Чехія платитиме українцям, які повертаються додому: для чого це рішення
Президент Чеської Республіки Петр Павел підписав Закон, який стосується продовження статусу захисту українських біженців та водночас робить складнішими умови перебування, а також згадує можливість повернення українців на Батьківщину.
Про це пише Рубрика з посиланням на сайт президента Чехії.
У чому проблема?
Станом на жовтень повідомлялось, що у Чехії перебувають 359 тисяч біженців із України, з яких близько 115 тисяч легально влаштувались на роботу.
Раніше цього року Чехія також посилила умови виплати допомоги українським біженцям задля економії коштів у бюджеті.
За даними чеського уряду, з якими ознайомилося видання, Прага скоротила витрати на українських біженців більш ніж на третину. Економія пов'язана із законом lex Ukrajina, в якому переглянуті виплати біженцям і який набув чинності в липні.
У червні 2023 року Чехія витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а до липня ці витрати впали до 46 млн євро.
Зміна умов призвела до значного скорочення витрат. За його словами, деякі біженці залишили країну і повернулися до України, тоді як інші вирішили знайти роботу в Чехії, щоб мати можливість покрити свої потреби.
За даними Мінпраці та соціальних питань, 123 тисячі українських біженців уже працюють на повний робочий день, що становить 60% від загальної кількості тих, хто має тимчасовий захист у Чехії.
Яке рішення?
Чеський президент Петр Павел підписав зміни до закону lex Ukraine, який регулює статус українців, що виїхали до Чехії з початку повномасштабного вторгнення російської федерації.
На сайті глави держави зазначається, що президент підписав серед інших "Закон від 20 грудня 2023 року про внесення змін до Закону № 65/2022. Про деякі заходи у зв'язку зі збройним конфліктом на території України, спричиненим вторгненням військ Російської Федерації, із змінами та інші пов'язані закони".
Документ був раніше ухвалений обома палатами парламенту та ще має бути підписаний прем'єр-міністром республіки.
Платформа Happy Monday запускає кампанію "Ти вдома" проти стереотипів щодо ВПО на ринку праці
Як це працює?
Українські шукачі притулку матимуть право на захист до 31 березня 2025 року. Вони повинні будуть реєструватися в електронному вигляді з січня до 15 березня наступного року.
Водночас оновлений закон скорочує, починаючи з вересня наступного року, час перебування біженців у безкоштовному терміновому житлі до максимум 90 днів.
Наразі біженці можуть перебувати в безкоштовному терміновому житлі максимум 150 днів. Виняток буде зроблено для вразливих верств населення.
Поправка також скасовує можливість створення спеціальних класів чи відділень для українських дітей та учнів у школах. Навчальні заклади зможуть коригувати зміст навчання лише для українських дітей, учнів та студентів із тимчасовим захистом менше одного року.
У частині про "передчасне повернення" зазначається, що:
"Якщо уряд погодить це, то Міністерство внутрішніх справ надаватиме іноземцям допомогу при добровільному поверненні, що означає оплату деяких витрат, пов'язаних з їх поверненням, як правило на території України… Водночас уряд визначає типи відповідних витрат … і максимальний розмір коштів на допомогу при добровільному поверненні. Іноземець може претендувати на допомогу на добровільне повернення тільки один раз", – йдеться в доповненнях до проєкту Закону від вересня 2023 року.
Уточнюється, що біженці зможуть подати заяву на допомогу не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії посвідки на проживання.
Йдеться про 380 тисяч українців на території ЧР.
Як повідомлялось раніше, Європейська комісія оголосила про виділення понад 65 мільйонів євро чотирьом країнам, що приймають на своїй території українців, які рятуються від російської агресії.
Зауважимо, що станом на кінець жовтня 2023 року тимчасовий притулок у Європейському Союзі отримали 4,24 млн біженців з України. Майже половину українських біженців становлять жінки (46,4%), третину — діти, дорослих чоловіків одна п'ята (20,2%).
За даними Єврокомісії, російська військова агресія проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року, мала важкі наслідки не лише для України та для сусідніх з нею країн, але й на більш глобальному рівні. Станом на грудень 2022 року:
- від 3,6 до 5,4 мільйона українців були переміщені в межах самої України,
- в той час як близько 7 мільйонів виїхали за межі України.
Усього, за статистичними даними, внаслідок російської війни проти України у статусі переміщених осіб опинилися від 25 до 30 відсотків усього населення України.
