Корисне

Журналістика рішень працює: 10 найкращих статей “Рубрики” у липні

Зібрали в одному місці корисні рішення липня 2024: про хом’яків, сексуальну освіту та протези.

За два роки повномасштабного вторгнення росіяни неодноразово атакували об'єкти енергетичної інфраструктури України. Майже повністю зруйнували теплову генерацію, підірвали Каховську ГЕС та обстріляли Дніпровську, окупували Запорізьку АЕС та частину об'єктів української відновлювальної енергетики. 

У цьому тексті "Рубрика" пояснює, що наразі відбувається з енергосистемою України. Також говоримо про те, як, відновлюючи електросистему, розбудовувати децентралізовану генерацію.Так, частина споживачів електроенергії можуть стати і її виробниками. 

Рішення для хом'яків і довкілля України

Колись хом'як населяв степи та лісостепи по всій Європі, мешкав і на більшій частині території України. Але сьогодні цей вид майже зник у природі. У 2009 році хом'яків занесли до Червоної книги, але й після цього їхня чисельність невпинно зменшується. І це — спільна проблема на всьому континенті, адже місця для життя хом'яків розорюються, а фермери борються з гризунами, розкидаючи отруту.

Однозначно, хом'яки потребують захисту, і в Україні існують люди, які цим займаються. Так, український науковець заснував Центр порятунку хом'яків, аби зберегти червонокнижний вид. Він переселяє гризунів до безпечних для них природних осередків та робить генетичну мапу. "Рубрика" розповідає, навіщо це рішення людям і гризунам, і показує, як саме хом'яків повертають у дику природу.

Рішення для тих, хто шукає близьких, зниклих безвісти

Мирна акція на підтримку безвісти зниклих та полонених на Майдані. Фото з архіву Лідії Луковець

Часто рідні військовослужбовця, який отримав статус зниклого безвісти, не знають що робити, залишаючись наодинці зі своїм болем і невизначеністю.

На Рівненщині, в селищі Володимирець, запрацював консультаційний пункт для сімей зниклих безвісти. Тут розʼяснюють, як потрібно діяти при отриманні сповіщення, а також організовують групи взаємопідтримки.

"Наш проєкт направлений на забезпечення представництва, супроводу, надання консультацій та порад сім'ям зниклих безвісти, які проживають у Володимирці та сусідніх громадах Вараського району. У консультаційному пункті ми допомагаємо написати звернення чи заяву, підготувати пакет документів, скеровуємо до профільного спеціаліста, розказуємо про практику вирішення подібних питань, — пояснює менеджерка консультаційного пункту. — Віримо, що проєкт допоможе об'єднати сім'ї зниклих безвісти у спільноту, в якій вони зможуть ділитись переживаннями, досвідом, зможуть підтримувати один одного".

Більше про рішення "Рубрика" розповідає тут.

Рішення для тих, хто потребує протезування

Накладка на протез з шевроном підрозділу військового. Фото з архіву проєкту

Інформація про кількість військовослужбовців, які за час повномасштабної війни отримали ампутації, не розголошується з міркувань безпеки. Але відомо, що у 2023 протезні вироби від держави отримали 20 тисяч осіб — цивільних та військових.

У Тернополі для людей з ампутаціями започаткували проєкт MED3DRUK. У рамках проєкту для військових безоплатно виготовляють спеціальні накладки на протези. Декоративні накладки з міцного пластику захищають протез, відтворюють обʼєм втраченої кінцівки, і так допомагають соціальній адаптації захисників.

Про те, як працює ініціатива MED3DRUK, поговорили з її співзасновником, кандидатом медичних наук, головою ГО "Сила відродження" Євгеном Лозою.

Рішення для підтримки вагітних

Піжамна вечірка-2021. Фото з архіву проєкту.

Під час війни вагітні потребують посиленої підтримки. Адже у світі з сиренами та прильотами, гіркими новинами та страхами за близьких, побутовими та соціальними проблемами, вразливість жінок, що очікують появи малюка, може множитися в рази.

Не залишатися сам на сам з викликами вагітним жінкам у Рівному допомагає проєкт "Пузата мама". За словами його засновниці Оксани Кравець, проєкт робить усе можливе, аби вагітність кожної мами була легкою, сповненою позитивних емоцій та корисних знань.

"Попри всі тривоги та відчуття надмірної відповідальності, щоденне навантаження та стрес, найкраще, що ми можемо зробити — вселити надію і зробити так, аби майбутня мама була спокійною та впевненою", — говорить засновниця проєкту. А "Рубрика" розповідає про проєкт тут.

Рішення для сексуальної освіти

Ілюстративне фото. Джерело: Teenergizer

Поки школи крок за кроком впроваджують уроки сексуальної освіти, їм на допомогу приходять молодіжні організації, які відкрито, без сорому та інтерактивно дають підліткам відповіді на всі питання. Сьогоднішні наші герої — громадська організація ФРІ та рух Teenergizer.

"Сексуальна освіта — це не лише про секс, це про любов до себе, безпеку, емоційний інтелект тощо. Сексуальна освіта має починатися не лише з контрацепції, а з особистих кордонів, екологічного спілкування з собою і партнером. Починати треба з вибудовування здорової ідентичності у дитини, щоб вона могла пізнавати себе", — говорить Марія Богаєнко, очільниця молодіжної організації ФРІ у Харкові та комунікаційна менеджерка табору про сексуальну освіту для молоді Sex Education Camp. 

"Рубрика" розповідає більше про табір за посиланням.

