрів нових велосипедних доріжок, і цю кількість планують збільшувати. У багатьох містах (наприклад, у Празі) прокат велосипедів тимчасово став безкоштовним. 

6. Проте велосипеди і автомобілі повинні співіснувати разом, і дослідники з безпеки все частіше шукають варіанти захисту велосипедистів. Для того, щоб пересування вулицями міст велосипедом було безпечнішим, у Турині розробили навігаційний пристрій, що дозволяє водієві авто і велосипедисту "бачити" один одного. Пристрій встановлюється на велосипеди і в автомобілях, і датчики за допомогою технології 5G вловлюють сигнали один одного. Цю ж технологію можна застосувати до світлофорів і пішоходам: датчики допомагають виявити людину, перешкоду або небезпеку. Компанія обіцяє, що пристрій буде доступний для людей, які "не можуть дозволити собі велосипедний комп'ютер за 200 доларів".

7. Не оминули зміни і громадський транспорт. Так, наприклад, у Новозеландському додатку Auckland Transport можна буде побачити, скільки пасажирів знаходиться автобусі — функція покликана допомагати людям дотримуватися дистанції під час пандемії, але не обмежиться лише пандемічними часами — тепер особисті кордони буде легше підтримувати і після завершення пандемії.

8. В умовах пандемії в ряді міст США почали розглядати традиційний азіатський транспорт — моторікшу в якості альтернативи громадському транспорту. Тук-туки дозволяють перебувати водієві та пасажирам на відкритому повітрі, долати великі відстані і їздити по дорогах, непридатних для автобусів. Джексонвілл вже оголосив про партнерство з компанією Go Tuk'n з послуг трансферу в центрі міста, де пасажири можуть зарезервувати поїздки на 3-х колісних електричних тук-туках.

9. Не забули і про автомобілістів. В Нельсоні (Нова Зеландія) з'явилися безконтактні лічильники для оплати парковки — вони не тільки дозволяють платити дистанційно, що дуже актуально в рамках пандемії, але ще і працюють від сонячних батарей і не випускають паперових квитків. 

10. З початком пандемії практика відкритих ресторанних просторів розповсюдилася по всьому світу. У період карантину ділянки вулиць багатьох міст перетворилися на жваві закусочні на відкритому повітрі. Автомобільні смуги звузилися, а відкриті майданчики кафе зайняли їх місце. У Вільнюсі це можна було зробити абсолютно безкоштовно і без зайвих погоджень. У перший же день заявки залишили 67 ресторанів.

Минув рік і в багатьох містах громадські заклади харчування на свіжому повітрі прижилися. Так, у Сіетлі хочуть віддати частину доріг для кафе і ресторанів назавжди. Там відкриті веранди сподобались не тільки пересічним городянам, а й одному з членів Міської ради, який готовий лобіювати це питання на наступних засіданнях по благоустрою.

11. Через ковідні обмеження також дуже популярними стали парклети — спеціальні платформи, які встановлюються на місцях для паркування. Такі мобільні конструкції з лавками, столами, озелененням і велопарковками дозволяють швидко і недорого перетворити паркувальне місце в суспільний простір. Під час карантину мерії багатьох міст прибрали зайві узгодження і податки для таких конструкцій, щоб зберегти робочі місця і бізнес. Наприклад, у Роттердамі всьому бізнесу дозволили з 1 червня по 1 листопада минулого року робити парклет на прилеглих вуличних парковках. Можна було зробити свій парклет або взяти його безкоштовно у муніципалітеті. А, наприклад, американське місто Модесто, як і деякі інші міста, планує залишити парклети на своїх вулицях і після завершення пандемії. 

12. Те, що глобальні зміни торкнуться всієї інфраструктури, яка супроводжує мегаполіси, очевидно. Так, австралійський дослідник транспорту Девід Левінсон виділив основні тенденції, які нам варто очікувати в найближчі роки. Наприклад, дистанційна робота провокує потребу в просторому житлі, і якщо раніше промислові будівлі часто переробляли в офіси, то тепер є сенс трансформувати заводи в житлові приміщення. Крім того, основна забудова буде переноситися на околиці — там і простору більше, і земля дешевша, тому владі потрібно буде організувати комфортні середовища не тільки в центрі. Рівень пасажиропотоку в громадському транспорті впаде, тож увага буде концентруватися на розвитку сервісів прокату велосипедів і самокатів. А ось попит на будівництво нових трас буде зменшуватися — через віддалену роботу дороги стануть менш завантаженими.

