Вулики, мох і воднева енергія — наука не стоїть на місці і наші співвітчизники також успішно просувають її на благо екології!
Із зупинкою роботи багатьох виробництв по всьому світу і зменшенням трафіку у зв'язку з повним локдауном, кількість вуглекислого газу, що викидається в атмосферу, знизилася на 8,8% — це 1,55 млн тонн шкідливих викидів. Але довго так тривати не могло, і коли світ почав повертатися до колишнього ритму життя, все встало на колишні місця, і показники СО2 на датчиках відновилися.
Тимчасове "покращення" ситуації з екологією, на щастя, не змусило еко-активістів розслабитися. Весь рік вони продовжували придумувати нові рішення. Ми розповімо про 10 з них, які здалися нам найбільш ефективними.
У Житомирі в грудні 2020 років запустили проект, який не тільки дозволяє розвантажувати звалища, а й виробляти енергію з відходів, здешевлюючи опалення в місті. Котельня заводу "Крігер" працює на суміші дерев'яної тріски і РДФ — відсортованих твердих побутових відходах, які не можна переробити далі: кольоровий целофан, памперси, папір, що розкиснув. Зараз суміш складається в пропорції 25/75, але в подальшому планується перейти на суміш 50/50. До слова, така котельня — унікальна установка не тільки для України, але і для всієї території СНД.
Комплексний полімер з целюлози, лігніну рослин і хітину грибів навчилися вирощувати в Херсонському державному аграрному університеті. Природний пінопласт у 5-6 разів дешевше звичайного, а його виробництво ніяк не шкодить навколишньому середовищу.
З нового матеріалу винахідники вже створили кілька звичних в побуті речей — абажур для лампи, пивний кухоль, вазу для квітів. Отримані зразки тротуарної плитки, закладені досліди з виготовлення облицювальних плиток для внутрішнього оздоблення, створені форми для крафтового термостакану. Планують зробити лего-форми для виготовлення лего-цеглинок для будівництва та утеплення будинків. Дослідники хотіли б зробити і більш масивні вироби, але цьому заважає недостатня площа лабораторій.
Учасниця проекту European Design Upgrade Катерина Кроленко представила свою ідею озеленення міських просторів на нідерландському тижні дизайну. Вона пропонує наблизити міську екосистему до природної, розміщуючи на фасадах багатоповерхівок спеціальні модульні панелі з мохом, а для підживлення вологою використовувати дощову воду. Рішення дозволить підвищити вологість повітря, зробити його чистішим, а ще уникнути перегрівів у літню пору року.
У Щербанівській територіальній громаді Полтавської області колишню територію стихійного звалища після ліквідації сміття засадили дубовими саджанцями.
Таке просте рішення дозволить відновити екосистему, а також запобіжить повторній появі несанкціонованого сміттєвого полігону.
На відвалах і звалищах в Україні вже накопичено сотні мільйонів тонн шлаків — металургійних, вугільних, зольних. Незважаючи на те, що переробка металургійного шлаку в останні роки в Україні зростає, за площею шлаки металургійного виробництва займають близько 7% (!) території України.
Але шлаки можна використовувати повторно при будівництві доріг, знижуючи таким чином споживання нафти — ресурсу, який стає в сучасному світі все більш цінним. Раніше шлаки використовували для ямкового ремонту в Україні, оскільки його деформаційні властивості не дозволяли побудувати якісну дорогу. Але тепер, завдяки новим технологіям будівництва автомагістралей, це стало можливим. В рамках "Великого будівництва" Зеленського в договорах про будівництво або надання послуг з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській, Кіровоградській областях передбачається положення про доцільність використання відходів виробництва (металургійних шлаків, зол виносу і т. д.).
У Вінницькій області скляні пляшки, бляшані банки або пластикова тара не відправляються на звалища під відкритим небом. Їх почали використовувати повторно для виробництва тротуарної плитки.
Біла, кольорова і стретч-плівка сортується на сміттєвій станції і з'єднується з піском в пропорції 30% і 70%. З суміші виготовляється плитка, дешевше і якісніше бетонної. Вона не боїться соляних розчинів або перепадів температур, а термін її експлуатації триває довше.
Молоді італійські вчені створили "розумну" регулюючу мікроклімат в будинку черепицю X-Tile, здатну замінити прилади підтримки температур в будинку, і не створювати додаткових екологічних проблем. При температурі повітря +20°C і вище вона набуває білого кольору і відбиває сонячне світло, а при низькій – стає чорною і світло поглинає. Таке покриття здатне підтримувати комфортну температуру в будинку без додаткових електроприладів.
40% бджіл вмирають щороку в результаті хвороб, пестицидів і зміни клімату — почасти тому, що зайняті бджолярі пропускають попереджувальні знаки від комах. Данська розробка вулик Beehome, який коштує $15 в місяць і може містити 2 мільйони бджіл, стежить за комахами 24/7.
Коли вулик піддається впливу, скажімо, паразитів або нерегулярних температур, його внутрішні системи негайно реагують, наприклад, шляхом застосування пестицидів. Використання інтелектуальної технології може подвоїти здатність запилення і виробництво меду, знижуючи при цьому рівень смертності колоній.
Розробка ZeroAvia — це воднево-електрична силова установка, яка замінює собою звичайні двигуни, що працюють на викопному паливі, і має нульовий рівень викидів.
Технологія була випробувана в польоті на північ від Лондона, коли в повітря піднявся невеликий шестимісний Piper M-Class.
Звичайні гідравлічні турбіни можуть бути дійсно екологічно чистим джерелом електроенергії. Однак їх обертові лопаті небезпечні для великих риб, які намагаються проплисти через гідроелектростанцію, наприклад, щоб дістатися до нерестовищ. "Безпечні" турбіни з'являлися на ринку і раніше, але через занадто великий розмір і високу вартість їх не використали.
Нова американська гідротурбіна Restoration Hydro Turbine (RHT) від каліфорнійської компанії Natel Energy, позбавлена цих недоліків. Вона оснащена безпечними для риби лопатями, з тупою і похилою передньою кромкою, а її внутрішній діаметр в залежності від моделі, складає всього 1-3 метра. Лопаті "відводять" рибу від турбіни, не вдаючись до прямого контакту.
Під час випробувань через турбіну з внутрішнім діаметром 1,9 метра було пропущено шістдесят помічених особин райдужної форелі довжиною близько 38 см кожна. Риби успішно подолали перешкоду, жодна з них не постраждала.
Ще ми зібрали 10 рішень 2020 року, які змушують повірити в добро і 10 діджитал рішень 2020 року.
Читайте також 6 рішень Зеленського у 2020 році, які всіх здивували.
Сезон спаржі розпочався! Та оскільки цей продукт ще відносно новий для нас, не всі мають… Читати більше
Свій заміський будинок Євгеній Довгалюк перетворив на науковий хаб для громадських науковців. Тут займаються бьордвотчингом,… Читати більше
Relive the magic of Eurovision with Rubryka's countdown of Ukraine's top 5 performances, showcasing a… Читати більше
Першого травня Міністерство закордонних справ опублікувало вітальне слово нової консульської представниці. Нею виявилась цифрова особа… Читати більше
From talented vocalist Jamala to entertaining performer Verka Serducka, Ukraine has always offered strong and… Читати більше
Пироги, джем, салат, соус до мʼяса і навіть борщ — усе це можна приготувати з… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.