Блокування трибуни: у Верховній Раді провалили дерусифікацію понад 300 населених пунктів
Фото: З відкритих джерел
18 вересня Верховна Рада України не змогла ухвалити постанову про дерусифікацію та перейменування понад 300 населених пунктів. Це рішення викликало обурення серед частини депутатів, які заблокували трибуну парламенту, вимагаючи негайного повторного розгляду цього питання через комітет.
Пр це пише Рубрика, посилаючись на Facebook народного депутата Романа Лозинського.
Як повідомив народний депутат Роман Лозинський у своєму дописі, лише 208 депутатів підтримали постанову, що виявилося недостатньо для її ухвалення.
"Щойно парламент провалив голосування за постанову про дерусифікацію назв 333 населених пунктів. Провалив історичний шанс викинути з карти України все те, що було нав'язано москвою протягом століть поневолення", наголосив він.
Нардеп назвав це "історичною ганьбою" і зазначив, що на депутатів вплинули неформальні об'єднання, зокрема представники Московського патріархату, які активно протидіяли прийняттю постанови.
Лозинський підкреслив, що це шанс позбутися символів, нав'язаних протягом століть поневолення України Москвою.
За результатами голосування:
- 75 депутатів взагалі не голосували,
- 5 утрималися,
- 3 проголосували проти.
Найбільша кількість тих, хто не голосував, виявилася серед представників:
- фракцій "Слуга народу" (40 депутатів),
- "Платформа за життя та мир" (15 депутатів).
Останні є вихідцями з колишньої "ОПЗЖ", що була заборонена після початку війни.
Після провалу голосування обурені депутати заблокували трибуну парламенту, скандуючи "Ганьба". Вони закликали зібрати погоджувальну раду та доручити профільному комітету негайно повторно винести постанову на розгляд.
Депутати вимагають швидкого перегляду питання, щоб завершити процес дерусифікації населених пунктів, який є символічним кроком у контексті деколонізації та національної ідентичності України.
Що відомо про дерусифікацію населених пунктів
Нагадаємо, що ще у квітні Парламент мав намір перейменувати понад 300 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.
Тоді Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів та районів.
Серед пропозицій та рекомендацій пропонується перейменувати:
- 7 районів,
- 15 міст,
- 54 селища,
- 267 сіл.
Серед пропозицій перейменування багато назв, пов'язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, це Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо.
Також перейменують назви, присвячені московським діячам: Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо.
Крім того, перейменують населені пункти, які не відповідають нормам мови – село Дорожне на Дорожнє, село Кибляри на Киблярі тощо.
Довідка
За даними опитування фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, більшість українців (близько 59%) підтримують перейменування топонімів, назви яких пов'язані з РФ/СРСР/Російською імперією.
За даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", виступають за демонтаж пам'ятників, які пов'язані з Росією, 71% українців. Понад 65% підтримують перейменування вулиць в Україні, що містять російські, або ж радянські назви.
