У чому проблема?
Розповісти про свої бажання, поставити запитання чи просто сказати "дякую" — для невербальних людей це часто стає проблемою. Для дітей з синдромом Дауна невербальність стає бар'єром, який обмежує не лише спілкування, а й впевненість у собі, мотивацію вчитися та емоційний зв'язок із навколишнім світом. Це виклик не лише для дитини, а й для її батьків, однолітків та вчителів.
Яке рішення?
Співзасновниці ГО "Полтава Даун Синдром" Марія Остроушко та Ганна Дерій, мами невербальних дітей із синдромом Дауна, почали шукати інструменти, які б допомогли їхнім дітям у спілкуванні. В соцмережах вони натрапили на сюжет про застосунок від ГО "Говори" — так виникла ідея проєкту для невербальних дітей "Говори, я чую!".
Завдяки перемозі у грантовій програмі "Всі діти — мрійники", організованій UKRSIBBANK BNP Paribas Group та ВБО "Даун Синдром", організація закупила планшети та ліцензії на застосунок альтернативної комунікації TippyTalk. Це дало можливість десятьом дітям із Полтави та Полтавської області, які мають синдром Дауна, бути почутими та зрозумілими.
Як це працює?
Спілкування у TippyTalk побудоване на виборі тематичних папок і зображень. Фото з архіву проєкту
Застосунок TippyTalk створений українськими програмістами, які зараз працюють у США. Це простий у використанні цифровий інструмент, комунікатор, який дозволяє спілкуватися за допомогою зображень невербальним людям — тобто людям із розладами комунікації, зокрема порушеннями мови та мовлення (це може бути спричинено розладами аутистичного спектра, інтелектуальними порушеннями, синдромом Дауна, перенесеними інсультами тощо). TippyTalk дає невербальним людям можливість висловлюватися, спілкуватися з іншими, навчатися, розвиватися, долучатися до суспільного життя та почуватися гідно.
Картинки у TippyTalk озвучуються голосом, так невербальна людина може донести свою думку або свої бажання до інших. Для дітей із синдромом Дауна це не просто технологія, а справжній місток до взаєморозуміння, який відкриває нові можливості для розвитку та навчань.
Співзасновниці ГО "Полтава Даун Синдром" Марія Остроушко та Ганна Дерій. Фото надане Ганною Дерій
"Наша організація існує вже понад шість років. Рік тому перед батьками, які обʼєдналися у ГО, створивши потужну спільноту взаємопідтримки, постала нова задача. Чимало дітей з синдромом Дауна, які на той час відвідували школу або мали йти в перший клас, були невербальними або мали значні порушення мовлення — а під час освітньо-навчального процесу їм дуже важливо бути почутими", — розповідає Марія Остроушко, голова ГО "Полтава Даун Синдром".
Марія Остроушко згадує, коли вона та Ганна Дерій тільки починали опановувати додаток альтернативної комунікації TippyTalk, було багато внутрішніх сумнівів — чи вийде? Чи впораються діти? Порадившись, вирішили — все ж краще спробувати й отримати поганий результат, ніж просто думати і не робити.
Особливості застосунку
Розпорядок дня у застосунку TippyTalk. Фото з архіву Ганни Дерій
Невербальна людина може використовувати TippyTalk як:
- генератор мовлення для спілкування;
- також як месенджер, щоб переписуватися з батьками, рідними, педагогами, друзями.
Дорослий може надсилати дитині-ТіпіТокеру текстові та аудіоповідомлення, які застосунок прочитає для нього. А також фото та відео зі свого пристрою. Дитина зможе відповідати за допомогою карток із зображеннями, які у застосунку дорослого трансформуються у текстові повідомлення.
Спілкування побудоване на виборі тематичних папок і зображень. Для цього у бібліотеці програми є близько 50 тисяч символів, які TippyTalk автоматично озвучує, але користувачі можуть додавати також свої фото чи записати власний голос, знайомий дитині, роблячи комунікацію максимально індивідуальною та комфортною.
Марія Остроушко із сином Василем. Фото з архіву Марії Остроушко
"Для мого сина це дуже класно спрацьовує, коли ми маємо кудись вирушати. Ми відкриваємо додаток, вибираємо папку «Пора їхати». Там є фото нашої машини і фото місць, які зазвичай відвідує Вася. Якщо нам треба до школи, ми обираємо картинку зі школою і Вася чітко розуміє, куди він їде. Це не викликає протесту, тому що дитина розуміє, що буде відбуватися далі", — ділиться Марія Остроушко.
Також є папки та зображення, завдяки яким можна зрозуміти, що болить у дитини, що з нею відбувається, що їй подобається або ні, що хотілось би робити, їсти або пити.
"Це дуже допомагає з покупками в магазині. Наприклад, якщо дитина обирає певний напій, або не може пояснити, чого вона хоче, вона може показати в додатку і це спрацьовує", — пояснює Марія Остроушко.
Василь з вчителькою у початковій школі. Фото з архіву Марії Остроушко
Величезний плюс додатка в тому, що він може бути адаптований під індивідуальні потреби дитини. А будучи месенджером для спілкування між невербальними та вербальними користувачами, TippyTalk має закриту спільноту. Це означає, що з дитиною може взаємодіяти лише обмежена кількість осіб — наприклад, батьки, родичі, вчителі та інші близькі люди. Така система є безпечною — на відміну від інших месенджерів вона виключає можливість знайомства дитини з кимось стороннім, хто міг би заподіяти їй шкоди.
А це точно працює?
