Наслідки підриву Каховської ГЕС, чергові обстріли й важкі бої — вже другий рік липень в Україні не означає сезон відпусток та літнього відпочинку. Українці продовжують виборювати перемогу у війні. “Рубрика” фіксує рішення, що наближають заповітну мить.
Наслідки підриву Каховської ГЕС, чергові обстріли й важкі бої — вже другий рік липень в Україні не означає сезон відпусток та літнього відпочинку. Українці продовжують виборювати перемогу у війні. "Рубрика" фіксує рішення, що наближають заповітну мить.
Росіяни підірвали Каховську ГЕС на початку червня. А вже у липні, коли вода зійшла, українці мали перші рішення щодо того, як боротися з наслідками. Руйнування ГЕС стало справжньою екологічною катастрофою — загибель цілих екосистем, людські смерті, зруйновані будинки й численне сміття, яке потрапило у Чорне море.
Наприклад, в Одесі хвилі виносять на берег уламки дахів, трупи тварин та побутові відходи. Та прибрати не так легко — на берег виносить також міни й уламки снарядів. Як прибирають морське узбережжя, "Рубрика" розповіла у цьому матеріалі.
Нацпарк "Кам'янська Січ", що на Херсонщині, був під окупацією, а його директор Сергій Скорик потрапив у російський полон, та зумів втекти. До підриву Каховської ГЕС парк охоплював понад 50 кілометрів берегової лінії Дніпра і був місце охорони більш як 90 видів рідкісних тварин. Зараз територія нацпарку все ще лишається небезпечною. Проте боротися за українську природу там не припиняють.
У Нацпарку взялися за порятунок доступних ділянок Каховського водосховища. Їх засівають однорічними рослинами, аби врятувати ґрунти. Що ще роблять, аби зменшити наслідки катастрофи і як живе деокупований Нацпарк — у матеріалі за посиланням.
Ярославі Полікарповій 18, та попри юний вік дівчина вже зробила "зелений" винахід, заснувала стартап та залучилася підтримкою закордонних партнерів. Ярослава жила в Херсоні й була там і під час окупації міста. Під ракетами й ворожим триколором винахідниця все ж зуміла закінчити навчання у коледжі, вступити до Харківської політехніки та стати резиденткою бізнес-інкубатора Ukrainian Future.
Вона створила генератор, що працює на енергії вітру і зараз працює над вдосконаленням винаходу. Як дівчина працювала над проєктом під окупацією, а згодом у шелтері для переселенців — розповідала "Рубрика".
Валерія Колодежна — географиня за фахом та дослідниця за покликом серця. До початку повномасштабного вторгнення вона працювала вчителькою у школі, але фактично з першим днем великої війни втратила роботу. Сумна, на перший погляд, новина виявилася новою можливістю!
Валерія зрозуміла, що хоче створювати навчальні матеріали про українські болота, які давно були її основною темою. Та оскільки розповідати про них науковиця захотіла по-особливому, відправилася у "тур" болотами Полісся, щоб фіксувати, досліджувати та надихатися. Як Валерія це зробила, який результат отримала і до чого тут National Geographic — у нашому тексті.
Росіяни продовжують нищити українські міста. У такому контексті збереження пам'яті стає особливо важливим. На допомогу приходять сучасні технології. Наприклад, за допомогою 3D моделювання можна не лише зберегти історичну культурну спадщину, а й активно використовувати цей інструмент у відбудові.
Так, французька компанія Iconem вже понад 10 років займається створенням 3D моделей об'єктів культурної спадщини, що перебуває під загрозою знищення через бомбардування або військові конфлікти в регіонах. Про те, як це працює, читайте тут.
Наприкінці червня в Тернополі біля стін комплексу старовинного костелу домініканців з'явився будівельний паркан. На інформаційному стенді повідомлялося, що тут буде відбуватися "реставрація з пристосуванням приміщень колишнього монастиря домініканців". Та схоже, що реставрація виявилася насправді реконструкцією — втручанням сильнішим і, що важливо, незаконним.
Закон України забороняє реконструкцію пам'яток історії та культури національного значення. Та за дотримання цього закону довелось боротись. Про те, що роблять активісти, щоб захистити пам'ятку, розповіли наші журналісти.
Дашівська громада, що на Вінниччині, стала одним з численних пунктів прийому переселенців. З початку повномасштабної війни громада прийняла у себе близько трьох тисяч переселенців. З них 500 лишилися жити у громаді.
Як зустрічали переселенців, як намагаються владнати питання роботи й житла і як залучають підтримку європейських партнерів — за посиланням.
27 липня запрацює Закон про деколонізацію, який має покласти край безладу з руйнуванням пам'яток радянського періоду. Ті, що справді мають лише пропагандистський сенс, демонтують, а тим, що мають мистецьку цінність, повинні дати спокій.
"Рубрика" поговорила з тими, хто намагається захистити українські мозаїки та зібрала кейси, коли мистецькі твори все ж демонтували. Та, найголовніше, проаналізувала, що з цим всім слід робити.
Через війну в Україні багато людей отримують серйозні травми. На вулицях відносно мирних міст можна побачити значно більше людей з протезами чи понівеченими частинами тіл, ніж раніше. Часто у суспільстві не знають, як правильно реагувати на поранених, тож просто відводять очі.
Чому так відбувається? Як поводитися з людьми, які втратили кінцівки? Як навчити ввічливій реакції дітей та що про все це думають військові, що пережили ампутації — читайте тут.
Хоч мешканці західних країн і поінформовані про війну в Україні, про неї слід увесь час нагадувати. У Європі люди можуть "забувати" про війну і втомлюватися від неї. Часто це пов'язано з розривом інформаційних потоків, швидкою зміною пріоритетів та загальним зосередженням на власних проблемах. Голос українського народу має звучати дедалі гучніше, щоб бути почутим там, де завдяки героїчному спротиву українців не лунають сирени й не розриваються російські снаряди.
Українці продовжують протестувати проти війни за кордоном і вимагати справедливих санкцій та покарань для росії. "Рубрика" зібрала історії українок, що кричать про російську агресію.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.