У чому проблема?
Вересневе опитування "Фінансова грамотність" від Національного банку України та проєкту ЮНІСЕФ U-Report показало, що за п'ятибальною шкалою свій рівень обізнаності у фінансових питаннях молодь віком від 14 до 34 років оцінила на 3 бали (43% респондентів). Таку оцінку експерти пояснюють трьома факторами:
- У сім'ях уникають теми грошей.
- У школі фінансова грамотність поки не є обов'язковою дисципліною, однак 65,2% опитаних говорять про необхідність навчання фінансовій грамотності учнів.
- Через молодий вік у людей малий досвід у фінансовій грамотності або його взагалі немає.
Вагомий відсоток опитаних схиляється до думки про те, що викладати фінансову грамотність варто в школах. Якраз у 2025-2026 роках Міністерство освіти і науки України планує впровадити для учнів 8-9 класів новий обов'язковий предмет "Підприємництво та фінансова грамотність". Але поки він ще не з'явився, молодь все одно потребує знань про розподіл коштів та розуміння таких понять, як кредит, капітал, податки, прибутки, інвестиції, депозити тощо.
Батьки не завжди можуть зарадити з цим та доступно пояснити дітям ці процеси на словах. Тим паче слухати просто лекції для підлітків може бути не так цікаво, як вчитися користуватися грошами на реальних кейсах. Отже, і навчання фінансовій грамотності має поєднувати в собі просту для розуміння теорію та життєві приклади.
Яке рішення?
Вчитися розподіляти кошти на життєвих ситуаціях у грі
Раціонально витрачати та вкладати гроші школярів вже пʼять років навчають у грі "Життєвий капітал" у клубах фінансової грамотності в різних областях України. Їх відкривають у гімназіях та ліцеях завдяки громадській організації "Діловий клуб «Партнер»".
"З 2018-го року відкрито понад 170 клубів з фінансової грамотності. Назвати точну кількість тих, що зараз працюють, доволі складно, бо цифра коливається через воєнні дії. Якісь клуби зачиняються, а якісь навпаки відкриваються", — розповідає віцепрезидентка Ділового клубу "Партнер" Ірина Коваленко.
Вона додає, що до початку повномасштабного вторгнення клуби з фінансової грамотності були відкриті практично в усіх областях України, окрім Криму, який окупували російські військові у 2014-ому році. Найбільша кількість таких осередків розташовані на Харківщині — понад 30 клубів, а також у Дніпропетровській та Одеській областях.
"Головна ідея — це створювати клуби в освітніх закладах, як осередок, де буде поширюватися базова фінансова освіта і відповідно до неї будуть формуватися навички підприємливості, що надалі сприятиме розвитку соціального підприємства. Фінансово грамотні діти — фундамент майбутньої України", — підкреслює Ірина Коваленко.
У фінансових клубах використовують гру "Життєвий капітал", яку розробили автори самої ГО "Діловий клуб «Партнер»". Вона розрахована на дітей віком від 12 років і триває близько чотирьох годин. В ігровому житті учасник починає свою діяльність з 25 років і за одну годину проживає 10 років. Відповідно гра охоплює працездатний вік українців. Гравець опиняється в різних життєвих ситуаціях, які дозволяють навчитися раціонально використовувати кошти, відкладати їх та примножувати. Також гра допомагає проаналізувати основні фінансові помилки, які допускає гравець.
Як це працює?
Участь у грі "Життєвий капітал" для учнів безкоштовна, а вчитель отримує заробітну плату за години, які зараховуються в межах факультативу або гуртка. Також учасникам забезпечують укриття, де вони або одразу розпочинають грати, або переходять туди у разі небезпеки.
Ірина Коваленко — віцепрезидентка "Партнера", а також вчителька географії, економіки та фінансової грамотності у Криворізькій гімназії №9, де вона й відкрила клуб фінансової грамотності. Він став першим в Кривому Розі, де проводили ігри з "Життєвого капіталу" для учнів, їхніх батьків та вчителів.
"Ідеєю відкрити клуб з фінансової грамотності я запалилася ще у 2020-ому році, але тоді розпочалася пандемія Covid-19. Тож відкрити його вдалося 7 квітня 2021-ого року. Попри це, ми через рік відкрили клуб, і він працює всі ці складні роки", — ділиться Ірина.
На гру зазвичай збираються учні віком від 12 років. Можуть долучатися й діти у 10 років, але їм може бути важко, оскільки тут відіграють роль індивідуальні вікові особливості, наголошує Ірина Коваленко. Гра розрахована на вісім учасників, але для динамічної гри оптимальною кількістю будуть шість гравців.
"Коли грає вісім учасників і вони без досвіду, то гра затягується. Той, хто перший походив, вже сидить і скучає, зазвичай каже: «та коли там вже мій хід?». Учасники-новачки ще погано орієнтуються в правилах, тому краще шість гравців", — пояснює Ірина.
Кожна дитина на початку гри отримує свою "легенду", де прописана її професія, наявність та кількість дітей, сума заробітку, кредити, позики, витрати. "Життєвий капітал" має ігрову валюту — кредо — що потрібна для фінансових операцій, які враховують особливості української економіки. Учасники можуть купувати нерухомість, бізнес, відкладати та інвестувати, але при цьому потрапляти в ситуації, як дні народження, звільнення, інфляція тощо.
