Рішення — рушійна сила змін. “Рубрика” розповідає про десять найцікавіших рішень серпня — від розвитку громад до реставрації архітектурної спадщини.
Зміни на краще починаються з кожного з нас. З рішень, які щодня ухвалюємо ми, наші спільноти, наші громади. Цього місяця "Рубрика" розповідала багато історій про те, що кожен має цю силу — творити зміни навколо себе. Один чи гуртом з близькими по духу.
Що робити, якщо молоді громади не вистачає затишного та комфортного місця, де можна спілкуватися, ділитися власними ідеями, своєчасно дізнаватися про щось нове, цікаве та корисне? Можна чекати на кращі часи або що цим коли-небудь почнуть займатися дорослі. А можна взяти участь у проєкті громадського активізму, налаштуватися на продуктивну роботу й творити зміни самим.
Молодь вже сьогодні прагне бути частиною цих змін. Соціологічні дослідження демонструють: 90% підлітків вважають, що можуть бути корисними під час післявоєнного відновлення країни. Хочуть долучатися до розвитку економіки, інфраструктури, в тому числі й через волонтерство. Наші діти вже сьогодні на рівні із дорослими готові стати частиною спільного майбутнього та брати на себе відповідальність.
Саме такий шанс проявити себе отримали підлітки села Южне, що на Чернігівщині. Учні місцевого ліцею взяли участь у програмі ГО "Українська Античність" "Активна позиція мого регіону. Очима дітей". Виграний грант допоміг хлопцям і дівчатам з Южного реалізували у рідному селі власний проєкт — молодіжний культурно-освітній простір VSELI HUB. Більше про рішення — у нашому матеріалі.
Чернігів — місто, яке одним з перших взяло на себе удар на початку повномасштабної війни. І хоча навіть попри руйнування збереглося багато історичної архітектури, витвори дерев'яного зодчества залишались у занедбаному стані.
Традиційною для цього регіону завжди була дерев'яна архітектура, прикрашена "дерев'яним мереживом". Це випиляні в дошках візерунки у формі птахів, музичних інструментів тощо, які прикрашають вікна, дахи, двері та інші частини будівель. Серед дерев'яної архітектури Чернігова є кілька пам'яток архітектури й історії, але влада ними не опікується, не говорячи вже про ті будівлі, які не мають охоронного статусу. Будівлі, яким вже по кілька століть, розвалюються, а разом з ними — й історія.
Проте за проблему взявся активіст Станіслав Іващенко, який ще у 2018 році почав працювати над відновленням таких споруд і продовжує дотепер, попри війну. Як це було та чи можливо повторити досвід в інших містах України — тут.
За даними Міністерства Охорони здоров'я України, понад 90% опитаних українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% — перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, повʼязаних з психічним здоровʼям. А на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 мільйонів гривень. Крім того, значно зріс рівень споживання антидепресантів.
Розуміючи масштаби проблеми, у громадах знаходять рішення, які допомагають українцям стабілізувати свій емоційний стан, відновлювати власне психічне здоров'я та вчитися жити у нових умовах. Так, на Сумщині реалізували проєкт ХАБ "Незламні". Тепер тут майже щодня проводять різноманітні заходи: тренінги психологічної підтримки, надання безоплатної правової допомоги, майстер-класи, заняття з арттерапії та інші. Усе для того, щоб допомогти місцевим та переселенцям із викликами воєнного часу. Про "Незламних" розповідаємо за посиланням.
Села народжуються й помирають. Це частина життя та нашої історії. Проте зберігати пам'ять про них, рефлексувати й показувати світові — означає зберігати й зміцнювати власну ідентичність. Для цього треба їхати у віддалені куточки українських областей, шукати підхід до місцевих та занурюватися в архіви. Робитиме це не кожен, але ті, хто цим займається, точно це дуже сильно люблять.
Проєкт "Занесло в село" виник у 2018 році, після закриття однойменної авторської рубрики Олени Лівіцької в одному з волинських медіа. Тоді команда видання перейшла в інший проєкт, і рубрика з лонгрідами про волинські села стала неактуальною. А що було далі — читайте тут.
Для економічного розвитку більшість українських громад потребують інвестицій. Не виняток і Закарпаття. Багато громад регіону мають дефіцитні бюджети.
Щоб ефективно налагоджувати контакти і співпрацю з інвесторами, громади розробляють інвестиційні паспорти. Ця робота потребує системного фахового підходу, відтак експертної підтримки. На Закарпатті громадам, і зокрема Батівській громаді, таку експертну допомогу надала Програма "U-LEAD з Європою". Розробка інвестиційного паспорта допомогла Батівській громаді визначити розвиток логістичного хабу як один із пріоритетів. Про те, як це спрацювало та допомогло громаді, "Рубрика" розповідає за посиланням.
