У Софії Київській почали оцифровувати настінні графіті: для чого це рішення
У Національному заповіднику «Софія Київська» стартував проєкт з цифрової документації масиву графіті ХІ – початку ХVIII ст., які вкривають стіни Софійського собору і яких налічується понад 7,5 тисячі.
Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на Національний заповідник «Софія Київська».
У чому проблема?
Україно-шведська співпраця в галузі охорони й збереження культурної спадщини триває багато років. Тож і даний проєкт втілюється завдяки напрацюванням Національного заповідника «Софія Київська», Національного історичного музею України, Ґетеборзького університету і підтримці низки грантодавців – шведських установ, які профінансували придбання необхідного сучасного обладнання: Шведської дослідницької ради FORMAS, Шведської королівської академії літератури, історії та старожитностей, Шведської ради національної спадщини.
Мета проєкту – за допомогою лазерного сканування, фотограмметрії та технології Reflectance Transformation Imaging (Трансформація зображення за допомогою відтиску) отримати 3D макет зображень графіті для створення їх цифрової документації й зберігання.
У подальшому інформація, яку зможуть використовувати як науковці, так і широкий загал, зберігатиметься на серверах в Україні й Швеції.
Яке рішення?
На зустрічі з генеральним директором Національного заповідника «Софія Київська» Нелею Куковальською, директором Національного музею історії України Федором Андрощуком, науковцями та фахівцями заповідника проєкт представили професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін.
Генеральний директор заповідника Неля Куковальська зазначила, що наразі дуже важливе використання таких провідних технологій, як 3D-скануванням об'ємних структур. Адже подібна цифрова фіксація вкрай необхідна для збереження і популяризації нашої культурної спадщини, ще й в умовах війни.
Як це працює?
Наразі шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з нашими фахівцями. Оскільки процес цифрової документації достатньо трудомісткий, команда планує завершити перший етап проєкту до кінця цього року.
"Цей міжнародний глобальний проєкт – яскрава сторінка українсько-шведської співпраці з охорони і збереження культурної спадщини України і його мета не тільки її зберегти, а й репрезентувати світові», – резюмував генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.