Обмеження консульських послуг для чоловіків призовного віку: пояснюємо, що з цим не так
У чому проблема?
Ввечері 22 квітня у виданні "Дзеркало тижня" з'явилась інформація, що з наступного дня всі консульства України припинять надавати послуги чоловікам призовного віку. Тоді вони посилались на лист Міністерства закордонних справ, нібито підписаний першим заступником міністра Андрієм Сибігою.
"З метою недопущення уникнення громадянами України обов'язку з врегулювання питання військового обліку територіальними центрами комплектування й соціальної підтримки та наявності військово-облікових документів доручаю з 23.04.2024 тимчасово призупинити вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років", — йдеться у фрагменті цього листа.
Лист керівникам закордонних дипломатичних установ України. Фото: Дзеркало тижня
Вранці 23 квітня цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. У своєму дописі в мережі X (Twitter) він наголосив, що захист прав та інтересів громадян України за кордоном був і залишається пріоритетом Міністерства закордонних справ України, проте перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною.
"Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна", — прокоментував Дмитро Кулеба.
Такій дії МЗС викликали бурхливі обговорення в соціальних мережах та спричинили критику поміж громадян України за кордоном. Найбільше питань щодо законності, оскільки статті Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та Конституції, на які посилається міністерство у своєму листі, не передбачають таких обмежень.
Жоден чинний закон не дозволяє позбавляти громадян України консульської підтримки, проте дозволяє ще "нечинний". Мова про новий закон про мобілізацію, який 11 квітня у другому читанні ухвалила Верховна Рада, а 16 квітня підписав Президент України. Тож чинності він набуде лише за місяць після публікації 17 квітня — 18 травня.
Ілюстративне фото з сайту: Visit Ukraine
Відповідно до нового закону, такі санкції вживатимуть до чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном та не оновили свої дані в ТЦК. Проте зараз вони й не можуть оновити свої дані в консульствах, бо такий механізм ще не створений.
Тож ми опиняємось у ситуації, що частині громадяни України обмежили їхні права, ґрунтуючись ще не на чинному законі, не створивши можливості бути законослухняними й уникнути покарання.
У Держдепартаменті США таке рішення назвали "складним питанням", повідомляє Радіо Свобода. Водночас у Німеччині зазначили, що продовжать тимчасові посвідки на проживання навіть з недійсним паспортом, передає DW.
"Ми беремо це оголошення до відома. У мене немає конкретних коментарів, коли йдеться про Директиву про тимчасовий захист (документ регулює перебування переселенців з України на території ЄС, — ред.). Ми не розрізняємо статі, а також призовний статус. Це все, що маю сказати зі свого боку", — сказала речниця Єврокомісії з внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Хіппер, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Водночас є і протилежна позиція від деяких країн-сусідок. Зокрема міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вони готові допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Таку можливість також розглядають і в Литві, хоча поки не розглядають конкретних механізмів і слідкуватимуть за рішенням Польщі.
"Ніхто, звісно, не буде їх збирати і відвозити в Україну – цього не буде. Але (можна обмежити цих осіб) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо він підійде і для Литви", — цитує міністра оборони Литви Лаурінаса Кащюнаса Delfi.
Яке рішення?
Треба розібратись, як працювали консульства раніше та які зміни відбулись, із цим допомагає "Рубрика". Головна задача консульств — це захист та допомога громадянам своєї країни за кордоном. Цим вони й відрізняються від посольств, які працюють саме над дипломатичними відносинами між країнами. Консульські послуги передбачають такі дії:
- В українських консульствах можна отримати чи продовжити дію паспорта, візи чи іншого документа.
- Дипломати також консультують щодо низки питань, пов'язаних з правилами перебування в іншій країні.
- Консули можуть нотаріально посвідчити документи чи їхній переклад.
- Зареєструвати народження дитини та розв'язати питання її паспорта та громадянства.
- У разі кризових ситуацій на кшталт початку бойових дій чи природних катастроф консульства організовують евакуацію своїх громадян.
Далі розповідаємо про те, що змінилось в наданні консульських послуг для чоловіків призовного віку та пояснюємо "розтлумачення" МЗС.
Як це працює?
З 23 квітня 2024 року МЗС призупинило надавати консульські послуги для чоловіків віком від 18 до 60 років. Наразі вони можуть лише оформити посвідчення особи на повернення в Україну. Цей документ підтверджує українське громадянство і дає право на в'їзд в Україну.
"Наголошуємо, що рішення про призупинення процесу надання консульських послуг визначеній законом категорії українських громадян є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном…", — пояснили в МЗС.
Скористатись консульськими послугами можна, якщо їхній фактичний отримувач — не сам заявник, а його неповнолітня дитина чи підопічна особа. Тобто чоловік призовного віку може оформити закордонний паспорт підопічній особі чи зареєструвати народження дитини.
Водночас у МЗС зазначають, що консульства розглянуть та опрацюють в повному обсязі всі заяви подані до 23.04.2024. Зокрема і ті, що стосуються оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Також консули допомагатимуть чоловікам призовного віку, якщо ті потраплять у надзвичайну ситуацію.
"У разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть в межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі", — прокоментували в МЗС.
У міністерстві також підтвердили, що таке рішення викликане прийняттям закону про мобілізацію. Саме він, хоча ще не набув чинності, передбачає такі покарання для чоловіків призовного віку, які не оновили свої дані в ТЦК.
МЗС пояснює, що зараз чоловікам призовного віку відмовляють у консульських послугах, оскільки строк розгляду їхніх заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності. Тож вони прагнуть уберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Фото з Facebook
Зараз у міністерстві оновлюють підзаконні акти, які регламентують роботу української консульської служби, відповідно до нових вимог. Після 18 травня, коли закон про мобілізацію набуде чинності, консульські послуги знову стануть доступні для чоловіків призовного віку. Але тільки для тих, які оновили свої дані.
Наразі механізму, щоб внести нові дані до електронного реєстру призовників, немає. МЗС разом з причетним державними органами визначає та узгоджує його. Коли він з'явиться, міністерство обіцяє опублікувати додаткові роз'яснення. До появи цього механізму та набрання чинності законом чоловіки призовного віку не зможуть скористатись консульськими послугами.
Водночас консульства не єдиний спосіб отримати документи, перебуваючи за кордоном. Це також можна зробити у філіях державного підприємства "Документ". Проте 23 квітня повідомили, що через технічні причини призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах.
Згодом опублікували постанову Кабінету Міністрів України № 443 щодо змін у порядку видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Фактично вона забороняє видавати готові документи у закордонних філіях чоловікам призовного віку.
Як наслідок, 24 квітня близько 300 людей заблокували паспортний сервіс у Варшаві. Польське видання Rzeczpospolita пише, що чоловікам спочатку повідомили про готовність їхніх документів, а потім відмовились їх видавати, пояснюючи це технічним збоєм системи.
Як далі буде розвиватись історія з державним підприємством "Документ", наразі невідомо, оскільки немає жодних коментарів щодо того, коли знову почнуть видавати готові документи. Ймовірно, що цей процес буде аналогічним до поновлення консульських послуг.
