У Берліні планують побудувати 16 модульних центрів для біженців з України: навіщо це рішення
У Берліні планують збудувати 16 центрів для біженців, де зможуть розмістити понад 6000 людей. Також найближчим часом додадуть 1000 місць у колишньому аеропорту Тегель
Про це повідомив мер міста Кай Вегнер, пише Рубрика, посилаючись на Berlin.de.
У чому проблема?
Німеччина залишається країною, яку українці найбільше обирають для отримання тимчасового захисту. Але через дефіцит житла багато регіонів припинили прийом нових біженців. Та є ще землі, які продовжують приймати українців.
Загалом Німеччина після початку повномасштабної російської агресії прийняла близько 1 млн шукачів притулку з України.
Яке рішення?
Наразі Берлін збільшить потужності для розміщення українців. У дев'яти районах Берліна збудують 16 центрів із житлом контейнерного типу для біженці загалом – на 6130 місць. Відповідне рішення Сенат ухвалив 26 березня.
Також центр для біженців на території колишнього аеропорту в Тегелі планують розширити на 1000 місць. Нові місця мають відкрити влітку 2024 року. Заплановано спорудження шести великих наметів.
"Продовження Тегеля не є явним бажанням Сенату. Мета – забезпечити децентралізоване розміщення біженців. Цифри знову зростають. Це дає нам трохи передихнути, але загальна проблема залишиться", – сказав Кай Вегнер.
Як це працює?
Найменший об'єкт розрахований на 150 місць, найбільший – на 620. Це будуть як багатоповерхові приміщення, які використовуватимуться як гуртожитки, так і одномісні; також плануються триповерхові приміщення з квартирами. Так звана програма житлових контейнерів 2.0 терміново потрібна для забезпечення розміщення біженців у найближчі роки.
За словами Вегнера, заплановані 16 локацій не будуть останніми.
За даними управління соціального забезпечення, наразі у Берліні існують близько 12 000 центрів екстреного розміщення. Влада хоче закрити їх у середньостроковій перспективі.
Що відомо про перебування українських біженців за кордоном
28 лютого Литва вирішила виділити додатково 326 тисяч євро на підтримку біженців з України, які передадуть через Міністерства соціального забезпечення, праці та охорони здоров'я українцям, що проживають у країні.
Окрім того, Міністерство освіти, науки та спорту Литви запропонувало продовжити на рік термін, протягом якого українським біженцям, які влаштувалися тут на роботу, не треба буде володіти литовською мовою.
До того ж у Люксембурзі продовжили тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2025 року, тому вимушені переселенці зможуть користуватися цим статусом ще рік.
Раніше ми писали, що для уникнення надмірного навантаження на муніципалітети та збереження високого рівня надання послуг і пільг, норвезький уряд вирішив вчергове обмежити фінансову допомогу вимушеним переселенцям з України.
Також, відомо що у низці європейських країн українцям виплачуватимуть до 5300 євро за дострокове повернення додому.
Варто додати, що Міжнародна організація з міграції (МОМ) за два роки, що минули від початку ескалації війни в Україні, підтримала 6,5 мільйона людей в Україні та 11 сусідніх країнах, надаючи критично важливу та життєво необхідну допомогу тим, хто її найбільше потребує.
Зауважимо, що станом на кінець жовтня 2023 року тимчасовий притулок у Європейському Союзі отримали 4,24 млн біженців з України. Майже половину українських біженців становлять жінки (46,4%), третину — діти, дорослих чоловіків одна п'ята (20,2%).