Магазин вишиванок, мережа кав’ярень та центр дитячого розвитку: як працює державна система грантів “єРобота”?
У чому проблема?
На початку повномасштабного вторгнення український бізнес пережив чималу кількість потрясінь. Частина підприємств була вимушена релоковувати своє виробництво, інша була зруйнована, чи окупована. Хтось закрив власну справу та виїхав із країни, або просто не зміг швидко адаптуватись до нових умов.
Різною мірою, але збитків зазнав весь український бізнес. Також невідомо, скільки нових підприємств так і не відкрились через російську агресію. Водночас з країни виїхало декілька мільйонів працездатних українців, чиїх навичок явно не вистачатиме українському бізнесу.
"Україна роками накопичувала проблеми у сфері розвитку людського капіталу: демографічна криза, трудова міграція, обмежений доступ до якісної освіти та медичних послуг та інші недоліки. Після 9 років війни росії проти України та повномасштабного вторгнення рф з 24 лютого 2022 року до цього додалась ще й проблема вимушеної міграції", — пише у колонці для "Рубрики" голова правління і виконавчий директор, EasyBusiness NGO Дмитро Ливч.
З іншого боку після 2022 року значно збільшилась кількість ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Перші повертаються до цивільного життя та шукають нову роботу, а другі шукають її на новому місці. Проте робочих місць для них вистачає не завжди.
"У багатьох випадках на поточному місці проживання ВПО стикаються з нестачею вакансій, які відповідали б їхній освіті, досвіду та інтересам. А це сотні тисяч українців, яких країна втрачає як трудовий ресурс", — пише Дмитро Ливч.
Яке рішення?
У липні 2022 року уряд запустив грантовий проєкт "єРобота" для розвитку вже наявного бізнесу чи запуску нового. Головна задача — стимулювати підприємницьку діяльність, що має створити нові робочі місця. Наразі в межах проєкту можна отримати грант за 6 різними програмами:
- на створення чи розвиток власного бізнесу (до 250 тисяч гривень);
- на розвиток переробного підприємства (до 8 мільйонів гривень);
- на розвиток садівництва (до 400 тисяч гривень за гектар);
- на розвиток тепличного господарства (до 7 мільйонів гривень);
- на реалізацію стартапу у сфері ІТ (до 3,5 мільйонів гривень)
- на навчання ІТ-спеціальностей.
Розмір гранту залежить від програми, на яку ви подаєтесь. На запуск чи розвиток мікробізнесу держава може виділити від 50 до 250 тисяч гривень. Цього може вистачити, щоб відкрити кав'ярню, майстерню чи СТО. Водночас підприємство з переробки може отримати до 8 мільйонів гривень.
Проте незалежно від розміру гранту його можна не повертати державі. Це можливо, якщо підприємець створить необхідну кількість нових робочих відповідно до вимог тієї чи іншої програми. А гроші повернуться до бюджету у вигляді сплачених податків. Якщо ж підприємець не виконає цих вимог, то повинен буде повернути грантові кошти.
Отримати фінансову підтримку на розвиток власної справи можуть чинні підприємці та люди, які не мають попереднього досвіду в бізнесі. А от не можуть скористатись "єРоботою" ті підприємці, які ведуть бізнес на тимчасово окупованих територіях чи ведуть господарську діяльність на території росії. Також грантоотримувач повинен не мати заборгованостей чи порушеної проти нього справи про банкрутство, рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію.
Наразі вже 21 тисяча підприємців отримали гранти за "єРоботою". За понад два роки дії проєкту держава інвестувала в підприємництво 10 мільярдів гривень та вже повернула в бюджет понад 4 мільярди через сплачені до бюджету податки та збори.
"Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку", — зазначила перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко.
Найбільш популярною залишається програма "Власна справа". У її межах видали близько 19 тисяч грантів на суму 4,5 мільярди гривень. Саме тому "Рубрика" поспілкувалась з трьома підприємцями, які змогли запустити, зберегти та відновити власну справу під час повномасштабного вторгнення.
Як це працює?
