100 років Дню Соборності України: 10 важливих фактів

Сьогодні Україна святкує вже 100-ту річницю з моменту проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), що відбулося на Софійській площі в Києві 22 січня 1919 року. Рівно 100 років тому завершився   процес об'єднання України.

Крім того, що ідея соборності має давні корені, «Рубрика» підготувала 10 маловідомих фактів про 22 січня в українській історії.

1. Історики називають цю дату Днем Першої Незалежності, проголошеної роком раніше

Справа в тому, що 22 січня 1918 року, в приміщенні Центральної Ради у Києві підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А у цей же день рік потому проголосили Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

За думкою Українського інституту національної пам'яті 22-го січня важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності. Святкування цього дня саме в такому форматі підкреслює тяглість української державної традиції у ХХ столітті.

2. День Соборності вперше на державному рівні відзначили у 1939 році

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті.

Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення за участю 30 тисяч людей, які з'їхались до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.

3. У Фастові знаходиться залізничний вагон, в якому був підписаний "передвступний" договір Акту Злуки

1-го грудня 1918-го року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об'єднання двох частин України в одну державу.

Сьогодні у місті Фастів на вокзалі існує "Музей на колесах" – дореволюційний залізничний вагон, в якому, як вважають історики, прибула делегація уряду УНР на переговори з представниками ЗУНР, а потім був підписаний "передвступний" договір.

4. Ініціатором об'єднання виступили лідери ЗУНР

Переговори про об'єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.

Уряд ЗУНР — Державний секретаріат — у своїй зовнішній політиці під тиском народних мас та Української Галицької армії на перше місце поставив питання державного об'єднання з Наддніпрянською Україною. Досягнення державного об'єднання розглядалося, по-перше, як втілення в життя вікового прагнення українського народу до державної єдності, а по-друге, як засіб об'єднати сили в боротьбі проти зазіхання Польщі на українські землі.

При цьому голова Української Національної Ради Євген Петрушевич застерігав, що об'єднуватися з гетьманською Україною на цьому етапі недоцільно, бо в «14 пунктах», оголошених американським президентом Вудро Вільсоном, народам Австро-Угорщини забезпечувалося право самовизначення, а Росія в той час розглядалася як єдина держава. Отже, злука з гетьманською Україною загрожувала б Східній Галичині також опинитися в складі «єдиної Росії».

5. 22 січня 1946 року Верховна Рада УРСР включила Закарпаття до складу УРСР

Цікаво, що Закарпаття вписало й наступну сторінку в історію Дня соборності України.

Через незнання комуністами історії України, в 1946 році саме 22 січня Верховна Рада УРСР включила Закарпаття до складу УРСР.

6. «Живий ланцюг» 1990 року від Івано-Франківська до Києва був одним з наймасштабніших у світовій історії і найбільшим в Україні

У неділю, 21 січня 1990 року, в Україні близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ дня 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР.

Цей живий ланцюг був одним з наймасштабніших у світовій історії, прстягався практично на 700 км та став ще одним кроком до здобуття незалежності України.

Акцію «живий ланцюг» Івано-Франківськ — Київ було організовано Народним Рухом України. У ній взяло участь за офіційними даними (КПРС) близько 450 тисяч чоловік (за неофіційними — від 1 до 5 мільйонів).

7. Традиційна акція «Живий ланцюг Соборності» на мосту Патона в Києві вперше відбулась у 2008 році

2 січня 2008 року на мості Патона близько сотні розфарбованих у кольори українського національного прапора людей, святкували День соборності України. Організатором акції виступило Братство козацького бойового Звичаю «Спас».

Братчики та всі охочі взяли участь у акції символічного об'єднання двох берегів Дніпра, умовно — двох частин України: правобережної та лівобережної. Лівий берег символізує Українську Народу Республіку, а правий – Західно-Українську Народну Республіку.

У 2019 році це буде вже дванадцятий «живий ланцюг» на мосту Патона.

8. День соборності України НЕ є офіційним вихідним

Хоча це свято є державним, але воно не входить у число офіційних святкових днів.

У 2019 році День Соборності України випадає на вівторок, тож це буде звичайний робочий день.

9. У незалежній Україні День Соборності офіційно почали відзначати лише з 1999 року

Офіційний державний статус свято отримало за часів президента Леоніда Кучми, коли 21 січня 1999 року він підписав відповідний указ.

10. До 100-річчя Соборності НБУ випустив пам'ятну монету

Національний банк України в рамках серії "Відродження української державності" 17 січня ввів у обіг пам'ятну монету номіналом 5 гривень "100 років Акту об'єднання – соборності українських земель", тираж якої становить 40 тисяч штук. Ціна НБУ на неї становить 51 грн.

На аверсі монети в центрі на дзеркальному тлі розміщена шрифтова композиція з абревіатур УНР і ЗУНР, на реверсі монети – фрагмент Акту злуки, латентним зображенням на тексті проглядається зображення Тризуба. Ліворуч і праворуч від напису – медальйони з зображеннями символів земель: лева – Західної України (ліворуч) і Архангела Михаїла – центральної України (праворуч).