Половина українців, що є християнами, позитивно ставляться до переходу на новоюліанський календар, - опитування
До рішення Православної церкви України та Української греко-католицької церкви перейти на новоюліанський календар позитивно ставиться половина опитаних українців, які є християнами.
Соціологи повідомили, що серед тих, хто ідентифікує себе як християни:
- 50% ставляться до цього рішення позитивно,
- ще 15% — негативно,
- 14% опитаних зазначили, що їм байдуже,
- 9% не розуміють, що це означає,
- 11% вагалися з відповіддю.
Позитивне ставлення до цього рішення висловили:
- 75% представників цієї групи респондентів у західному регіоні,
- 45% — у центральному регіоні,
- 40% — на півдні,
- 28% — на сході.
Своєю чергою негативне — від 6% на заході до 24% на сході.
Окрім того, позитивно ставляться до цього рішення:
- 82% вірних УГКЦ,
- 62% вірян ПЦУ,
- 24% "просто православних",
- 21% "просто християн",
- 20,5% вірних УПЦ МП.
Негативно — 5%, 11%, 23%, 9% і 61% відповідно.
Серед тих, хто зараховує себе до християн:
- 35% відповіли, що вони відзначають християнські свята за новоюліанським календарем,
- 28% — за юліанським (за "старим стилем"),
- 27% — по-різному, залежно від обставин,
- 3% сказали, що не відзначають християнські свята,
- 7% вагалися з відповіддю.
Серед вірних УГКЦ 80% відзначають християнські свята за новоюліанським календарем, 9,5% — залежно від обставин за новоюліанським чи за юліанським календарем, 7% — лише за юліанським календарем.
А ось серед вірян ПЦУ цифри трохи інші: — 39%, 27% і 27,5% відповідно; серед "просто православних" — 15%, 37% і 33% відповідно; серед "просто християн" — 11%, 40% і 24% відповідно; серед вірян УПЦ МП — 6%, 13% і 75% відповідно.
Опитування проводили методом face-to-face у регіонах, які контролює український уряд, де не ведуться активні бойові дії. Соціологи проводили опитування за стратифікованою багатоступеневою вибіркою.
Загалом фахівці опитали 2022 респонденти віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками вторгнення рф, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
"Ми закінчуємося": у Львові провели опитування серед волонтерів. Що воно показало?
Яких гостинців чекають військові цієї зими, а чого краще не передавати: ми запитали у них самих
Перехід на новоюліанський календар
З 1 вересня цього року Православна церква України остаточно перейшла на новоюліанський календар. Але предстоятель ПЦУ Епіфаній зазначав, що парафії та монастирі за бажанням можуть тимчасово продовжувати залишатися на старому календарі.
Перед цим, у лютому, на новий календар також вирішила перейти Українська греко-католицька церква.
Після переходу на новий календар віряни будуть відзначати деякі свята за новоюліанським стилем в інші дати. Зокрема:
- День святого Миколая будуть святкувати 6 грудня замість 19 грудня;
- Різдво – 25 грудня замість 7 січня;
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня замість 8 січня;
- День преподобної Меланії (в народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня замість 13 січня;
- Хрещення Господнє – 6 січня замість 19 січня;
- Стрітення Господнє – 2 лютого замість 15 лютого.
При цьому визначати дату Великодня будуть як і раніше. Це також стосується Вознесіння та Трійці (у народі Зелені свята).
Зазначимо, що спочатку вважалося, що дата для святкування Різдва – 25 грудня або 7 січня – обиралася залежно від конфесії християнства. У першому випадку йдеться про святкування католиків, а у другому – православних. Проте насправді цей поділ у датах умовний – через використання різних календарів – григоріанського та юліанського.
При цьому дискусії про дату святкування Різдва в Україні загострилися після повномасштабного вторгнення росії. Адже юліанський календар розглядається як пов'язаний з російською церковною культурою. Натомість новоюліанським календарем користуються ті Церкви, які підтримують нашу Помісну Церкву, а опоненти і насамперед РПЦ – дотримуються старого календаря.
Новоюліанським календарем нині користуються більшість православних церков у світі, включно з Константинопольською, Елладською, Болгарською та Румунською.
