Навчальний рік 2024: “школа офлайн”, проблеми прифронтових територій та рішення “не для всіх”

У чому проблема?

Майже чотири роки в українській шкільній освіті основною формою навчання була дистанційна: спочатку через пандемію, потім — через повномасштабну війну. Навчання "на відстані" не могли не позначитися на якості знань школярів — за дослідженням PISA-2022, українські підлітки відстають від однолітків з інших країн на 2 роки.

"Онлайн-освіта не дає дітям соціалізуватися й розвивати м'які навички. Під час знеструмлень діти не можуть продовжувати навчатися. Також під час дистанційного навчання неможливо проконтролювати, чи спускаються учні в укриття", — озвучує більше проблем Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Віцепремʼєр зазначив — сьогодні понад 600 тисяч дітей в Україні навчаються дистанційно. Крім того, 390 тисяч дітей за кордоном мають подвійне навантаження, навчаючись у закордонній та українській школі одночасно.

Яке рішення?

Школярі, які зараз вчаться в середній школі, формуватимуть майбутнє держави, тому необхідно зважати на теперішній стан та змінювати систему, — переконані у МОН.

Для цього Міністерство освіти та науки спільно з Міністерством цифрової трансформації розробило комплексну стратегію "Школа офлайн". За словами чиновників, стратегія почне діяти вже з 1 вересня, впровадження буде поступовим. Мета "Школи офлайн" — повернути 300 тисяч учнів до безпечного очного навчання. А там, де очне навчання неможливе — підвищити якість дистанційного.

"Формат дистанційної освіти не може бути довгостроковою стратегією для держави. Сьогодні маємо різні категорії учнів із різними потребами, як-от: діти на ТОТ чи діти за кордоном. Наше завдання: запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини — передусім якісну освіту, яка відповідає потребам та умовам, у яких перебувають учні", — наголосив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Як це працює?

Фото: Deposit photos

Комплексна політика "Школа офлайн" містить п'ять основних компонентів, які, за ствердженням авторів  програми, покриватимуть потреби різних категорій учнів та вчителів.

1. Інфраструктурні рішення  

• На будівництво укриттів у прифронтових областях цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн. Станом на кінець липня фінансування отримали 57 проєктів. Проте потреби значно більші — треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
• Якщо побудувати укриття неможливо, для підвозу дітей до безпечних шкіл громади закуповуватимуть автобуси. На ці потреби Уряд теж вже виділив кошти — 1 млрд грн.
• Гаджети для учнів та вчителів, які залишаться на "дистанційці". Їхню потребу визначать на початку навчального року.

2. Навчання за місцем перебування дитини

Діти, які через війну були вимушені змінити місце проживання, мають навчатися в школі за місцем перебування. Це — можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади.

"Наприклад, дитина з Бердянська, яка проживає в Чернівцях, вийде в школу офлайн. Так учні будуть занурені в навчання та отримуватимуть більше уваги від учителів", — пояснює Михайло Федоров.

• Інструкцію для батьків, як подати заяву в нову школу для очного навчання, можна знайти за посиланням. 
• Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
• Учні, які навчаються за сімейною формою, продовжать навчання у цьому ж форматі.

3. Перегляд мережі дистанційних шкіл

Нові вимоги для дистанційної роботи шкіл:

• Мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. 
• Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
• Навчання має відбуватися синхронно з використанням цифрових інструментів.

4. Навчання на тимчасово окупованих територіях 

Для дітей, які перебувають на ТОТ, вводять такі формати навчання:

• індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж);
• подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо вона відповідає вимогам для дистанційних класів, перерахованих вище;
• також пропонується перехід дитини разом із вчителем до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу.

5. Рішення для дітей за кордоном

Два роки діти за кордоном вимушені вчитися у двох школах одночасно — очно у місцевих, і дистанційно в українських онлайн.

• Щоби прибрати подвійне навантаження, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дозволяє дистанційно вчити українознавчі предмети: українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. 
• Інші предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.

