Курс на НАТО: аналіз зробленого і 5 цілей для реформ

Геннадій Карпюк

Гарантом реалізації стратегічного курсу на НАТО визначено посаду президента нашої держави. Практично одразу український парламент підтримав за основу й у цілому проект постанови про звернення до Парламентської Асамблеї НАТО щодо набуття Україною членства в Альянсі. Отже наш євроатлантичний курс набув конституційну гарантію незворотності. А як він розвивається на практиці?

ВЗАЄМИНИ ІЗ СОЛІДНИМ БЕКГРАУНДОМ

Є очевидний поступ: незважаючи на окремі труднощі різного характеру, трансформація українського війська триває – як з урахуванням досвіду, набутого нами на Сході України, так і шляхом упровадження найкращих практик та підходів, які використовуються в країнах Альянсу.

НАТО довіряє Україні. І давно. Причому вони вміють чекати, адже їх зацікавлена увага до Києва, щоправда з різною інтенсивністю та прихильністю до перспектив його ймовірного членства у структурі (залежно від українського політичного мейнстріму), відома й цілком прогнозована від перших років нашої незалежності. Так от, попри тривалий період багатовекторності і відвертих вагань Києва, Україна стала єдиною країною-партнером Альянсу, що взяла участь у всіх його основних миротворчих місіях. Варто зауважити: наші і політикум, і соціум, що показують соціологічні заміри, тепер демонструють вищу солідарну єдність у прагненні долучення до євроатлантичної спільності. Слід знати: відповідний національний референдум не є обов'язковою нормою у цьому процесі, бо його проводили лише 4 держави перед вступом до НАТО, хоча він і не буде зайвим.

Україно-натовські взаємини вже мають солідний бекграунд. Це і «Джавеліни», і «Айленди», контрбатарейні комплекси, а недавно – і захищені системи зв'язку, окремі зразки інших озброєнь, щорічний донорський фінансовий оборонний ресурс, особливо американський, що вже перевищив позначку в 1,1 млрд доларів. Безцінною є їхня консультативно-дорадча, тренінгова допомога, а тим паче – підтримка на всіх можливих міжнародних майданчиках і вкотре пролонговані санкції щодо кремлівського режиму.

Мозаїка переваг, які нам дає співпраця з найпотужнішою військовою організацією світу, за ці роки набула чимало практичних елементів. Зупинимося на окремих з них. Приміром, важливо, що підрозділи ЗСУ, які виконують завдання на Донбасі, постійно впроваджують у практику досвід партнерських армій. Так, свого часу ефективність вишколу, який проходять наші військові за програмою навчання Orbital, перевіряла делегація із Великобританії. Британські військовослужбовці з такою місією перебували в районі ООС. Інструктори залишилися задоволеними тим, як їхнім підопічним вдається діяти у процесі прямого вогневого контакту з ворожими силами. Нагадаю, що навчально-тренувальна місія Великобританії Orbital охоплює такі напрямки, підготовка з саморобних вибухових пристроїв, курси з ведення оборонних дій в міських умовах, з тактичної медицини, розвідки, підготовки старшого сержантського складу та курс контрснайперської боротьби. Важливо, що наслідком таких курсів, які проводять до того ж і канадські й інші тренери, є поява тисяч українських військових інструкторів, що в рази пришвидшує поширення ефективних сучасних бойових практик у нашому війську.

ГОЛОВНІ КРИТЕРІЇ ЧЛЕНСТВА – НЕ ВІЙСЬКОВІ, А ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ

 Дуже важливим на теперішньому етапі для нашого війська є запровадження системи оборонного планування на основі спроможностей, які потрібно навчитися оцінювати. Нам у цьому допомагають американські експерти. Зокрема, за підтримки Групи з керівництва та управління у сфері оборони США завершується проведення двох пілотних оцінювань спроможностей у ЗСУ. Їх мета – апробація у ЗСУ сучасної методології оцінювання на основі спроможностей, які використовують збройні сили провідних країн світу.

