Україна готується до ратифікації Кігалійської поправки: навіщо це рішення
Фото: ek.ua
Комітети Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та з питань екологічної політики та природокористування підтримали законопроєкт про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу № 0303, внесений Президентом України.
Про це пише Рубрика, посилаючись на пресслужбу Міндовкілля.
У чому проблема?
Кігалійську поправку вже ратифікували 163 країни. Вона встановлює графіки скорочення споживання гідрофторвуглеців незалежно від часу ратифікації.
Затягування цього процесу може призвести до необхідності різкого скорочення використання ГФВ, що матиме серйозні економічні наслідки. На кшталт, якщо Україна ратифікує поправку зараз, скорочення складе 40% від базового рівня. Проте, якщо відкласти цей крок, у 2029 році доведеться скоротити одразу 70% без перехідного періоду, що завдасть значного удару по промисловості та економіці.
Окрім того, з 1 січня 2028 року ЄС запровадить заборону на торгівлю з країнами, які не є сторонами поправки, а з 1 січня 2033 року імпорт і експорт цих речовин буде заборонено у всіх країнах світу.
Яке рішення?
Відповідні Комітети ВРУ підтримали законопроєкт про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу № 0303.
Як зауважують у міністерстві, документ визначає порядок скорочення використання гідрофторвуглеців (ГФВ) – речовин, які використовуються в холодильному обладнанні та кондиціонерах, і є надпотужними парниковими газами.
"Ми не можемо дозволити собі залишитися осторонь глобальних екологічних ініціатив. Відмова від ратифікації означає втрату доступу до міжнародних ринків та інвестицій, відставання у технологічному розвитку", – говорить міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Як це працює?
За словами міністерки, ратифікація Кігалійської поправки – це важливий крок не лише для захисту довкілля, а й для майбутнього української економіки.
Як зазначила очільниця відомства, впровадження сучасних, енергоефективних рішень допоможе нам:
- зменшити шкідливі викиди,
- скоротити витрати на енергоресурси,
- створити нові можливості для бізнесу.
"Україна повинна діяти зараз, щоб мати час на адаптацію та не втрачати конкурентних переваг", підкреслила Гринчук.
У Міндовкіллі наголошують, що перехід на альтернативні холодоагенти, хоч і вимагатиме початкових інвестицій, у перспективі сприятиме впровадженню більш енергоефективного обладнання.
Окрім того, модернізація технологій відкриє нові можливості для розвитку ринку енергоефективних рішень.
Вплив глобального потепління: за 35 років кількість рослинності на крижаному материку Антарктида зросла вдесятеро
Що таке дощові сади та чи можуть вони врятувати українські міста від підтоплень після злив
Довідка
15 жовтня 2016 року у м. Кігалі (Руанда) на XXVIII Нараді Сторін Монреальського протоколу щодо речовин, що руйнують озоновий шар (Монреальський протокол) було досягнуто угоди про поетапне скорочення споживання гідрофторвуглеців (ГФВ).
ГФВ використовуються як альтернатива озоноруйнівним речовинам (ОРР). Не бувши озоноруйнівними речовинами, ГФВ являють собою парникові гази, які мають високий або дуже високий потенціал глобального потепління (ПГП) у діапазоні 121 – 14 800.
Необхідність поетапного скорочення споживання ГФВ у рамках Монреальського протоколу обговорювали Сторони з 2009 року, та досягнута угода щодо Кігалійської поправки забезпечує продовження успішної місії Монреальського протоколу.
Японські вчені виявили, що у 2024 році рівень вуглецю в атмосфері рекордно зріс
Більше 80% українських торфовищ вже осушені і продовжують осушуватись
2024 рік був найспекотнішим за всю історію спостережень, – ВМО
Особливості впливу зміни клімату на водоносні горизонти в Україні: що важливо знати?