Повномасштабна російська агресія вплинула на доступ українського населення до основних медичних послуг. Їхня вартість зросла, у деяких регіонах виникли логістичні перешкоди, пошкоджена інфраструктура. Особливо це актуально для жителів віддалених куточків України. Крім того, сильні емоційні сплески та стрес негативно впливають на репродуктивне здоров'я жінок, менструальну функцію тощо.
UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні, створив спеціальні сервіси сексуального та репродуктивного здоров'я — мобільні гінекологічні бригади та гінекологічні кабінети безбар'єрного доступу. Обидва сервіси надають послуги інклюзивно, безоплатно та конфіденційно. Зокрема гінекологічні кабінети безбар'єрного доступу оснащені інклюзивними оглядовими кріслами.
"Рубрика" побувала на одному з виїздів такої бригади на Київщині. Наш репортаж про це — тут.
Три роки тому програма ООН із відновлення та розбудови миру опитала учнів шкіл та закладів профтехосвіти. З'ясувалося, 60% опитаних молодих людей вважали, що існує розподіл професій за ознакою статі. Ба більше, така ж кількість молодих респондентів зазначила, що головне призначення жінок — народжувати та піклуватися про дітей.
За таких умов треба мати неабияку сміливість та впевненість у собі, щоб протистояти гендерним стереотипам та реалізовуватися в тих професіях, які вважаються "чоловічими".
"Дівчата STEM" — українська ініціатива, спрямована на подолання гендерних стереотипів при виборі професії та на збільшення кількості дівчат у STEM-напрямах (наука, технології, інженерія, математика). Спільнота об'єднує дівчат і жінок з усієї України, яких єднає захоплення науками, і допомагає їм повірити у власні сили. А більше про рішення — за посиланням.
Демобілізовані військові, тим паче захисники, які отримали інвалідність внаслідок війни, потребують гідної зустрічі в суспільстві, адаптації до мирного життя, фактично нового знайомства з родиною. Адже вони вже ніколи не будуть такими, як раніше. Водночас вже зараз Україна відчуває шалений дефіцит кваліфікованих кадрів. Та він посилиться ще, коли почнеться повномасштабна відбудова зруйнованої країни. Як пов'язані ці два виклики між собою і як вирішувати їх комплексно?
У Вінниці на базі Вінницького національного технічного університету відкрили другий в Україні Центр ветеранського розвитку. Тут готуватимуть помічників ветерана й загалом допомагатимуть захисникам і захисницям на шляху переходу від військової кар'єри до цивільного життя, зокрема через здобуття нових професійних навичок. Про те, як працюватиме рішення — у нашому матеріалі.
У перші тижні й місяці повномасштабного вторгнення рф в Україну західні області зіткнулися з великим напливом людей, які рятувалися від війни. Не стала винятком Тернопільщина та її обласний центр. Пізніше актуальним стало й питання працевлаштування переселенців.
У тернопільській громадській організації "Прогресивні люди" почали допомагати своїм друзям на сході на півдні України знайти прихисток у Тернополі.
"Вони мали гостру потребу швидко вивезти свої сім'ї у безпечні місця. Ми вирішили спробувати допомогти з житлом усім, хто звернеться. Окрім власних помешкань, довелось позичати, винаймати квартири, а також швидко облаштовувати великі сирі квартири, роблячи їх придатними для проживання", — розповів заступник голови ГО "Прогресивні люди" Іван Сороколіт.
Та з часом рішення від "Прогресивних людей" розвинулися. Про те, що було далі — читайте тут.
Діти під час війни — найбільш незахищена й вразлива категорія населення. Через росію маленькі українці втрачають дім, відчуття безпеки, близьких. Вимушені спати не у своїх ліжках, а ховатися в укриттях під час нічних атак агресора. Звикати до реалій війни. Перед дітьми постають виклики, до яких не готові й дорослі — безпеки фізичної й ментальної. Звісно, що впоратися з цим всім дитина не може без допомоги дорослих у своєму житті.
Для збереження та відновлення ментального здоров'я дітей на базі проєкту "СпівДія заради дітей" по всій Україні створили дружні простори. Тут через програму неформальної освіти діти можуть отримати таку необхідну сьогодні якісну психоемоційну підтримку. А ще — познайомитися з новими друзями, дізнатися більше про навколишній світ та поділитися своїми переживаннями.
"Рубрика" ж розповіла, як працює проєкт і в чому його особливості.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.