Верховна Рада підтримала дозвіл на зберігання та використовування біоматеріалу загиблих військових
Фото: Гемафонд
7 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє зберігання та використання заморожених репродуктивних клітин загиблих військових.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Телеграм народного депутата Ярослава Железняка.
У чому проблема?
22 листопада Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, за яким держава повинна забезпечувати українських захисників та захисниць безоплатним забором та збереженням репродуктивних клітин.
Як зазначили у пояснювальній записці, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України захисники та захисниці України отримують поранення, які призводять до втрати ними репродуктивних функцій.
Однак у соцмережах почали писали, що законопроєкт начебто забороняє використовувати сперму військового після його загибелі, а тому з березня 2024-го клініки будуть зобовʼязані утилізовувати їхній біоматеріал.
Публічне обговорення проблеми утилізації почала юристка Олени Бабич. Вона розповіла, що її клієнтці відмовили у використанні сперми загиблого чоловіка, який перед відправленням на фронт здав сперму на кріоконсервацію та оформив всі необхідні документи.
Яке рішення?
Однак у Міністерстві охорони здоров'я пояснили, що кріобанки не будуть утилізовувати біологічний матеріал загиблих військових.
Те, що в законі не передбачено можливості збереження сперми тих, хто загинув, — у МОЗ назвали "законодавчою колізією, яку буде усунено у найкоротші терміни".
Тому у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, що дозволить зберігати й використовувати для народження дітей репродуктивні клітини загиблих військовослужбовців та військовослужбовиць.
Як це працює?
7 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє зберігання та використання заморожених репродуктивних клітин загиблих військових.
За нього проголосувало 264 народних обранців.
Відтепер у разі загибелі репродуктивні клітини військового безоплатно зберігатимуться у кріобанку протягом трьох років. У разі необхідності цей термін зможе подовжити довірена особа.
Також закон дає право захисниками розпоряджатися власними репродуктивними клітинами на випадок смерті.
Крім того, померлі військові офіційно будуть визнаватися батьком чи матір'ю дитини, зачатої з використанням замороженого біоматеріалу.
Якщо людина розпорядилася своїми репродуктивними клітинами до набрання чинності цього закону, це також є підставою для застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Що відомо про зберігання репродуктивних клітин?
Зберігати репродуктивні клітини будуть методом кріоконсервації. Для цього їх заморозять шляхом занурення біоматеріалу у рідкий азот з дуже низькою температурою.
Яйцеклітини, сперматозоїди та ембріони, законсервовані таким способом, можуть зберігатися багато років.
У пояснювальній записці до законопроєкту також вказують, що, згідно з розрахунками медзакладів, собівартість забору статевих клітин становить:
- близько 450 гривень для чоловіків,
- близько 1425 гривень для жінок.
Як ми писали, через війну над життям кожного з нас щоденно нависає загроза загибелі. Особливо це стосується захисників та захисниць на полі бою. Тож дедалі більше українців замислюється про кріоконсервацію — замороження генетичного матеріалу чоловіка та жінки.
"Рубрика" дізналась, як проходить така процедура, скільки вона може коштувати для військових та які юридичні питання можуть виникнути за народження дитини без біологічних тата чи мами. Читайте докладніше у нашій статті: "Заморожене майбутнє: чому військовим варто зберегти свій генетичний матеріал".
Також Рубрика писала, що ледь не у кожної жінки є своя історія, пов'язана з порадою лікарів чи знайомих народити та магічним чином забути про всі хвороби. При чому, незалежно від того, якою була скарга, відповідь одна: народиш — мине.
Та чи справді після вагітності акне та висипи на шкірі зникають? Чи допомагають пологи зменшити ризик захворіти на рак, а вагітність — збільшити шанси жінки покращити своє здоров'я? До Місяця боротьби з раком молочної залози "Рубрика" розвінчує популярні міфи, пов'язані з вагітністю та жіночим здоров'ям. Читайте докладніше у нашому матеріалі: ""Народиш — мине": руйнуємо міфи, почуті у лікарняних кабінетах".
