До списку нематеріальної спадщини додали традицію створення бойківської писанки, - МКІП
Традицію створення бойківської писанки Міністерство культури та інформаційної політики внесло до переліку елементів Національної нематеріальної культурної спадщини.
Про це йдеться на сайті відомства, передає Рубрика.
"Бойківська писанка – це не просто оздоблення яйця. Це цілий світ символів, обрядів і вірувань. Кожна лінія, кожен колір на писанці несуть глибокий зміст, пов'язаний з природою, космосом і життям людини", – зазначили у міністерстві.
Бойки – це етнографічна група українців, які проживають на Прикарпатті та в гірських районах українських Карпат. Нині це міста Турка та Самбір, окремі села у Самбірському районі Львівщини, а також деякі села у Закарпатській області.
У Мінкульті зазначають, що писанку писали дівчата та жінки напередодні Великодня.
Візерунки створювали за допомогою голки чи загостреної дерев'яної палички, а пізніше загостреним сірником. Традицію намагалися передати з покоління в покоління.
До переліку нематеріальної культурної спадщини України внесли традицію львівського дзвонарства
Кожна деталь орнаменту має своє значення, кажуть у МКІП. Вони відображають уявлення наших предків про:
- будову світу,
- вигляд небесних тіл,
- природу.
Колір писанки теж має свою символіку. Наприклад:
- червоний символізує радість життя,
- жовтий та оранжевий – природні світила,
- зелений – пробудження природи.
"Бойківська писанка – це не лише символ української культури, а й засіб збереження ідентичності бойків. Саме завдяки нематеріальній культурній спадщині спільнота вистояла та зберегла свої традиції", – наголосили у міністерстві.
Нагадаємо, раніше Рубрика писала, що Міністерство культури та інформаційної політики додало шість нових елементів до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України:
- традицію дзвонарства у Львові;
- культуру приготування та споживання "засипаної капусти" Львівщини;
- традицію створення бойківської писанки булавкою;
- обряд встановлення "віхи" на Переяславщині;
- програму з охорони традиції покриття хат соломою та очеретом у Національному музеї народної архітектури та побуту України;
- техніку вишивки "городоцький шов" або "городоцький стіб".
Раніше, у червні, до переліку нематеріальної спадщини України внесли танець "Сербен", який виконують місцеві жителі села Чортовець на Івано-Франківщині.
А в лютому до цього переліку додали одразу чотири елементи — кримськотатарську традицію кавову традицію, танець кримських татар "Хайтарма", кашу "Зозуля", яку готують на Вінниччині, та приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині — підсоленого пшеничного тіста, яке не замішується, а затирається до розміру горошини або квасолини.