Вишиваночка
Олександр Ткачук — нині ветеран та співзасновник бренду вишиванок "Вишиваночка". Він проходив службу в СБУ та з 2014 по 2018 роки захищав Україну. А по закінченню контракта звільнився та пішов працювати в IT. Згодом став виконавчим директором компанії "Брон", яка займалась системою розумних будинків. Саме на цій посаді він зустрів повномасштабне вторгнення.
"У 22-му році я пішов на блокпости, тому що проживав у передмісті Києва. Був на блокпостах до моменту, поки орків не відкинули від столиці. Потім ми з дружиною почали займатись волонтерством. І саме тоді в нас виникла ідея відкрити нову справу, адже система розумний будинок — це більше про розкіш, не основний споживацький кошик. Тому вирішили займатися тим, що актуальніше. І так як росія заперечує Україну та все українське, почали популяризувати вишиванки, бо це те наше українське, що є незаперечне", — розповідає Олександр.
Так вже у травні 2022 року Олександр зі своєю дружиною Яною Ткачук відкрили власний інтернет-магазин. Вони побачили проблему, що людям "з не стандартними мірками, які вище 1.75 або нижче 1.65 метрів" важко знайти гарний етноодяг. Тож підприємці вирішили, що зможуть зайняти цю нішу.
Проте на той момент більшість виробництв були вже завантажені. Так у липні подружжя почало думати про необхідність власного виробництва. Почали шукати гроші для цього, але зіштовхнулись з проблемою — у 2022 році банки були не готові надавати кредити на запуск нового бізнесу. Коли з'явився грантовий проєкт "єРобота", підприємці вирішили спробувати отримати підтримку там.
Олександр та Яна Ткачуки. Фото: Міністерство економіки України
Спочатку на грант по програмі "Власна справа" подавався Олександр. Він отримав відмову, оскільки не пройшов автоматичний скоринг. Це процес, під час якого з відкритих джерел збирають інформацію про потенційного грантоотримувача. Проблема була в тому, що Олександру приписували борги людей з однаковим прізвищем.
Тоді оскаржити результати скорингу не можна було, тож на грант подалась дружина Яна. Вона з першого разу пройшла перевірку та отримала грант. Згодом коли цю процедуру змінили, Олександр зміг довести, що не має жодних боргів та теж може отримати грант. На десятий раз так і сталось, заявка чоловіка теж виграла грантове фінансування.
"Потрібно було розібратись, але виявилось, що немає абсолютно нічого складного. Умови в принципі не обмежують підприємця. Потрібно лише сплачувати податки і спрямувати кошти на зазначені цілі, а також створити необхідну кількість робочих місць, і тоді гроші повертати не треба. Простіше простого", — розповідає Олександр.
Він також додає, що було доволі просто скласти бізнес-план, якого вимагала заявка на грант. Його шаблон, де вказані всі необхідні дані, можна знайти в самій заявці на підтримку в "Дії". За словами Олександра, він дає зрозуміти, що потрібно знати для того, щоб відкрити свою справу, людям, які до того не стикалися з бізнес-плануванням.
Тож в останні дні грудня 2022 року подружжя отримало перші грантові кошти, а вже 5 січня відкрили вишивальний цех. Тоді у них на підприємстві працювала лише одна людина. Але вже за два дні вони зробили свою першу вишиванку. Ще за три тижні найняли на роботу ще одну працівницю.
"Важливий момент, що ні я, ні дружина раніше не розумілися у швейній справі. Ми не вміли ні шити, ні розкроювати. Ми вдвох раніше працювали в IT-секторі. Тому навіть якщо людина не розбирається в тій ніші, але має бажання, запустити власну справу абсолютно реально", — розповідає Олександр.
Зараз на підприємстві вже працює 12 людей, двоє з яких ветерани, а ще три людини є внутрішньопереміщеними особами. Олександр з дружиною змогли створити ці робочі місця зокрема завдяки проєкту "єРобота" та ще декільком грантам від інших організацій.
Проте податки та нові робочі місця — це не єдина користь, яку може приносити український бізнес. Їхнє підприємство також заробляє за кордоном близько 4-5 тисяч доларів щомісяця та популяризує українську вишиванку серед іноземців.