"Окрім того, що учні розвивають підприємницькі навички, вони підсилюють і математичні знання. Я вимагаю від своїх дітей, аби вони в межах тисячі рахували усно або в стовпчик за потреби. Головне, щоб без калькулятора. Вони багато чому вчаться в грі, ті ж відсотки часто потрібно підрахувати", — розповідає Ірина.
Окрім розвитку математичних навичок та фінансової грамотності, діти опиняються в різних життєвих обставинах, коли доводиться ставати перед складним вибором на користь чогось, що часто роблять дорослі. Учні навчаються людяності та взаємодії з іншими гравцями.
Ірина згадує, що різну реакцію в школярів викликала наявність дітей із старту. Хтось міг одразу мати декілька, а хтось "народжував" під час гри. Дехто кричав, що не хоче мати дітей взагалі. Але навіть ті, хто категорично міг бути проти них, під час гри змінювали свою думку.
"Мене бентежила така негативна реакція на наявність дітей. Був випадок, коли дівчинка теж категорично не хотіла їх мати. Якось за дві години гри один з хлопчиків мав йти додому, бо йому зателефонувала мама. І ця дівчинка настільки почала перейматися тим, що він кине своїх трьох дітей, що вона врешті-решт їх просто всиновила. Гра змінює мислення кардинально", — пригадує Ірина.
Вона переконана, що така гра готує до дорослого життя свідомих та фінансово грамотних дітей. Вони в майбутньому будуватимуть Україну та розвиватимуть її з чітким усвідомленням найкращих шляхів та практик.
Гра народжує майбутніх підприємців
Отриманні знання та навички у грі діти починають реалізовувати на практиці. Зокрема дві учениці захопилися створенням браслетів та малюнків. Як пояснює Ірина Коваленко, вони не просто їх створюють та дарують, а вже розраховують їхню вартість аби мати кошти на матеріали для створення нових.
Окрім цього шкільний фінансовий клуб сприяв появі сімейного проєкту "Імбирно-медова історія", де мама разом із семикласником Потапом печуть пряники за донати. Зібрані кошти з продажів вони спрямовують на допомогу військовим.
"Ідея, яка народилася у сім'ї, але поєднала проєкт і гімназію. Клуб ініціює аукціони та розпродажі, де продають пряники. Кошти з них відправляють на нагальні потреби захисників. Наша гімназія співпрацює з різноманітними військовими частинами та місцевою поліцією", — підкреслює Ірина.
Мама Потапа вже має ФОП, тож вся діяльність проєкту законна. А сам семикласник став фінансовим блогером та отримав нагороду на конкурсі юних блогерів "Розповідаємо про Україну" та відзнаку "Майбутнє" за розвиток Довгинцівського району.
"Ось приклад того як народжується соціальне підприємство", — наголошує віцепрезидентка Ділового клубу "Партнер".
Фінансова грамотність за кордоном
Як пояснює Ірина Коваленко, фінансова грамотність у США закладена в програмі шкільної освіти, в той час, як в Україні це наразі активно напрацьовується. Тому гра "Життєвий капітал" є інструментом, який дає базові знання дитині. А ось популярна гра "Cash Flow" вже розрахована на фінансово грамотних учасників, які вчаться більш складним процесам, наприклад інвестуванню.
"От взяти зараз дитину 14 років і сказати, я тебе зараз навчу інвестувати. Зараз підемо в біткоїни, військові облігації, вкладемо кошти в акції, підприємства, землю тощо. Але ж як можна навчити їхати на автомобілі на великій швидкості, якщо не навчили як заводити авто? Тому, коли наші діти сідають і грають в «Cash Flow», я не кажу, що це є погано, але це шкодить самому розумінню та правильному сприйняттю, як працює фінансова система. Ось для цього потрібен базовий інструмент — «Життєвий капітал». Він якраз повністю заточений на те, щоб навчити, що таке бюджет, як він розподіляється, як рухаються кошти", — пояснює експертка.
І хоча "Життєвий капітал" і "Cash Flow" мають дещо схожу модель ігрового кола, яку розробив американський бізнесмен Роберт Кіосакі, призначення цих двох ігор різне. Перша дає основні та базові знання, а друга вже їх підсилює та розвиває.
Попри високу популярність американської гри, "Життєвий капітал" також стає відомим за кордоном. Частина тренерів через повномасштабну війну виїхали до іноземних країн, де зараз проводять ігри для українських та місцевих дітей. Зокрема, пограти в "Життєвий капітал" можуть учні в Українській суботній школі у Відні та в Канаді з тренеркою Ольгою Яловенко.
"Оля Яловенко володіє англійською. Має необхідні для роботи сертифікати. У Канаді отримала статус фінансового радника й може надавати послуги українською та англійською. Ігри вона проводить також двома мовами. Для українських дітей вона вплітає англійську, а для місцевих українську", — ділиться Ірина.
Клуби фінансової грамотності планують розвивати за кордоном, їх хочуть відкрити в Хорватії, Греції, Швейцарії, Словаччині, Німеччині та Польщі. "Життєвий капітал" збираються перекладати різними мовами. В Україні також продовжать розбудовувати мережу фінансових клубів, де навчатимуть школярів. Тож вчителі, які зацікавлені в грі та фінансовій грамотності дітей, можуть зв'язатися з Діловим клубом "Партнер", ментори якого пояснять процедуру відкриття клубу та проведуть відповідні навчання.