У чому проблема?
Україна є найбільш замінованою державою у світі. Яке повідомив 11 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль, нині 139 тис. кв. км, або ж 23%, території України залишаються потенційно замінованими.
За даними "Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)" від Світового банку, Євросоюзу, ООН та українського уряду, потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів. Автори оцінки зазначають, що розмінування територій триватиме десятиліття. Але цей процес можна пришвидшити, а отже й здешевити, якщо розвивати сферу розмінування й використовувати інноваційні технології, зокрема машинне навчання.
Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Ще у 2023 році Шмигаль зазначав, що у контексті розмінування Україна потребує найбільше допомоги у таких напрямках, як інноваційні технології, нові виробництва з локалізацією в Україні, розмінувальна техніка та фахівці. При цьому роком пізніше представники Державної спеціальної служби транспорту зазначали, що в Україні не вистачає саперів, а також техніки для розмінування, зокрема машин механізованого розмінування, спеціалізованого транспорту для перевезення вибухонебезпечних предметів та навіть звичайних пікапів.
Яке рішення?
Для підтримки розмінування країни фонд "Повернись живим" та компанія "Київстар" запустили ініціативу "Нам тут жити 2.0", за інформаційної підтримки Міністерства економіки України. У межах проєкту вдалося зібрати понад 106 млн грн для рот інженерних безпілотних систем Сил підтримки ЗСУ.
На ці гроші закупили:
- 16 розвідувально-логістичних наземних роботизованих комплексів (НРК) "Тарган" (64 машини);
- 8 наземних роботизованих комплексів "Терміт" (32 машини);
- 28 пікапів (16 з них — з причепами);
- 4 майстерні технічного обслуговування (МТО);
- 28 автомобільних РЕБів;
- 100 радіостанцій різних типів;
- 16 комплексів Vampire з тепловізійною камерою;
- 96 дронів різних типів;
- супутнє обладнання.
Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Придбану техніку розподілили між чотирма структурними підрозділами Сил підтримки. Її перелік, як зазначають у фонді, верифікований з командуванням Сил підтримки та керівництвом кожної військової частини, що отримає майно.
Як розповідає консультант фонду "Повернись живим" з мінної безпеки Андрій Гаваза, перед тим, як реалізувати проєкт, представники фонду опитали підрозділи щодо потреб у забезпеченні майном для розмінування, а також проїхалися по них та взяли зворотний зв'язок щодо техніки, адже у підрозділах вже були присутні зразки наземних та повітряних комплексів, які використовують у розмінуванні. На основі цих даних визначили перелік необхідного майна.
Андрій Гаваза. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Заступник директора "Повернись живим" Олег Карпенко каже, що при виборі техніки намагалися надавати пріоритет вітчизняному виробнику. Власне, комплекси "Тарган", "Терміт", Vampire, а також РЕБи — виготовлені в Україні.
Як це працює?
Олег Карпенко підкреслює, що придбана техніка має забезпечити підрозділам Сил підтримки "повноцінну екосистему" для ефективного розмінування, зокрема на лінії бойового зіткнення. Тобто закуплене майно працює в комплексі: автомобілі та НРК забезпечують логістику для розмінування та допомагають безпосередньо у знищені вибухових предметів, дрони допомагають у розвідці при розмінуванні, а інша техніка — засоби зв'язку, джерела безперебійного живлення, МТО — уможливлюють роботу дронів.
Розглянемо детальніше, як працюють окремі зразки техніки.
Робот "Тарган" — невеликий за розмірами та маневровий. Їздить він зі швидкістю до 22 км/год та має запас ходу до 20 км. Андрій Гаваза каже, що "Тарган" виконує функцію розвідки — це "очі" саперів. Цей дрон може під'їхати до певного боєприпасу, а оператор дистанційно аналізує, що це за боєприпас, його розміри, інші характеристики. Цю інформацію передають керівництву, яке визначає подальші дії.
Розвідувально-логістичний наземний роботизований комплекс "Тарган". Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
"Тарган" в процесі обстеження території може вберегти життя сапера, каже консультант фонду "Повернись живим" з мінної безпеки. Адже існують міни, до прикладу, з магнітними датчиками, чутливі до зміни магнітного поля. І замість того, щоб зреагувати на металеві предмети на сапері й здетонувати біля нього, міна зробить це біля "Таргана", яким управляють дистанційно. Те саме стосується мін з інерційним чи сейсмічним датчиком.
"Може бути під боєприпасом чи якимсь предметом міна-пастка. У такому випадку приїхали «Тарганом», зачепили предмет саперним гаком й стягнули його. Якщо не трапилося вибуху, може підходити сапер. Якщо здетонувало, то зрозуміло, що ми вберегли людей", — каже Гаваза.