"Ми виходимо на зовнішні ринки, щоби популяризувати вишиванки. Це наша основна місія. Мені подобається, коли наші українці дарують вишиванки на вдячність людям, які прийняли їх в ці перші місяці великої війни. І звичайно, коли іноземець отримає нашу вишиванку, йому вже цікаво, а що означають ці символи. Він звертає увагу на нашу історію. Хоче в цій вишиванці вийти на якесь свято. Хоче підтримати Україну", — говорить Олександр.
Водночас він додає, що кожен ветеранський бізнес це більше не про гроші, а про те, як потрібно працювати в умовах війни. Так, з прибутку Олександр виготовляє дрони та РЕБи, і відправляє побратимам на фронт. Чоловік додає:
"Добре, що держава усвідомлює важливість підтримки ветеранського бізнесу, оскільки це велика допомога фронту, не тільки 1,5% військового збору".
Тихе місце
Мережу кав'ярень "Тихе місце" заснували вже під час повномасштабного вторгнення у 2022 році. Її створив ветеран АТО та чинний військовослужбовець Дмитро Мартиненко на базі ветеранської організації.
"У нас є громадська організація «Спілка ветеранів АТО Подільського району» і на її основі ми створювали такі собі хаби, де волонтери та ветерани могли бути під час блекаутів і так далі. А потім з'явилась ідея на основі цього створити кав'ярні, де ті самі волонтери, ветерани зможуть збиратись", — розповідає він.
Окрім того, що в кав'ярнях можна було підзарядитись та зігрітись, вони також стали способом розповсюдити інформацію про спілку ветеранів. Тут розповідали про волонтерів, про діяльність організації та про можливість отримати безоплатну допомогу для ветеранів. Також мережа кав'ярень фінансово підтримує роботу спілки ветеранів.
Сама громадська організація наразі різнобічно допомагає ветеранам та війську. Так, у них є три осередки, де плетуть маскувальні сітки. Надають безкоштовні адвокатські консультації ветеранам та супроводжують їх у суді. Допомагають військовим з реабілітацією.
Крім того, небайдужі організували школу англійської мови для ветеранів та волонтерів. Заняття проводять двічі на тиждень онлайн та офлайн водночас. А ще вчать цивільних тактичній медицині.
Засновник мережі кав'ярень "Тихе місце" Дмитро Мартиненко. Фото: Міністерство економіки України
Про грантову програму Дмитро дізнався з соціальних мереж та вирішив податись на неї у 2023 році. Розповідає, що виникли деякі труднощі із заявкою. Заповнити її було доволі просто, але він декілька разів отримував повідомлення про помилки в ній. Доводилось виправляти їх та надсилати ще раз.
"Ми, наприклад, першого серпня подали заявку, а 15-го вересня нам надали відповідь, що треба виправити якусь помилку. Ми виправляємо цю помилку, знову подаємо, нам знову повертають заявку і кажуть, що знову є якась проблема. Ми ще раз переробляємо і знову чекаємо місяць на відповідь. І це тривало близько чотирьох місяців", — розповідає Дмитро.
Засновник мережі кав'ярень "Тихе місце" Дмитро Мартиненко. Фото: Фейсбук мережі кав'ярень "Тихе місце"
Врешті чоловік зміг виграти грант на розвиток власної справи. Гроші витратив, щоб закупити нове обладнання до кав'ярень. Так у меню з'явилась нова позиція — молочний коктейль. Також гроші допомогли покрити частину оренди та стали певною фінансовою подушкою під час блекаутів. Це дозволило бізнесу пройти той непростий період.
"Я отримав грант саме у той час, коли бізнес потребував коштів. Під час відключень електроенергії ми просто ніяк не могли працювати без неї. Ми постійно використовували генератори і це теж потребувало коштів. Загалом бізнес під час війни постійно потребує коштів", — говорить Дмитро.
Наразі чоловіку вдалось відкрити вже три кав'ярні в Києві. Ще одну під однією торговою маркою змогла відкрити дружина його побратима. Проте Дмитро не планує зупинятись і працює над тим, щоб створити франшизу. Ще один з напрямів розвитку — відкрити декілька кав'ярень самообслуговування.
BEGOOD
Євгенія Грищенко розпочинає власну справу вже вдруге. Зараз вона власниця дитячого центру розвитку "BEGOOD" у Києві. Проте до повномасштабного вторгнення вона була однією з засновниць подібного закладу в Херсоні. Там вона разом зі своїми подругами відкрила дитячий простір ще у 2019 році.
