fbpx
Сьогодні
Корисності 15:17 06 Гру 2023

(Не)святковий настрій: навіщо святкувати Різдво й Новий рік під час війни?

“Рубрика” запитала в психологині, чому слід (або ні) святкувати різдвяні свята цьогоріч та як зробити цей час трохи світлішим для себе та своїх близьких.

English version here

У чому проблема?

Незабаром Різдво й Новий рік — розмірковуючи про те, чи варто відзначати ці свята, багато хто почувається винним. Адже сьогодні часто можна почути думку, що під час війни, коли навколо стільки болю і втрат, не на часі радіти яскравим вогникам та щедро прикрашеній ялинці, готувати святковий стіл та подарунки одне одному.

Яке рішення?

Українці мусять жити під час війни, але кожен із нас знає, що війна — це не тільки обстріли, блекаути, втрати та невизначеність. Це ще й підтримка, розуміння, надія та віра. У тому, щоб не ігнорувати свята навіть під час таких страшних випробувань, як війна, сенс є. Заради того, аби ми мали сили та ресурс і далі працювати на перемогу, донатити на ЗСУ, піклуватися про рідних та підтримувати наших захисників, цей місяць перед святами можна і потрібно зробити трішки світлішим. 

"Рубрика" розпитала психологиню, чому моменти радості так важливі для нашого  психічного здоровʼя і як можна відсвяткувати різдвяні свята без відчуття недоречності та провини.

Як це працює?

Різдво та Новий рік під час війни — "за" та "проти"

Різдво під час війни

Ялинка в Києві-2022

Різдво й Новий рік — одні з найулюбленіших свят дітей і дорослих не тільки в Україні, але й в усьому світі. Під час підготовки до різдвяних свят існує багато традицій. Ми вибираємо подарунки близьким, готуємо святкову вечерю, за якою збирається вся родина. І, звичайно, у кожній домівці найголовнішим символом свята є ялинка, яку ми вбираємо гірляндами, іграшками, горіхами та солодощами.

На жаль, сучасні реалії життя вносять неабиякі корективи у наш побут. В умовах воєнних дій усе, що раніше приносило світлу та чисту радість, зараз може ставати тригером. Багато українців не можуть визначитися — чи наряджати ялинку, чи святкувати Різдво та Новий рік саме зараз. 

Це досить складне особисте питання, — відзначає практична психологиня Ірина Лайко. Є кілька аргументів як "за", так і "проти".

Розглянемо погляди "за":

  • традиції та свята надають відчуття нормальності та стабільності, що важливо під час хаосу війни;
  • різдвяні свята підіймають бойовий дух людей;
  • це особливо важливо для дітей, адже свята дарують радість та надію.

"Позитивний вплив різдвяно-новорічні свята можуть мати й на психічний стан людини, сприяючи піднесенню настрою в очікуванні дива та «новорічного» щастя. Радісна атмосфера, яскраві прикраси поліпшують емоційний фон, створюючи відчуття єднання з рідними та близькими. Це все сприяє формуванню приємних спогадів та асоціацій, можливості «перезавантажити» свідомість", — говорить Ірина Лайко.

"Проти":

  • неетично веселитися та витрачати гроші на прикраси, коли люди гинуть на фронті;
  • прикрашання ялинки вимагає додаткових витрат енергії та ресурсів;
  • існує ризик масованих обстрілів ворога саме під час свят.

Практична психологиня зазначає, під час святкування може посилюватися почуття самотності та туги в людей без родини чи близьких та в людей, рідні яких на фронті. Зростає рівень тривоги через надмірні очікування від свят, що може загострювати міжособистісні проблеми та конфлікти в родинах, коли ті збираються разом. Святкування також викликає певні фінансові труднощі через збільшення витрат на подарунки та святковий стіл.

Отже, підготовка до свята і саме його святкування може як покращити, так і погіршити психічний стан. Багато залежить від особистого сприйняття людини та умов перебігу свята для неї.

Санта як ресурс

"Всі ми розуміємо, що в умовах війни, повітряних тривог, обстрілів, вибухів, постійної фізичної та психічної напруги наш організм потребує перезавантаження та стабілізації. А отже, свята та традиції можуть мати потужну терапевтичну, цілющу дію на психіку людини", — каже Ірина Лайко.