Після перегляду мережі дистанційних шкіл, частина педагогів ризикують залишитися без роботи. Для них автори стратегії пропонують наступні варіанти:

• Кадровий резерв. Педагог отримуватиме середню зарплату й проходитиме навчання, зокрема з цифрової дидактики, психології, медіації, білінгвальної освіти. Як розʼяснює МОН, це має підготувати їх до роботи на деокупованих територіях та в нових умовах.
• Також вчителі можуть перейти працювати в іншу школу, де будуть вільні місця. Наразі відпрацюванням алгоритму займаються разом із Державною службою зайнятості.
• Окрім цього вчителі зможуть отримати індивідуальну кар'єрну консультацію від фахівців.

План політики "Школа офлайн" Міністерство освіти і науки оприлюднило 29 липня. Але цій події передувала інша — раніше на ресурсах міністерства зʼявилися посилання на  проєкт наказу № 850 від 13 червня 2024 року "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні".

Проєкт наказу, а потім і стратегія "Школа офлайн", яка є його частиною, були вкрай негативно сприйняті як батьками, так і викладачами та юристами, які працюють в системі шкільної освіти.

У коментарях під дописами МОН люди називають дії, описані в вищезазначених документах, деструктивними. А саме міністерство — "відірваним від реальності". "Яке може бути очне (чи змішане) навчання в прифронтових регіонах, де до 10 повітряних тривог на день?" — запитують батьки.

Інші говорять про те, що по факту у батьків дітей-ВПО не буде вибору в якій школі та в якій формі будуть навчатися їхні діти. Тому що дитину-ВПО будуть зобовʼязані відрахувати з дистанційної школи й ці діти будуть зобовʼязані йти в школи за місцем перебування, тобто туди, де просто є місця. Що дистанційні школи, які не будуть відповідати новим вимогам, будуть закриті, бо поняття "зупинення діяльності закладу освіти" в законодавстві немає, а є ліквідація. Що вчителі з цих шкіл будуть звільнені, бо в інший регіон їх ніхто не перевезе і не надасть безплатне житло. І що взагалі всі нововведення, які готує МОН, не відповідають чинному законодавству та Конституції України, і направлені не на покращення якості освіти, а на скорочення видатків на освіту шляхом закриття шкіл та звільнення вчителів.

Проєкт наказу МОН №850 називають "дуже цікавим" документом і експерти з освіти.

"Окрім того, що він наробив галасу після оприлюднення, він «почав діяти» ще навесні, хоча він і наразі ще не затверджений. МОН над цим вже тоді працювало і з інформації, що ми маємо від посадовців обласних департаментів, вже тоді в поїздках по областях неофіційно військовим адміністраціям та департаментам ставили задачу всіх учнів виводити офлайн", — говорить керівниця ГО "ХОЧУ ВЧИТИСЬ!" Катерина Звєрєва. Організація, яку очолює експертка, заснована в Запорізькій області у 2018 році і є однією з найпотужніших за активністю та експертизою в антикорупційній та освітній галузі.

За словами Катерини Звєрєвої, ще до оприлюднення і набуття юридичної сили наказу №850, в Запоріжжі розпочалася швидка трансформація мережі освітніх закладів, "необґрунтовано, за день до сесії 5 червня, зʼявилось більше десятка проєктів рішень про закриття шкіл міста Запоріжжя". Міська влада виправдовувала поспіх "новим наказом", що ось-ось мають прийняти. Громада була обурена масовим закриттям шкіл і ініціювала громадські слухання.

"Сам наказ в першій, відомий мені редакції, вбиває освітню галузь в частині релокованих з окупації закладів освіти. Наприклад, Оріхів, Бердянськ, Василівка та багато інших міст Запорізької області, які наразі знаходяться в окупації. Тобто діти ВПО, які знаходяться в Запоріжжі або в інших областях, не зможуть займатись дистанційно, а мають навчатись за місцем перебування. І якщо для дітей, як знаходяться у Закарпатті, наприклад, це дійсно буде краще з погляду якості освіти та соціалізації, то для ВПО в Запоріжжі, де за 30 км фронт і місцеві діти саме на дистанційці, укриттів не вистачає, а школи закривають, прийняття такого наказу —  питання спірне", — продовжує правозахисниця.

На її думку, ідеї МОН не містять гнучкості й урахування специфіки прифронтових територій.

