fbpx
Сьогодні
11:57 10 Бер 2024

У Миколаєві вже оцифрували понад 1000 архівних фотографій краєзнавчого музею: для чого це рішення

Фото: Богдан Будулуца

У Миколаєві понад 1000 архівних фотографій, на яких зображені вулиці, родини та сюжети історичних подій регіону в період від кінця ХІХ до першої половини ХХ століття та які зберігаються в Обласному краєзнавчому музеї, вже оцифрували.

Про головну ідею та реалізацію проєкту "Колективний фотопортрет старого міста" розповів Суспільному експерт з розвитку культури Євген Гомонюк, пише Рубрика.

У чому проблема?

"В стаціонарній експозиції музею представлена лише десята частина усіх предметів. Це дуже мало. Тому велика кількість експонатів лежить у фондах, які закриті для масового відвідування.

Там працюють лише співробітники музею, які відповідають за їх зберігання. Тому відвідувачі музею навряд чи зможуть побачити всю колекцію. Ба більше, люди можуть навіть не здогадуватися, які артефакти зберігаються у музеї.

А це суспільне надбання, яке має значення для всього суспільства", раніше розповідала головна зберігачка фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею Лілія Редька.

архів музею фото МиколаївКрім того, за її словами, з часом фотографії та інші паперові документи з експозицій необхідно міняти на факсимільні копії, аби убезпечити їх від впливу сонячного світла та інших зовнішніх факторів.

Оцифрування цих предметів дозволяє створити точні копії експонатів, які використовуватимуться у подальшій роботі.

"Зараз оцифрування культурної спадщини на часі, як ніколи",також зазначив Гомонюк.

За словами зберігачки групи документів Лариси Чоп, ініціатива є важливою для збереження та популяризації історії міста.

"Наші діти, я вважаю, обов'язково повинні знати й бачити, як виглядало місто в різні часи, і обов'язково треба відображати все це в Інтернеті, щоб люди могли ознайомитися з історією рідного краю", — каже вона.

Яке рішення?

Тому в Миколаєві оцифрували понад 1000 старих листівок і фотографій кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. з фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

архів музею фото Миколаїв

Це унікальні вуличні світлини старого міста, фотокартки з сімейних архівів відомих родин Миколаєва та задокументовані сюжети різних історичних подій в житті регіону.

Як це працює?

Зі слів Євгена, під час оцифрування світлин, авторів зацікавив міжвоєнний період: 20-30 роки 20-го століття.

"Він цікавий, тому що і фотографія розвивалася більш динамічно у цей час. Зараз ми можемо, роздивляючись досить типові знімки, знаходити для себе якісь маленькі відкриття", — говорить експерт з розвитку культури.

Головна зберігачка фондів музею Лілія Редька каже, оригінали світлин зберігають у музеї. Архів налічує понад 40 тисяч документів.

архів музею фото Миколаїв

Фото: Богдан Будулуца

"У нас відображається тут історія всіх закладів і всіх установ, які вже закриті саме через фотографії й саме через документи починаючи з їх заснування і до їх закриття", зазначила вона.

Для презентації проєкту розробляють спеціальний сайт з двома мовами:

  • українською,
  • англійською.
архів музею фото Миколаїв

Фото: Богдан Будулуца

На сторінці всі світлини розподілені за категоріями.

"Це по суті велика галерея візуальних творів. Там є окремий альбом родини Аркасів, там є альбоми різних миколаївських родин, які представлені в колекції музею, є розділ який присвячений розвитку спорту в місті", — розповідає Євген Гомонюк.

Проєкт реалізують за підтримки Платформи MY ART, Агенції розвитку Миколаєва, Стабілізаційного фонду культури та Goethe-Institut Ukraine.

Нагадаємо, у Миколаєві оцифрують ще 100 мариністичних творів з колекцій двох музеїв.

Також Рубрика повідомляла, що евакуйовані рукописи Леся Курбаса, Миколи Хвильового та Івана Дніпровського оцифровують в державному історико-культурному заповіднику "Тустань".

Окрім того, музей Романа Шухевича, що знаходиться в обласному центрі Львові та який зруйнували ворожі дрони, оцифрували.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: