Уряд реорганізував низку вишів у Києві, Львові та Харкові: навіщо це рішення
Фото: intstud.knu.ua
Кабінет Міністрів схвалив постанови про реорганізацію Інституту фізичної оптики імені Ореста Влоха, Науково-дослідного інституту українознавства та Української інженерно-педагогічної академії.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Facebook міністра освіти й науки України Оксена Лісового.
У чому проблема?
Нагадаємо, що ще у листопаді минулого року Міністерство освіти та науки розробило законопроєкт, у якому розглядає можливість зменшення кількості вищих навчальних закладів в Україні.
Зі слів очільника відомства, у 2009 році в Україні діяло 350 закладів вищої освіти, де в середньому здобували освіту по 6 700 студентів.
Наразі кількість ЗВО зменшилася до 300, а середня кількість студентів становить приблизно 400 людей, каже міністр.
"Кількість вступників щороку зменшується і, на жаль, ця тенденція триватиме. Основна причина – депопуляція. Також свою роль відіграє війна", – каже Лісовий.
Яке рішення?
Як розповів міністр освіти:
- Українську інженерно-педагогічну академію приєднають до Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,
- Інститут фізичної оптики ім. Влоха приєднають до Львівського національного університету ім. Івана Франка,
- Науково-дослідний інститут українознавства — до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Як це працює?
Лісовий назвав ці рішення Кабінету міністрів "продовженням курсу на посилення університетської науки".
Очільник міністерства наголосив, що тепер ці наукові установи зможуть об'єднати зусилля та ресурси із ЗВО для розвитку наукових досліджень та інноваційних проєктів.
"Таке об'єднання дасть можливість інститутам отримати більше ресурсів для розвитку наукового потенціалу. Крім цього, рішення про приєднання обумовлені тим, що безпосереднє управління науковими установами є непритаманною для МОН функцією.
У безпосередньому підпорядкуванні міністерства мають бути установи, робота яких впливає на формування державної політики, як-от Інститут освітньої аналітики. Інші установи матимуть більше простору для розвитку науки в межах університетів", підкреслив у дописі міністр.
Фото: МОН
Варто зауважити, що в результаті об'єднання заклади освіти, що приєднаються до інших вишів, матимуть переваги:
- більші можливості для розвитку науково-освітнього потенціалу;
- доступ до інвестицій програми Світового банку в навчально-науковому й лабораторному обладнанні для цільових потреб інституту чи факультету;
- можливість сконцентрувати ресурси на підготовці конкурентоздатних фахівців для конкретної галузі.
"Заклади, які приєднуються до більших ЗВО, зберігають певний ступінь автономності, трансформуючись в окремі інститути чи факультети. Наукові школи отримують додаткові можливості для розвитку, "не розчиняючись" у виші, до якого приєднуються", – повідомив раніше Лісовий.
Нагадаємо, що Офіс доброчесності НАЗК має намір у наступному навчальному році залучити 50 університетів до викладання дисципліни "Антикорупція та доброчесність".
У грудні успішно завершилось пілотування цієї дисципліни у 10 вишах, яке тривало один семестр. Навчання охопило понад 800 студентів різних курсів та спеціальностей.