Військовослужбовець 70-ї окремої бригади підтримки (ОБрП) Олег Онаць додає, що "Таргана" можна використовувати й для логістики — він бере на борт до 30 кг, тож може возити бойові комплекти (БК) чи провіант. Це особливо допомагає безпосередньо на лінії зіткнення, де більша загроза потрапити під обстріл, каже військовий.
Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
НРК "Терміт" є габаритнішим за "Таргана", тому рухається трохи повільніше — до 12 км/год, при цьому запас ходу у нього такий же. Через особливості конструкції, зокрема низький центр ваги, дрон є стабільним до перевертання. Андрій Гаваза зазначає, що цей комплекс використовують насамперед для логістики — підвезення необхідної амуніції до вибухонебезпечного предмета, щоб сапер міг виконувати розмінування. До слова, вантажність такої техніки — 300 кг.
Окрім того, "Терміт" може затягувати на мінні поля пристрої дистанційного підриву, тим самим допомагаючи очищувати більші ділянки від вибухових пристроїв. Враховуючи, що цей НРК може нести на собі до 300 кг, його також можна використовувати для евакуації постраждалих із небезпечних зон — поля бою чи ділянки, яку розміновують.
Роботизований комплекс "Терміт". Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Олег Онаць каже, що його підрозділ експериментував з подібними НРК, вони були власного виробництва й добре себе зарекомендували. Також військові, каже Онаць, працюють з іноземною технікою, яка допомагає розміновувати ділянки дистанційно. Утім, такі машини є габаритними — вони підходять для гуманітарного розмінування, але на полі бою вони стають видимою ціллю для ворога. Тож невеликі "Терміти" та "Таргани" краще підходять саме для бойових умов.
Військовий 70-ї ОБрП також зазначає, що такі наземні комплекси є універсальними та мобільними. Один "Терміт" можна взяти на бойове завдання у кузові пікапа. А якщо завдання масштабніше, то ще одну одиницю техніки можна повезти із собою у причепі.
Окрім того, каже військовий, навчитися керувати таким дроном, як "Терміт", швидко. Дроном можна управляти на невеликій відстані за допомогою спеціального пульта або ж встановити на нього ретранслятори, щоб збільшити дальність зв'язку. Як зазначають розробники, НРК також має комплектацію цифрового та аналогового зв'язку. Загалом, каже Онаць, "Терміт" може працювати на відстані до 5 км.
"Тарган" працює на меншій відстані, розповідає військовий, але її можна збільшувати за допомогою дронів Mavic, які йдуть разом з наземним комплексом. Тобто БПЛА може як слідкувати за роботою "Таргана" при поганій видимості, так і бути ретранслятором — підсилювати зв'язок пульта керування з "Тарганом".
У розмінуванні є корисними й інші дрони, до прикладу, українські Vampire. Вони, каже Андрій Гаваза, можуть переносити зосереджені заряди для підриву мін та інших боєприпасів. Водночас вони можуть виконувати функцію розвідки, додає Олег Онаць. Так, до БПЛА можна під'єднати спеціальну систему, що сканує певну ділянку на наявність вибухонебезпечних предметів. Потім сапери використовують цю інформацію для очищення ділянки.
Дрон Vampire. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Загалом, каже військовий 70-ї ОБрП, використання як повітряних, так і наземних безпілотників є багатоцільовим, і тут в хід йде вже фантазія. До прикладу, каже Онаць, Vampire може скидати вибухівку, або ж до нього можна приробити кілька дробовиків, які знищуватимуть FPV-дрони. А до НРК можна приєднувати різного роду модулі. До прикладу, на "Терміта" можна прилаштувати турель "Шабля", таким чином він стає мобільною вогневою точкою. Або ж на такий дрон можна приєднати антену, яка забезпечуватиме зв'язком ділянку, якою він пересуватиметься.
Онаць зазначає, що нині пішла тенденція на роботизацію кожної з бригад Сил оборони. Бригади імплементують у свою структуру цілі батальйони, що працюють з безпілотними технологіями, зокрема НРК. І хоч наземні комплекси не є такими популярними, як БПЛА, але вони ставатимуть все популярнішими, коли почнуть масштабно закривати певні бойові задачі, вважає військовослужбовець.
Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
"Ми з групою військових інженерів експериментуємо над таким концептом, як роботизована лінія нуля. Це три лінії оборони, на яких мають бути логістичні машини, вогневі точки. Працюємо над тим, як машина з машиною повинна спілкуватися, як вони повинні працювати в наземному рою. Має працювати машинне бачення, системи донаведення — ми працюємо над тим, щоб це звести в інтегральну формулу", — каже військовий 70-ї ОБрП.