13. Цікавою є також концепція "15-хвилинного міста", яку розробили в Парижі. Замість поділу зон на житлові, офісні та розважальні, місто повинно стати "мозаїкою" з районів, у кожному з яких є практично все необхідне для місцевих жителів — у 15 хвилинах від будинку пішки, на велосипеді або на громадському транспорті. Оскільки офіси, магазини і будинки стають ближчими один до одного, вуличний простір, який раніше відводився під автомобілі, звільняється. Стає менше шкідливих викидів і більше місця для озеленення, велосмуг, майданчиків для спорту і відпочинку. Усе це дозволяє жителям займатися своїми справами поза домом (а квартири в Парижі зазвичай невеликі) на привабливих для людей вулицях і площах.

14. Париж — далеко не єдине місто, де впроваджуються подібні ідеї. Лондонська "Міні-Голландія" запозичує нідерландські ідеї з планування вулиць, які спрямовані на обмеження або заборону автомобільного руху біля магазинчиків "на районі". У Барселоні створюють суперквартали розміром 400×400 метрів, де рух автомобілів практично заборонено. Влада Мадрида теж оголосила про намір побудувати 15-хвилинне місто у якості плану по відновленню міста після пандемії. У Мілані оголосили про те ж саме і планують тимчасові "ковідні" велодоріжки і розширені тротуари зробити постійними. 

15. У Швеції, надихнувшись паризьким "15-хвилинним містом", вирішили до 2030 року реалізувати проєкт Street Moves — "Місто однієї хвилини". Ця пілотна програма на чотирьох ділянках навколо Стокгольма дає жителям можливість вирішувати, як використовувати вуличний простір, адже ніхто не знає краще, що потрібно конкретному району, ніж його жителі. Мета не в тому, щоб зробити все доступним в межах однієї хвилини, а швидше, щоб люди навчилися сприймати ділянки вулиці, розташовані безпосередньо за межами будинку, не просто як "місця для пересування і зберігання автомобілів", а як "важливі з'єднувачі простору". У разі успіху Швеція планує реалізувати програму на всіх вулицях країни до 2030 року.

16. На хвилі переосмислення міського простору багато архітекторів, дизайнерів і урбаністів пропонують свої нетривіальні рішення. Французька архітектурна фірма Studio BELEM представила проєкт житлового будинку як зміну способу життя після пандемії, а саме — інтеграцію робочого простору в житлове. Цей підхід до архітектури є ще й екологічним: основним матеріалом для будівництва є дерево, а на даху буде висаджено зелений сад.

17. Австрійська студія Precht спроєктувала парк-лабіринт у формі відбитка пальця з безліччю маршрутів, розділених живоплотом шириною 90 см. На початку і в кінці кожного маршруту встановлять датчики-хвіртки, які сигналізуватимуть, чи зайнята доріжка іншим відвідувачем. Такі лабіринти дозволять людям гуляти і одночасно зберігати соціальну дистанцію. 

18. Дитячі майданчики теж пристосовуються до умов пандемії. Берлінські дизайнери розробили концепт ігрового майданчика, де діти могли б грати без ризику заразитися. Проєкт передбачає доріжки і входи, а для спілкування — систему трубок.

19. Поки метри від архітектури зайняті глобальними проєктами, у Лондоні молоді дизайнери звернули увагу на вуличні місця для сидіння. На вулицях міста з'являється все більше оригінальних і яскравих лавочок, які підвищують настрій і мотивують людей частіше спілкуватися на відкритому повітрі, зберігаючи при цьому безпечну дистанцію.

20. А студент Королівського коледжу мистецтв Томас Госснера реалізував ідею складних сидячих місць у формі гойдалки, виготовлених з термопластика. Розробка націлена на економію матеріалів і простору, а також вона допоможе збільшити кількість безпечних громадських місць для відпочинку в умовах пандемії (та й в інших умовах теж).

COVID-19 дійсно змінив погляд на місто. Усі ми сумуємо за доковідними часами, але якою б не була сила звички, тепер ми знаємо, що існують альтернативи. Ми можемо їх розвивати або шукати нові, комбінувати старі і нові практики. І, як бачимо, багато цих ідей, народжених у період пандемії, ще переживуть її. Адже, як мінімум, проводити більше часу на свіжому повітрі, ходити пішки і користуватися велосипедом корисно завжди — і зараз, і будь-коли.