Фахівчиня пояснює, чим свята під час війни можуть бути корисними:

  1. Відновлення емоційної рівноваги. Яскрава атмосфера, позитивні емоції, урочистості допомагають "перезавантажити" нервову систему, зняти накопичену напругу і стрес.
  2. Посилення почуття безпеки. Знайомі з дитинства традиції та ритуали дарують відчуття стабільності та впевненості.
  3. Зміцнення соціальних зв'язків. Тепле спілкування з рідними та близькими під час свят сприяє поліпшенню ментального здоров'я.
  4. Формування позитивних спогадів. Приємні асоціації, пов'язані зі святами, можуть довго підіймати настрій навіть у складні часи.
  5. Духовне піднесення та натхнення. Особлива атмосфера свят може надихнути на позитивні зміни, мотивувати рухатися вперед.

Ірина Лайко акцентує: особливо важливо створити казкову атмосферу зимових свят для дітей та їхнього здорового психічного розвитку.

"Новорічно-різдвяні свята відіграють величезну терапевтичну роль для дитячої психіки, сприяючи задоволенню базових психологічних потреб дитини — у безпеці, радості, сімейній приналежності. Атмосфера свят та теплі родинні збори це забезпечують. Різдвяні історії, казки, чарівні персонажі розвивають уяву та креативність дитини через головних героїв (Святий Миколай, Санта Клаус, олень Рудольф, який возить санчата Санта Клауса по небу тощо). Маючи віру в дива, сподівання на здійснення мрій, у дитини формується оптимістичний погляд на світ, закладається психологічний «якір» у вигляді яскравих позитивних спогадів про свята, відбувається задоволення базової дитячої потреби у грі та розвагах через прикраси, подарунки, святкову атрибутику", — говорить психологиня.

Відмова від свят — шлях до емоційного вигорання

Ірина Лайко попереджує: людину, яка свідомо позбавляє себе будь-яких проявів позитиву, можуть очікувати досить серйозні наслідки:

  • Відсутність радощів, приємних емоцій, позитивних переживань призводить до розвитку депресії, тривожних розладів, що позначається на погіршення психічного здоров'я. 
  • Негативний світогляд викликає хронічний стрес, який виснажує організм і прискорює процеси старіння. 
  • Цинічне ставлення до радощів відштовхує від людини оточення, позбавляє її підтримки, призводячи до соціальної ізоляції. 
  • Без глибоких позитивних переживань життя людини втрачає свої барви, стає сірим та беззмістовним, особистість втрачає сенс життя. 
  • Відсутність радості не дає енергії для позитивних змін та особистісного зростання, призводячи до згасання внутрішньої мотивації.

Отже, відмова від проявів позитиву призводить до руйнівних наслідків у всіх сферах життя. Це шлях до внутрішнього спустошення та емоційного вигорання.

Також важливо памʼятати, що свята і без війни можуть загострювати наявні психологічні проблеми або провокувати нові. Психологиня каже, що в умовах сьогодення типовими прикладами розладів емоційно-вольової сфери особистості, які проявляються в період новорічно-різдвяних свят, можуть бути такі:

1️⃣ Скарги на пригнічений настрій, апатія та небажання жодних святкувань. Це пов'язано з гострим відчуттям самотності напередодні сімейних свят (особливо батьки, жінки сини/чоловіки яких на війні).

Порада: для подолання такого відчуття можна організовувати групи взаємопідтримки або залучатися до волонтерства чи благодійності.

2️⃣ Загострення тривожних розладів через спогади про нещасний випадок, який стався з людиною роком раніше саме у новорічну ніч. (Є окремі звернення до психологів по тематиці святкові психотравми).

Порада: з метою подолання тривожності, необхідно ознайомитися з методами тілесно орієнтованої терапії, навчитися технік релаксації.

3️⃣ Батьки можуть скаржитися, що дитина надмірно роздратована та вередлива через очікування подарунків на Різдво та Новий рік, має завищені вимоги.

Порада: батьки мають в спокійній обстановці говорити з дітьми про реалістичні очікування, матеріальні статки родини, але при цьому не забувати про психологічні особливості дитячого сприйняття свят.

4️⃣ Можуть бути конфлікти з іншими членами родини через наполягання відзначати свята за старими звичаями й традиціями.

Порада: застосовувати методи сімейної терапії, спрямовані на налагодження комунікації та продуктивне вирішення конфліктів між подружжям.