Рішення для рівності в освіті

Команда ініціативи. Фото: "Змінотворці"

У 2022 році результати міжнародного тестування шкільної освіти PISA в Україні констатували значну різницю між рівнем знань школярів з міської та сільської місцевостей. Загалом дітям, які навчаються у сільських школах, потрібно понад 4,5 роки додаткового навчання, щоб засвоїти той самий обсяг знань, що й діти з міських шкіл.

"Проблема недостатньої уваги до потенціалу, який прихований в маленьких населених пунктах України, була в моєму дискурсі вже років вісім. Уже тоді у працедавців почало формуватися бачення того, що додаткові освітні можливості або будь-які інвестиції в молодь однозначно на виході дають більше спроможних людей на ринку праці", — розповідає "Рубриці" Владислав Грезєв, засновник рекрутингової агенції Lobby X та співзасновник національної системи просвіти для підлітків "Змінотворці". 

Про те, як працює цей проєкт та які приносить результати, "Рубрика" розповідає у матеріалі.

Рішення для вільних крил

Папуг у "Вільних крилах" не випускають у дику природу, тому вони є постійними резидентами центру. Фото: "Рубрика"

Дикі птахи час від часу травмуються — випадають з гнізд, отримують травми біля доріг, травмуються через скляні будівлі, ламаючи крила — цей перелік можна продовжувати нескінченно. Не всі ветеринарні клініки готові лікувати диких птахів, і майже ніхто не готовий брати їх на реабілітацію або постійне проживання. Останнє може знадобитись, якщо після травми птах більше не зможе вижити у природі.

А крім диких птахів, нині потерпають і птахи домашні. З початком війни багато власників птахів виїхали за кордон і продовжують виїжджати досі. На жаль, не всі мають можливість взяти пернатих з собою, а знайти тих, хто прихистить тварин у себе, буває непросто.

То що робити з цими птахами?

"Рубрика" завітала до реабілітаційного центру птахів "Вільні крила", що на Львівщині, та познайомилась з орнітологом Віктором Шевлінським, який взяв на себе місію порятунку крилатих. У цьому матеріалі ми розповідаємо, як живуть "Вільні крила" та як ви можете допомогти ініціативі.

Рішення для корисного дитячого відпочинку

Спільне фото учасників екотабору "Воргол-2024". Фото ГО "Воргол"

Повоєнне відновлення — це не тільки про відбудову фактично зруйнованого ворогом. Глобальна задача українців — з любовʼю до своєї країни, зробити кожне село та кожне містечко "кращими, ніж було".

Третій рік у маленькому селі Воргол, що на Кролевеччині (Сумська область) для дітей організують екотабір з однойменною назвою.

Екотабір "Воргол" —  не просто літній відпочинок, а цікаве та живе спілкування з науковцями, освітянами та екоактивістами про природу рідного краю, його історію та потенціал. Набуття розуміння того, що все, що навколо, потрібно берегти та вдосконалювати — і для себе, і для майбутніх поколінь. "Рубрика" розповідає про табір тут.

Рішення для ваших вух

Як захиститися від шуму генераторів: генератори на вулиці. Фото: "Рубрика"

Після того, як росіяни поновили атаки на нашу енергосистему, українцям знову доводиться жити в умовах дефіциту електрики. У містах уздовж будинків стрункими рядами вишукувалися генератори — гуде, торохтить і вібрує всюди. Втім, до звуків роботи генераторів, які вже стали символом нашої енергетичної незалежності, з розумінням ставляться далеко не всі. У соцмережах люди жаліються — шум від генераторів перенавантажує слух, заважає нормально спілкуватися, відпочивати й буквально "зводить з розуму". Є випадки, коли люди не обмежуються обуреннями в інтернеті, а й пошкоджують агрегати. Напевне, про те, як захиститися від шуму генераторів, думав чи не кожен українець, під чиїм вікном під час відключень світла працює така машина.

Як захистити й захиститися від шуму, вібрацій та викидів від генераторів — розповідає "Рубрика".

Пошейрити
Опубліковано автором
Марина Смагіна
Теги: Журналісти Журналістика рішень ЗМІ медіа Рішення Суспільство

Свіжі дописи

  • Кейси

“Друзі у дворі”: навіщо миколаївський проєкт зближує дітей-сусідів?

Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024
  • Кейси

Магазин вишиванок, мережа кав’ярень та центр дитячого розвитку: як працює державна система грантів “єРобота”?

Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024
  • Кейси

Найбільша програма грошової допомоги для постраждалих від війни: три історії тих, хто вже отримав виплати

В Україні діє найбільша у світі програма Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) з… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024
  • Кейси

Віктор Рудий: “Ми не маємо права дати росіянам відчуття, що вони нас зламали”

Віктор Рудий з Тернополя, нині йому 27. За плечима у хлопця контрактна служба в ООС… Читати більше

Tuesday October 29th, 2024
  • Небайдужа

Жінка на будівництві, як на кораблі… потрібна всюди: історія волонтерок, які самотужки будують житло для людей на Чернігівщині

Законодавство України до 2017 року обмежувало право жінок обіймати посади, які начебто були небезпечними й… Читати більше

Tuesday October 29th, 2024
  • Небайдужа

Історія Марини Литовченко — параспортсменки, яка виграє медалі, збирає кошти на відбудову та бореться зі стереотипами

Марина Литовченко — призерка Паралімпіади у Ріо-де-Жанейро, чемпіонка в Токіо та віцечемпіонка в Парижі, випускниця… Читати більше

Tuesday October 29th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.