Спочатку вони проводили різноманітні свята для дітей як аніматорки. Згодом розширились до івент-агенції та почали організовувати свята не тільки для дітей. Також започаткували "Мама фестиваль", який проводили в Херсоні двічі на рік.
"І в якийсь момент ми прийшли до того, що немає такого місця, де було б зручно проводити саме дитячі свята. Тож вирішили, якщо ми не можемо знайти таке приміщення, то треба його створювати самим. Спочатку це був більше розважальний центр, а згодом поступово ми почали створювати вже різні гуртки. І можна сказати, що почали більше займатись саме розвитком дітей", — розповідає Євгенія.
Проте за час російської агресії окупанти цей центр зруйнували. Під час окупації частину речей з центру вдалось вивезти на склади, але до решти все ж добрались росіяни. Вже після деокупації був приліт по приміщенню самого закладу, склади також неодноразово обстрілювали. Їх затоплювало під час підриву Каховської ГЕС. Від дитячого центру майже нічого не залишилось.
Сама Євгенія на момент окупації була у відрядженні. Не маючи змоги повернутись до рідного міста, вона переїхала до Києва. Саме тут згодом вона знов вирішить відкрити дитячий центр розвитку BEGOOD.
"Підштовхнули відновити дитячий центр батьки з Херсона, які до нас ходили багато років. Вони почали телефонувати і питати, де ви? в якому місті? а BEGOOD знову відкрили десь? Я дуже здивувалась таким запитанням. Коли ти переселенець, залишився без нічого, виїхав з однією сумкою, то доволі складно щось планувати, тим паче відновлювати бізнес на новому місці", — говорить Євгенія.
Проте жінка все ж вирішила податись на грант від "єРоботи" у 2023 році. Під час першої співбесіди вона отримала відмову, оскільки мала декілька помилок у документах. Проте їх одразу допомогли виправити у центрі зайнятості. Тож вона подала заявку вдруге та виграла грант.
Про це Євгенія дізналась у жовтні 2023 року і одразу почала шукати приміщення для майбутнього центру. Перші гроші вона отримала вже у грудні, а наступного місяця підписала договір оренди та почала робити ремонт у приміщенні. Гранту від держави вистачило, щоб покрити оренду приміщення, закупити меблі та дитячі іграшки. Це також дозволило створити два нових робочих місця.
"Коли я працювала у волонтерському центрі в Одесі, багато зустрічала переселенців. І у всіх була єдина проблема — в інших містах не брали на роботу. Тому дуже хотілось знайти не тільки професіоналів, але і переселенців, щоб допомогти їм з роботою. Так і сталось, і зараз у нас працює дві дівчини з Херсонської області", — розповідає Євгенія.
Вже у травні 2024 року "BEGOOD" відкрив двері для своїх перших відвідувачів. Зараз у центрі займаються з дітьми віком від 0 до 10 років. Для менших проводять спеціальні заняття раннього розвитку з батьками, а старших готують до школи. Також у центрі є логопед, художня студія та дитяча лабораторія.
"На початку жовтня ми також запустили дитячу лабораторію. Ми з дітками робимо різні експерименти та вивчаємо такі «дорослі» науки як фізика, математика, хімія, біологія. Це проходить в ігровій формі, і діткам дуже подобається. Взагалі планували ці заняття з шести років, але навіть з п'яти років вже діток приводять і їм також дуже цікаво", — говорить Євгенія.
Водночас жінка хоче розвивати свою справу та збільшувати її діяльність. Так, готується запустити дитячий садочок для дітей віком від півтора року на основі центру. Також активно працює над тим, щоб діти військових могли займатись у закладі безоплатно. Для цього підприємиця вже знайшла міжнародних партнерів, які профінансують проєкт.
"Ми ще новенькі тут. Поки не всі про нас знають. Але поступово батьки починають приводити дітей, знайомляться, дивляться, як ми працюємо. Потроху починають одне одному передавати, що тут таке є цікаве місце. Але у нас вже багато ідей для розвитку. У Херсоні був великий центр, рази в три більше, тому ми знаємо, куди розвиватися далі", — розповідає Євгенія про плани на майбутнє.
Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