"Тут і так важко жити, навчатись, працювати. Нам потрібно більше уваги, ресурсів, допомоги. Натомість для всіх навʼязується офлайн, і це рішення ухвалюють не батьки, а військова адміністрація та управлінці в освіті. Наприклад, їздити на шкільних автобусах в іншу школу з укриттям, коли над містом постійно висять декілька ворожих розвідувальних БПЛА й обстріл може бути раніше тривоги, вкрай небезпечно", — пояснює Катерина Звєрєва.

Викликає сумнів і задекларована у стратегії "рівність умов". Експертка каже:

"Якщо подивитися на Запоріжжя, то хтось має відремонтоване найпростіше укриття (підвал) і має там навчатись, хтось згодом отримає «підземну школу» з кращим і безпечнішим простором, хтось взагалі не має укриття і мусить кудись їздити. А в розрізі країни, між умовами навчання для прифронтових та західних областей —  взагалі прірва".

Катерина Звєрєва акцентує: головна проблема стратегії — це бажання влади знайти універсальне рішення для всіх одночасно, що в наших умовах не є можливим.

8 липня на сайті Електронних петицій Кабінету Міністрів України оприлюднили петицію щодо скасування наказу №850. На думку авторів петиції, проєкт наказу містить численні порушення Конституції України та інших законів: статей 1, 8, 21, 52 Конституції України, статті 55 Закону України "Про освіту", статей 4, 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту". Зокрема, Порядок запроваджує нерівні, дискримінаційні умови для отримання освіти та обмеження прав дітей зі статусом ВПО на освіту.

Свої зауваження до наказу оприлюднили також профспілки, Асоціація міст України, громадські організації. Вони наголосили, що з ними цей документ не узгоджували й не обговорювали.

Фото: Deposit photos

Після хвилі критики МОН відкликало резонансний наказ. У відповіді на петицію зазначається: зараз міністерство опрацьовує пропозиції, що надійшли від обласних військових адміністрацій, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України", професійних спілок працівників освіти і науки, закладів освіти тощо. МОН інформує — наказ буде ґрунтовно доопрацьований з урахуванням зауважень і пропозицій, наданих зацікавленими сторонами.

Освітній експерт Сергій Дятленко коментує: ідея міністерства щодо внесення змін загалом є нормальною і правильною — проблем в освіті є багато, і війна не привід не вирішувати їх.

"Освіта в Україні деградує — ковід, війна, застаріла освітня система, проблеми із заповненням закладів освіти, із підвищенням професійного рівня педагогічних працівників. Все це не можна законсервувати й залишати таким, як є. Для підвищення якості освіти необхідно посадити дітей за парти, тобто зробити максимально очним навчальний процес. Особисто я обома руками за такі зміни", — говорить Сергій Дятленко.

Утім, експерт каже, що проблема в тому, що до хорошої головної ідеї почали "чіпляти вагончиками" й інші пропозиції, які також давно витали в повітрі, але не були втілені. До прикладу, експерт вважає передчасним намір збільшити наповнюваність класів до 20 учнів. Ця ідея давня, але наразі вона ніяк не прив'язана до питання посадити дітей до парти.

Ще менше прив'язаною до головної ідеї є вимога щодо навчання дітей, які знаходяться на ТОТ, виключно на індивідуальній формі навчання, на той самий педагогічний патронаж.

"За даними МОН, таких дітей 54 тисячі. Можливо, для частини цих дітей, які тільки зазначені на папері, українська освіта є більш формальною, але я точно знаю, що є частина дітей, для яких вона є вірою в Україну і єдиним зв'язком з неокупованою Україною, бажанням пов'язати своє майбутнє саме з Україною. Тому ця частина пропозиції міністерства освіти пахне виключно економією бюджетних коштів, а не бажанням посадити дітей за парти", — робить висновок Сергій Дятленко.

На думку Сергія Дятленка, стратегію "Школа офлайн" потрібно розбити на підпункти — якісь із них прийняти зараз, а якісь запланувати на довшу перспективу.

Так, дійсно добрим рішенням є те, що діти мають перейти на навчання до шкіл за місцем проживання, але тільки до таких, де облаштовані належні укриття. Тому що не відомо, скільки триватиме війна, а діти точно мають навчатися. Також добра ідея, що діти, які навчаються за кордоном, мають здобувати українську освіту у компонентному вигляді. Бо "тягнути" дві освіти паралельно і справді важко.

