Президент вніс до Ради законопроєкти про продовження мобілізації та воєнного стану
Фото: ОПУ
Глава держави Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження воєнного стану та загальної мобілізації.
Про це йдеться в картках законопроєктів 10456 та 10457, інформує Рубрика.
Наразі воєнний стан та мобілізація тривають до 14 лютого. Зеленський пропонує продовжити їх ще на 90 діб — тобто до 14 травня 2024 року.
Це буде вже десяте продовження з початку повномасштабного вторгнення росії. Такі рішення депутати за поданням президента вже ухвалювали п'ять разів у 2022 році (24 лютого, 15 березня, 21 квітня, 15 серпня та 16 листопада), а також 4 рази у 2023-му (7 лютого, 2 травня, 27 липня та 8 листопада).
Зазначимо, що спочатку президент України підписує два укази, потім їх подають на затвердження до Верховної Ради. Після чого їх розглядає Комітет з питань оборони, а вже потім голосування в залі (необхідна мінімальна кількість голосів – 226+). В підсумку президент підписує закони про затвердження свого указу.
Що таке воєнний стан і загальна мобілізація
Воєнний стан в Україні ввели через повномасштабну збройну агресію росії. Це особливий правовий режим, що передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози.
Загальна мобілізація ‒ це оперативний механізм поповнення лав Збройних сил, який проводиться одночасно на всій території України. У цей період мобілізації підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років (переважно чоловіки), які можуть виконувати військовий обов'язок.
У першу чергу комплектування бойових військових частин проводиться за рахунок резервістів, колишніх учасників АТО і ООС, з поступовим нарощуванням чисельності підрозділів за рахунок військовослужбовців та військовозобов'язаних, які проходили службу.
Мобілізованих, які не проходили військової служби на першому етапі направляють для здійснення фахової підготовки до навчальних центрів. Після завершення якої, вони вибувають для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії.
Воєнний стан: про що варто пам'ятати?
Під час воєнного стану в країні можуть обмежувати свободу руху громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Окрім того, можуть запровадити трудову повинність чи обов'язкові суспільно корисні роботи, або ж примусове відчуження приватного майна. Також можливий перехід різних установ та організацій усіх форм власності на роботу на користь оборони.
Можлива заборона діяльності певних політичних партій чи громадських об'єднань, які ведуть роботу проти незалежності України.
Під час воєнного стану неможливо припинити повноваження Верховної Ради, уряду, судів, омбудсмена та деяких інших органів влади. Не можна внести зміни до Конституції та провести вибори.
Натомість Основний Закон країни не передбачає такої можливості для президента, і жодним іншим документом — законом чи постановою — продовжити повноваження глави держави до завершення воєнного стану не можна.
Згідно із законом, під час воєнного стану влада й військове командування мають право перевіряти документи, оглядати речі, багаж, вантаж, транспорт і приватне майно.
Також в Україні можуть забороняти проведення мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій та інших масових заходів. Може обмежуватися право на вільне пересування.
Нагадаємо, в Україні від 6 листопада 2023 року набрав чинності закон про заборону використання та розповсюдження більшості салютів, феєрверків та петард.
А український бізнес просить не підвищувати вартість еквайрингу в умовах воєнного стану.
На Львівщині працівники ТЦК відтепер матимуть бодікамери: навіщо це рішення
У оновленому законопроєкті про мобілізацію пропонують брати на держслужбу людей лише з військовим вишколом