Наш вектор до НАТО, а правильніше – зустрічний двосторонній рух, практично безальтернативний з огляду на поточні і прогнозні загрози зі сходу. І тут не лише запитання й виклик до держави, а й до всіх українців, суспільства, яке має критично розуміти: це спільна робота наших громадян і влади. Необхідні реформи, в умовах значної обмеженості в ресурсах та часі, слід проводити швидко. І глобальна українська оцінка таки схиляється на користь згаданої «парасолі». Що добре. Але ще потрібна воля, праця, єдність і мужність слідувати наміченому спільному плану. От ці компоненти вимагають постійної стимуляції своєрідними «гормонами росту», поки країна не набуде статусу запрошеної до НАТО й відповідатиме критеріям членства в Альянсі. А їх є три групи: політичні, економічні й військові. Досвід Ісландії, яка не має збройних сил, і країн колишнього соцтабору підтвердив: головні критерії набуття членства в НАТО не військові, а політичні й економічні, оскільки до Організації приєднується не армія, а вся держава.

Отже, якщо, усе-таки, говорити про оборонний сектор і ті стандарти НАТО, які вже працюють в українській армії, слід сказати, що відомо про впровадження 194 таких стандартів шляхом розроблення 179 національних та військових нормативно-правових актів, нормативних документів у сферах гендерної політики, стандартизації, кодифікації, організації роботи штабів, захисту від засобів масового ураження, застосування, підготовки й всебічного забезпечення військ тощо. Першочерговість опрацювання стандартів Альянсу, задля вирішення про доцільність застосування їх положень у діяльності Міноборони та Збройних Сил, визначає оновлений пакет Цілей партнерства Україна ‒ НАТО. Відтак, на період до 2020 року опрацюванню підлягають 219 стандартів й інших керівних документів Альянсу з різних питань. Зокрема, оборонного планування, застосування видів і родів ЗСУ, логістики, розвідки, військової поліції, медзабезпечення, професіоналізації війська тощо.

Фахівці зауважують: достатній для вступу в Альянс рівень впровадження стандартів НАТО і розвитку оборонних спроможностей чітко не визначено. І головною практичною метою стандартизації є оперативна і технічна сумісність управлінських, бойових, розвідувальних, забезпечувальних та інших органів і систем.

П'ЯТЬ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ РЕФОРМУВАННЯ

Загалом реформування ЗСУ передбачає реалізацію п'яти стратегічних цілей щодо:

🔰 розвитку системи управління

🔰 удосконалення оборонного планування

🔰 набуття спроможностей виконувати завдання з оборони держави

🔰 створення єдиної системи логістики і вдосконалення системи медичного забезпечення

🔰 професіоналізації та створення військового резерву

На виконання першої цілі проведено розмежування функцій і реорганізацію органів військового управління відповідно до принципів, прийнятих в Альянсі. Задля наближення до типової структури штабів НАТО, в Генеральному штабі триває перехід на J – структуру з розробленням єдиного штату. Вже розпочато впровадження натовської методи оборонного планування на основі спроможностей, що гармонізує оборонне і бюджетне планування. Міністр оборони затвердив «Рекомендації з оборонного планування на основі спроможностей у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» та «Рекомендації з порядку організації оцінювання спроможностей у Збройних Силах України, Єдиний перелік (каталог) спроможностей Міністерства оборони України та Збройних Сил України» і «Функціональні групи спроможностей». Планування заходів і видатків розвитку та підтримання спроможностей ЗСУ на короткострокову перспективу відбувається відповідно до стратегічних цілей, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України і Державною програмою розвитку ЗС України на період до 2020 року. Нині триває підготовка до комплексного огляду сектору безпеки і оборони (оборонного огляду) – рішення про його початок ухвалює Президент України.

Щодо реалізації третьої стратегічної цілі – набуття Збройними Силами необхідних оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей, відпрацьовано 522 стандарти колективної й індивідуальної підготовки. Триває розробка іще 107 нормативних документів з підготовки та застосування ЗСУ. Продовжує вдосконалюватися система бойової підготовки, навчань, тренувань і воєнних ігор. У процесі уніфікація штатів бойових військових частин. Вдосконалюється система різних видів розвідки, є перші успіхи у відродженні військово-морського потенціалу держави, зокрема, сформовані й набувають спроможності Морське командування та Командування морської піхоти.

↓Читайте також

Як подолати корупцію на медичних закупівлях для армії: початок перезавантаження

В НАТО розповіли про головний для України критерій отримання Плану дій щодо членства