Радість свят без почуття провини

Щоб знайти золоту середину і зберегти позитивну енергію, що можуть принести свята, відзначити Різдво і Новий рік без почуття провини, практична психологиня Ірина Лайко радить ще кілька речей:

1️⃣ Дозвольте собі трішки свята. 

Не потрібно повністю відмовлятися від традицій і радощів. Трохи світла у темряві допоможе вистояти. Нехай свято буде тихим та скромним, але з теплом у колі найближчих.

2️⃣ Будьте помірковані у святкуваннях. 

Обмежтеся скромними прикрасами, мінімальною кількістю страв, приготуйте святкову вечерю з доступних продуктів.

3️⃣ Обмежтеся невеличкими подарунками своїм дітям чи близьким. 

Зробіть маленький сюрприз для своїх дітей у вигляді ялинкової іграшки чи солодощів. Також можна написати теплі побажання один одному на наліпках чи картках, згадуючи радісні моменти минулого року. Не забудьте про сімейні ігри, перегляд улюбленого фільму, головне — бути разом та підтримувати одне одного.

4️⃣ Пам'ятайте про інших. 

Зробіть щось добре — допоможіть пораненим, тим, хто втратив домівку — передайте святкові смаколики з різдвяно-новорічною атрибуцією, підтримайте знайомих, яким зараз важко. Даруйте радість тим, хто поруч.

5️⃣ Вшануйте пам'ять загиблих. 

Пом'яніть у молитвах чи в думках полеглих героїв. Це надасть глибинного сенсу святам.

6️⃣ Сфокусуйтеся на ваших цінностях — наприклад, сім'ї та здоров'ї. 

Нехай свято нагадає про те, заради чого варто жити й боротися.

І звісно, не забувайте про необхідність підтримки наших захисників.

За словами психологині, головне — вірити в те, що так можна зберегти дух свята і позитивний настрій у складні часи. Це є вагомою причиною, чому варто робити нашу реальність світлішою. Світліша реальність — це краще майбутнє для наступних поколінь, це — інвестиція в них.

Ще більше корисних рішень!

Цьогоріч розійшлися думки щодо доречності різдвяних свят також і на рівні муніципалітетів. Частина українських громад категорично відмовились від встановлення прикрашених ялинок на головних майданчиках міст та від святкових масових заходів. Деякі все ж таки планують встановити центральну різдвяну ялинку — державні кошти на них не витрачатимуть, використовуватимуть штучні ялинки та прикраси, які залишилися з минулих років, або розходи на встановлення святкових дерев візьмуть на себе меценати. У Харкові, як і торік, головна ялинка буде чекати дітей та дорослих у найбезпечнішій локації міста — у метро.

Різдво під час війни

Святкова ялинка-2023 за шість кілометрів від міста Бахмут на Донеччині. Фото з Telegram-каналу Сухопутних військ.

"Залишилась моральна складова. Дехто апелює тим, що під час війни не може бути ніяких ялинок і взагалі свята, так як війна. Я на це відповім тільки одним прикладом. На Новий рік, як і на Різдво у військових теж будуть ялинки. Вони будуть в окопах та палатках, у старих розбитих будинках та військових шпиталях. Скажу більше. Більшість підрозділів при можливості будуть теж святкувати. Робити святковий стіл. Знаєте чому? Бо це нормально. Це не зрада! Не правильно — це маніпулювати цим та принижувати людей за бажання відчути свято. Ялинка не завадить нам думати і допомагати фронту. Але допоможе нам відчути мить радості та віри в перемогу і морально стати міцнішими на наступний не легкий рік", — написав на своїй сторінці у Фейсбук депутат Ірпінської міської ради Антон Головенко. Тут, в одному з найбільш постраждалих від широкомасштабного вторгнення міст Київщини, також вирішили встановити штучну ялинку, придбану кілька років тому.

Як і минулого року, ярмарку фудкортів та атракціонів не буде і в столиці. Окрім головної 12-метрової ялинки, відкриття якої заплановане на 6 грудня, у фотозонах на Софійській площі буде кілька невеликих різдвяних ялинок з тематичними іграшками. Біля них встановлять таблички з QR-кодами. Кожен охочий зможе взяти собі прикрасу на згадку, попередньо зробивши донат на підтримку ЗСУ.

Рубрика:
Корисне
9637

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: