Нобелівську премію миру отримала японська організація постраждалих від ядерного бомбардування
Фото: AP / F. Vergara
Нобелівську премію миру у 2024 році присудили японській організації Nihon Hidankyo, яка об'єднує тих, хто вижив після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі.
Про це повідомив Нобелівський комітет, передає Рубрика.
"Цей масовий рух людей, які пережили бомбардування Хіросіми та Нагасакі, також відомий як Хібакуша, отримує премію миру за зусилля, спрямовані на створення світу, вільного від ядерної зброї, і за демонстрацію шляхом свідчення свідків того, що ядерну зброю більше ніколи не можна використовувати", — повідомив комітет.
Фото: nobelprize
У відповідь на атаки атомних бомб у серпні 1945 року виник глобальний рух, учасники якого невпинно працювали, щоб підвищити обізнаність про катастрофічні гуманітарні наслідки використання ядерної зброї.
Поступово виникла потужна міжнародна норма, яка стигматизувала використання ядерної зброї як морально неприйнятне. Ця норма отримала назву "ядерного табу". Свідчення "Хібакуся" – тих, хто вижив у Хіросімі та Нагасакі, є унікальним у цьому ширшому контексті.
Ці історичні свідки допомогли створити та консолідувати широку опозицію проти ядерної зброї в усьому світі, спираючись на особисті історії, створюючи освітні кампанії на основі власного досвіду та видаючи термінові застереження проти поширення та використання ядерної зброї.
"Норвезький Нобелівський комітет хоче визнати один обнадійливий факт: за майже 80 років ядерна зброя не використовувалася у війні. Надзвичайні зусилля Nihon Hidankyo та інших представників "Хібакуся" зробили великий внесок у встановлення ядерного табу. Тому викликає занепокоєння те, що сьогодні це табу знаходиться під тиском", – йдеться у заяві.
Нагадаємо, що ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі були здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни:
- 6 серпня 1945 року атомна бомба "Малюк" була скинута на Хіросіму,
- 9 серпня – "Товстун" – на Нагасакі.
Це були два з трьох випадків використання ядерної зброї проти цивільного населення.
Зазначимо, що напередодні старту Нобелівського тижня букмекери називали серед фаворитів на премію миру президента Володимира Зеленського і російського опозиціонера Олексія Навального, який помер у в'язниці на початку 2024 року.
Зауважимо, що обидва уже далеко не перший рік згадуються як кандидати на цю премію. Але, як писало Reuters, Зеленський "навряд чи може перемоги оскільки він є президентом країни, яка перебуває у стані війни". При цьому присудити її Навальному теж не можуть, оскільки Нобелівську премію неможливо здобути посмертно.
Крім того, основними фаворитами букмекерів назвали Агентство ООН у справах палестинських біженців (БАПОР), Міжнародний суд ООН та генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша.
Нагадаємо, у 2023 році лауреатом Нобелівської премії миру стала правозахисниця з Ірану Наргес Мохаммаді. Її нагородили за "боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх".
Мохаммаді протягом десятиліть боролася за права людини в Ірані. Через що вона протягом 20 років потрапляла за ґрати й виходила з в'язниці. Її заарештовували 13 разів і загалом засудили до 31 року позбавлення волі.
У 2022 році ВВС включило її у список зі 100 жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на світ. У січні 2023 року вона зробила репортаж з в'язниці, в якому детально описала умови утримання жінок у в'язниці Евін, включно зі списком 58 ув'язнених, а також процес допитів і тортур, через які вони пройшли.
У вересні цього року міжнародна коаліція Free Narges Coalition закликала до негайного звільнення правозахисниці. Повідомлялося, що стан її здоров'я значно погіршився в останні місяці в іранській в'язниці.
Як повідомлялось, цього тижня, а саме 7 жовтня розпочався нобелівський тиждень, під час якого визначать лауреатів премії за 2024 рік.
Нобелівська премія є однією з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства.
Вона заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника динаміту та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля. Весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії.
Цьогоріч розмір винагороди встановлено на рівні 11 мільйонів шведських крон.
Лауреатів Нобелівської премії-2024 визначать з 7 по 14 жовтня, а саме:
- 7 жовтня – фізіологія й медицина,
- 8 жовтня – фізика,
- 9 жовтня – хімія,
- 10 жовтня – література,
- 11 жовтня – мир,
- 14 жовтня – премія Шведського центрального банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля.
Нагадаємо, лист до політиків та релігійних лідерів із закликом про негайне припинення вогню між росією та Україною та в Секторі Гази підписав 51 нобелівський лавреат.