Водночас не варто переводити на індивідуальну форму навчання тих дітей, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях — для них треба якомога довше зберегти можливість вчитися дистанційно за стандартною українською програмою. Все інше, а це величезні освітні проблеми, потрібно вирішувати поступово. І не в форматі одного наказу, а завчасно, з відповідними комунікаціями та обґрунтуваннями. 

Те ж саме стосується і питання кадрового резерву — на думку експерта, це питання не можна вирішувати у спосіб, запропонований наказом №850. Експерт зауважує, питання збереження кадрового ресурсу болюче, і на цей час взагалі не має "ідеального" рішення.

"Після перемоги найбільш затребуваним ресурсом буде ресурс кадровий. Нам будуть потрібні люди й тому ми маємо боротися за них. На жаль, поки що в цьому плані немає позитивних рішень. Тобто сьогодні ми з одного боку економимо кошти, але з іншого ми втрачаємо трудовий ресурс. Люди не будуть сидіти й чекати, коли їх покличуть. Вони знайдуть іншу роботу. Вважаю, що їх підтримка сьогодні є не настільки коштовною, щоб її не робити", — говорить Сергій Дятленко.

Що стосується навчання у прифронтових зонах, експертка з освіти Катерина Звєрєва пропонує наступні рішення:

• Особливий статус на час воєнного стану та якийсь період відновлення після.
• Більше субвенцій та допомоги. 
• Гнучкі нормативи та максимальне збереження педагогічних колективів. 
• Вільний вибір для батьків — очна чи дистанційна форма навчання, а "не навʼязування рішень військових адміністрацій, які отримують вказівки згори".
• Відповідальний підхід до очного навчання, бо "попри красиві картинки на сайті МОН, є реальність".

"Це зовсім прості та практичні питання: наприклад, при навчанні в укриттях всіх дітей, та ще й в декілька змін, банально не вистачатиме туалетів. Складні вимоги для організації шкільного харчування. В укриттях відсутнє зонування на окремі класи й неможливість одночасно проводити там різні уроки для всіх присутніх. Окремі класи для різних форм навчання одночасно — очної та дистанційної, створюють подвійне навантаження для вчителів-предметників, тому що їм треба провести один і той самий урок для тих, хто навчається очно, і потім для тих, хто дистанційно, відповідно це потребує подвійної оплати", — перелічує Катерина Звєрєва.

Усі ці питання потребують окремих рішень, ресурсів, часу та гнучкості, а не універсальності. І відповідно залучення освітян-практиків та громадськості в окремі робочі групи з прифронтових територій.

Нині неможливо сказати точно, яким буде навчальний рік 2024-2025 в Україні. Наказ на громадському обговоренні, також МОН продовжує збирати пропозиції з регіонів, щоб адаптувати наказ до потреб областей.

У міністерстві наголошують, у будь-якому разі безпека дітей залишається пріоритетом. Відновлювати очну освіту обіцяють лише там, де дозволяє безпекова ситуація. Додаткові безпекові заходи у школах з укриттями мають забезпечити офіцери Служби освітньої безпеки, які вже завершили спеціалізоване навчання та працюватимуть у школах з нового навчального року. В Національній поліції України повідомляють, проєкт зі створення безпечного середовища в закладах середньої освіти до кінця року охопить до 2000 тисяч шкіл.

А для психологічної безпеки будуть впроваджувати проєкти щодо ментального здоров'я, адаптації дітей та їх емоційної стійкості. Наприклад, вже відомо, що з вересня, в українських школах запровадять курс "Уроки щастя".

Минулого тижня була запущена гаряча урядова лінія, де Міністерство освіти і науки проводитиме розʼяснювальну роботу про необхідність впровадження державного проєкту "Школа офлайн". Гаряча лінія працює з понеділка по четвер з 9:00 до 17:00, у п'ятницю з 9:00 до 16:00.

• Щоб скористатись послугою, необхідно зателефонувати на номер 1545 з мобільного або стаціонарного телефона, у голосовому меню натиснути кнопку 5, під'єднатись до оператора та озвучити свій запит.
• Для дзвінків з-за кордону можна скористатись номером +38(044) 284-19-15 (оплата за тарифами відповідного оператора звʼязку)
• Або ж поставити своє питання через гугл-форму.