Парламент ухвалив закон про лобізм: у чому рішення
Фото: Рубрика
Народний депутат України з парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що 23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому закон про доброчесне лобіювання.
Про це він повідомив у Телеграмі, пише Рубрика.
У чому проблема?
Відсутність законодавчого регулювання лобіювання на сьогодні визнано проблемою, що потребує вирішення, у низці нормативно-правових актів, а також рекомендується міжнародними організаціями, членом яких є Україна.
Яке рішення?
Верховна Рада ухвалила в цілому закон про доброчесне лобіювання. Законодавча ініціатива №10337 була підтримана 236 голосами народних депутатів.
Україна продемонструвала один із найкращих у світі результатів у рейтингу "Індекс сприйняття корупції"
Як це працює?
Закон спрямований на реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано в пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.
Метою ухвалення закону є:
- забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів,
- забезпечення нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб'єктами лобіювання,
- встановлення прозорих механізмів забезпечення їхньої діяльності та посадових осіб.
Документом визначається:
- термінологія у сфері лобіювання,
- права та обов'язки суб'єктів лобіювання,
- методи впливу,
- правила етичної поведінки суб'єктів лобіювання.
Водночас передбачено створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції.
Також регламентується порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього.
Зазначається, що доступ до Реєстру є відкритим і безкоштовним.
Окрім того, передбачено звітність суб'єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості, а також механізми контролю за діяльністю суб'єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.
До другого читання законодавець уточнив термінологію закону та сферу дії закону.
Зокрема, було вилучено з документа поняття "адвокація" та положення, які мали б врегулювати відповідні відносини.
Лобіювання визначається як діяльність, що здійснюється з метою впливу або спроби впливу на об'єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (тобто за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення), або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.
Документом також уточнюються принципи лобіювання, правовий статус суб'єкта лобіювання, вимоги до договору лобіювання, питання щодо створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб'єктів лобіювання та їх звітність.
Окрім того, було запропоновано встановити, що предметом лобіювання не може бути нормативно-правовий акт щодо:
- оголошення загальної або часткової мобілізації,
- введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану,
- оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру,
- використання Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань,
- введення в країні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану,
- оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації,
- зміни території країни,
- також амністії.
Водночас Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10373 щодо порушення законодавства у сфері здійснення лобіювання.
Законодавча ініціатива була підтримана 227 голосами парламентаріїв.
Метою законопроєкту "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері здійснення лобіювання" є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб'єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб'єктів лобіювання на посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю та встановлення адміністративної відповідальності за здійснення лобіювання без реєстрації та за порушення законодавства в сфері лобіювання.
Законопроєкт комплексно врегульовує питання настання відповідальності у разі недотримання вимог законодавства з питань лобіювання, припинення порушення та встановлення відповідальності за неї.
Документом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за здійснення лобіювання без реєстрації в Реєстрі прозорості в порядку, визначеному законодавством.
Неподання або несвоєчасне подання звіту суб'єктом лобіювання також тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Подання завідомо недостовірних відомостей суб'єктом лобіювання до Реєстру прозорості тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання строком на один рік.
Водночас передбачено, що неподання або несвоєчасне подання до НАЗК заяви про припинення здійснення лобіювання в разі виникнення обставин, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про доброчесне лобіювання" тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також регламентується, що здійснення лобіювання в інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром відповідно до вимог закону, або укладення суб'єктом лобіювання договору про надання послуг із лобіювання з особою, яка не може бути клієнтом відповідно до вимог закону, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання строком на один рік.
Окрім того, документом передбачено розширення повноважень працівників НАЗК шляхом надання їм повноважень щодо складання протоколів за наведеними порушеннями.
Очікується, що ухвалення проєкту закону встановить адміністративну відповідальність за здійснення лобіювання без реєстрації та за порушення законодавства у сфері лобіювання, що забезпечить врегулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб'єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб'єктів лобіювання на посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю.
Як повідомлялось, понад 55% українських громадян прагнуть якомога швидшого покарання корупціонерів, навіть якщо це буде з порушенням законів.
А друга хвиля соціологічного опитування показує – на думку громадян України, корупція й війна лишаються основними проблемами країни. Причому корупція у питаннях майбутнього відновлення турбує населення навіть більше, ніж повторення воєнних дій.
Нагадаємо, що делегація України на чолі з Головою Національного агентства з питань запобігання корупції Олександром Новіковим побувала з візитом в Сполучених Штатах в межах 10-ї сесії Конференції держав – учасниць Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції.
Нові стандарти: Міноборони ліквідує ризики проявів корупції під час закупівель для ЗСУ - як працює це рішення
Офіс доброчесності до викладання антикорупційної дисципліни планує залучити 50 вишів у наступному навчальному році