Хлопчик займається математикою з застосунком TippyTalk. Фото: фейсбук-сторінка Ганни Дерій
Реалізація проєкту "Говори — я чую" почалася із березня 2024 року. Учасниками проєкту стали 10 невербальних дітей з синдромом Дауна, що перебувають на інклюзивній формі навчання та їхні батьки, родичі, вчителі, фахівці корекційної роботи, однокласники.
Для освітян і батьків, що залучені в проєкт, провели онлайн- і офлайн-зустрічі — практикуми, де пояснювали принципи роботи додатка, ділилися можливостями використання додатка як в побуті, так і під час навчального процесу.
Марія Остроушко згадує, що з деякими труднощами все ж довелося стикнутися. Так, на початку проєкту батьки дітей з певними порушеннями мовлення висловлювали побоювання, що дитина, яка може розмовляти, перестане говорити, тому що їй стане простіше комунікувати картинками. Хтось зіштовхнувся з нерозумінням, як працює додаток і чому дитина обирає все підряд, а не конкретну дію. Але коли батьки на певні запити дитини почали відповідати виконанням побажань, з додатком стало працювати набагато простіше.
Вже в кінці року команда проєкту зробила висновок — у більшості випадків використання TippyTalk стало справжнім проривом для дітей. За словами ініціаторок проєкту, це допомогло дітям підвищити мотивацію до спілкування з вчителями та однолітками, додало впевненості у власних силах. І навіть діти з порушеннями мовлення стали повторювати слова за озвученням голосу додатка. Тобто це не погіршило, а покращило комунікацію назовні й допомогло дітям краще розмовляти.
"Ми з учнем 5 класу Сергійком постійно використовуємо додаток «TippyTalk». Там він вчиться говорити, тобто розуміти свої бажання. Також він чує вимову, як правильно вимовляти слова та ще і бачить їхнє фото. Може натиснути з моєю допомогою на «я відчуваю» і тоді я описую, що він може приблизно відчувати. Так само: «гігієна», «мені погано», «мені треба», «вже час». Сергій дуже любить працювати з планшетом. Хлопчик не завжди хоче, щоб йому допомагала вчителька. Але працюємо разом для кращого розуміння необхідних завдань", — ділиться Світлана Нагорна, вчителька спеціальної ЗОШ № 39 у Полтаві.
Михайлик, 8 років, в процесі роботи з застосунком. Фото з архіву Ганни Дерій
Відгуки батьків теж позитивні:
"З'явилися улюблені картки на позначення дій. Дитині подобається обирати те, що любить, або до чого готується. Це значно полегшує процес комунікації та зменшує кількість протестів".
"За допомогою додатку донька учиться робити свій вибір, це допомагає нам в побуті. Обирає собі сніданок чи який одяг сьогодні вона хоче одягнути до садочка. Ми навіть навчилися обирати, якою дорогою ми будемо йти в садочок, а якою повертатися. Чим більше часу проводимо в застосунку, тим більше з'являється нових навичок".
"Ми створили додаткові папки з детальними графіками (ілюстраціями) на кожен день. Таким чином сину легше орієнтуватися, чим він буде займатися весь день. Також продовжуємо займатися додатками для вивчення математики".
Підсумовуючи майже рік час використання додатка, Ганна Дерій зауважує, що для батьків — це системна і послідовна робота, яка однозначно матиме позитивний вплив на дитину.
В процесі користування додатком батьки відмічають:
- зменшення тривожних проявів, пов'язаних з неможливістю висловитись;
- покращення поведінки внаслідок наочного планування дій в додатку;
- покращення психологічного стану, завдяки використанню функції месенджера і можливістю мати особисте спілкування з тим, з ким дитина хоче;
- можливість покращити навички навчання завдяки створенню папок з навчальними матеріалами (цифри, літери, кольори тощо).
Особисто Ганна, як мама двох хлопців з синдромом Дауна, тішиться, що живе у такі часи, коли можливості дітей не обмежені й існує велика кількість асистивних технологій, які здатні покращити і спростити життя людям, які мають комплексні порушення.
"Застосунок допоміг моїм дітям краще розбиратися з розпорядком дня, спілкуватися месенджером з татом, коли той у відрядженні, спілкуватися з бабусею і дідусем, пояснювати свої потреби та побажання. Завдяки папці «Давай приготуємо» діти почали пропонувати мені спільне проведення часу за приготуванням страв. Завдяки папці «Я хочу» у дітей з'явилася можливість озвучувати свої побажання в прийнятний спосіб без небажаної поведінки. Завдяки можливості записувати в додаток вірші діти цього року навіть колядували з допомогою застосунку", — говорить Ганна Дерій.
Ще більше корисних рішень!
"Головне, ми тепер говоримо голосом «Я тебе Люблю» — чи це не найкращий подарунок?"
Найкращою оцінкою результатів проєкту Марія Остроушко вважає те, що на наступний рік ГО "Полтава Даун Синдром" планує закупити ліцензії на додаток TippyTalk знову. Додаток став настільки корисним, що батьки хочуть продовжити цей досвід і працювати з дітьми надалі, покращуючи комунікацію та здібності дітей.
Зустріч для батьків ГО "Взаємодія Полтавщини", розмова про особливості використання TippyTalk. Фото з архіву проєкту
"Будь-які засоби альтернативної комунікації, що покращують якість життя людей з інвалідністю, дітей з інвалідністю, мають бути в нашому житті. Особливо сьогодні, коли протезування голосу може знадобиться будь-якій людині, яка втратила можливість говорити, але не втратила можливість думати, комунікувати. Дуже важко бути незрозумілим. Такі додатки дають можливість людині стати почутою", — каже Марія Остроушко.
Організація готова ділитися досвідом використання додатка TippyTalk з батьками дітей з синдромом Дауна з інших міст.
