Розмінування лісу на прифронтових територіях у Нацпарку “Святі гори”: фоторепортаж
"Рубрика" відвідала деокупований Національний природний парк "Святі гори", що на Донеччині. Як і для чого розміновуються ліси — у фоторепортажі.
Для розмінування деокупованих територій в Україні існує певна ієрархія. Спочатку розміновуються населені пункти та інфраструктура, потім — сільськогосподарські поля, а вже в останню чергу — ліси. Так, в Національному природному парку "Святі гори", що поблизу Святогірська, ДСНС вже почали розміновувати лісові дороги, попри те, що у населених пунктах поблизу досі не розмінованими залишаються деякі приватні ділянки. Та насправді це необхідне рішення.
В лісах Нацпарку розміновуються лісові дороги. Це потрібно, аби мати змогу загасити лісові пожежі в разі їх виникнення. Ризиків їх появи тут набагато більше, адже прифронтова територія обстрілюється частіше, а після "прильотів" сухий сосновий ліс горить дуже швидко. Крім того, залишаються й інші фактори — антропогенні причини виникнення пожеж, а ще природні явища. Таке трапляється нечасто, але пожежі можуть виникати навіть після удару блискавки.
Саме тому сапери ДСНС займаються розмінуванням лісових доріг, аби пожежна техніка могла під'їхати ближче до місця загоряння та завадити пожежі розповсюдитись на більшій території.
Троє саперів із металошукачами проходять один за одним. Вони умовно ділять дорогу на три смуги — ліва та права колія, а також проміжок між ними, і рухаються такими смугами вглиб лісу. Справа та зліва вид дороги територію також перевіряють — але не більше метра в сторону від колії.
Бронежилети та каски — необхідні під час розмінування. Сергій, лідер групи, розповідає: "Існують такі міни, які детонують на відстані 7 метрів від людини. Вони фіксують людські кроки, коли ви знаходитесь за 15 метрів від міни, а коли людина наближається — вона вибухає".
Складнощів додає і те, що з часом замінована місцевість заростає травою та припадає листям та голками. В результаті побачити боєприпас — неможливо, і тому самого лише уважного погляду замало, аби пересуватись в потенційно замінованому лісі.
Процес розмінування не може бути швидким. Впродовж того часу, який ми провели із саперами, доводилось кілька разів зупинятись, оскільки металошукач сигналізував про нову знахідку. Перевіряти ділянку уважніше доводилось через знайдені ґудзики, монети або металеві кришки.
Перевірені саперами ДСНС території позначаються червоно-білою стрічкою.
"Це стандарт для всієї України, і тільки таку стрічку використовують сапери. Якщо ви бачите мітки з жовтої, зеленої чи синьої ізострічки, або будь-які інші, це не наші позначення. Їх могли залишити військові, і означати вони можуть що завгодно", — кажуть сапери.
"Рубрика" попереджає читачів: потенційно заміновані території позначені на мапі ДСНС, і наразі пересуватись цими територіями — небезпечно для вашого життя.
Нагадаємо, 80% лісових насаджень національного парку "Святі Гори", що на півночі Донеччини знищено через повномасштабне вторгнення рф. Шкоду довкіллю нацпарку попередньо оцінили у близько 16 млрд гривень.
Нещодавно "Рубрика" відвідала Національний природний парк "Святі гори", що знаходиться на Донеччині поблизу Святогорська та Слов'янська, та показала, як рятують ліси на прифронтових територіях.
Також екологічна журналістка "Рубрики" та "Екорубрики" Вікторія Губарева знімається в документальному фільмі з робочою назвою "Save me". Прем'єра запланована на початок 2025 року.
Як законопроєкт 9516 може зруйнувати природоохоронні здобутки та перспективи України на членство в ЄС
Чорнобильську зону обладнають вежами для запобігання лісовим пожежам: навіщо це рішення
