У реєстр "єПам‘ятка" розпочнуть вносити культурні пам‘ятки, що зараз в окупації: навіщо це рішення
Амфітеатр спорудили на місці давньої оборонної цитаделі. Фото: Евеліна Кравченко
Для того, щоб мати змогу впливати на розмір репарацій від рф та дозволити юридично довести шкоду культурній спадщині України, зокрема від знищення памʼяток світового значення на кшталт Херсонесу у Криму, Україні потрібно якнайшвидше внести у Державний реєстр нерухомих пам'яток України усі обʼєкти, що розташовані на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) і територіях, де ведуться бойові дії.
Про це пише Рубрика, посилаючись на заяву голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільницю партії "Слуга Народу" Олену Шуляк.
У чому проблема?
Нагадаємо, що на місці знищеного у Криму античного та візантійського міста-держави Херсонес Таврійський окупаційна влада планує побудувати новобудову і так званий "історично-археологічний парк". Цей акт вандалізму – черговий аргумент, що зволікати не можна.
Шуляк пояснила, що у випадку, якщо ця пам'ятка не буде внесена в Реєстр, що буде підтвердженням її статусу, Україна не зможе на міжнародному рівні довести шкоду, завдану їй. Щобільше, це правило слід розповсюдити на всі без виключення пам'ятки, які розташовані на територіях бойових дій.
"Російські окупанти знищують пам'ятку археології світового значення – руїни античного та візантійського міста-держави Херсонес Таврійський у Криму, який внесено до світової спадщини ЮНЕСКО. Вони зняли ґрунт на її території, загородили оглядовими майданчиками археологічні залишки, що були на поверхні", – зазначила Шуляк.
Як наголосила нардепка, окупанти також перенесли та відбудували в іншому місці кілька розкопаних об'єктів, а на місці стародавньої цитаделі звели амфітеатр, що створює навантаження на оригінальну споруду. На додаток, там побудували новобудову з претензією на старовину, назвавши її парком "Новий Херсонес".
Щобільше, з початком воєнних дій почалося мародерство і пограбування предметів археологічної спадщини й активізувалась "чорна археологія" – коли об'єкти археології знаходять і продають на підпільних аукціонах.
Музею війни на довічне зберігання передали унікальний рукописний збірник "Пісні волі"
Яке рішення?
Шуляк запевнила, що в першу чергу, це беззаперечна втрата надбань української історії, яка сталася з вини окупанта.
З іншого боку, якщо ми якнайшвидше не почнемо вносити пам'ятки, що знаходяться на ТОТ, в наш реєстр, ми можемо втратити можливість отримати репарації від Росії. У випадку знищених пам'яток саме дані з цього реєстру, стануть підґрунтям для обрахування їх розміру.
Внесення в реєстр буде додатковим захистом у випадку археологічних пам'яток – якщо окупанти розграбовуватимуть кургани й могильники, що протягом 10 років відбувається систематично.
Як це працює?
Звісно, зі слів посадовиці, це має відбуватися виключно у цифровому форматі, що якраз і можливо завдяки реєстру "єПам'ятка". Тому сьогодні надважливо оцифровувати документи з територій бойових дій.
Ще у мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до "випадіння" більшості археологічних об'єктів – поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників з Державного реєстру нерухомих пам'яток України та регіональних списків пам'яток. Зараз триває робота з його наповнення.
"Тому сьогодні надважливо оцифровувати документи з території бойових дій – не всі архіви зуміли вивезти й зрештою паперові документи легко знищити. Відповідно, якщо інформація про стан пам'ятки буде у нас у цифровому форматі, у нас буде можливість відновити обʼєкт до того стану, як окупаційний режим її знищив", – підсумувала Шуляк.
Лісовий кіт та скіфська стела: Миколаївський краєзнавчий запустив лімітовану лінійку сувенірів
Нагадаємо, у Верховній Раді створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу із захисту об'єктів культурної спадщини. До групи, крім членів Комітету містобудування, увійдуть представники комітету гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення), Міністерства культури та інформаційної політики, центральних і місцевих органів влади, а також науковці й експерти у сфері культурної спадщини.
Завдання робочої групи – напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розв'язати проблему довільного знищення пам'яток, яка загострилася внаслідок російської збройної агресії.
Як писала "Рубрика", з 2014 року росія веде відкриту війну проти України. В хід йде й гуманітарна агресія — ворог руйнує, розкрадає та привласнює об'єкти нашої історико-культурної спадщини. Ворог вчиняє тисячі злочинів і серед них — спроби знищити нашу національну пам'ять, знищуючи археологічні, архітектурні й культурні пам'ятки. Детальніше про них — у нашому матеріалі: "Пам'ять, яку намагаються вкрасти: як росія чинить археологічні злочини".
Музей Голодомору закликає Киян долучитися до створення виставки: як розповісти історію своїх рідних
Херсонський художній музей ідентифікував ще одну картину, викрадену російськими загарбниками
"Скарби Криму. Повернення". У Києві відкрилася виставка врятованого від росіян "скіфського золота"
