“Наше відновлення маємо планувати вже зараз”: як прикордонна громада живе сьогодні й будує майбутнє
У чому проблема?
Повномасштабна російсько-українська війна триває вже понад півтора року. Велика територія України зазнала різного рівня ушкоджень і потребує відновлення. Держава пропонує починати цей процес уже зараз, не чекаючи перемоги, і підходити до нього комплексно. Для цього постраждалі громади мають розробити програми комплексного відновлення території та плани відновлення та розвитку громади.
Відповідно до нормативних актів, програма комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) визначає основні просторові, містобудівні та соціально-економічні пріоритети політики відновлення і містить комплекс заходів для забезпечення такого відновлення постраждалої території.
План відновлення та розвитку територіальної громади включає завдання і заходи з відновлення та розвитку, прогнозовану потребу та можливі джерела фінансування, індикатори виконання завдань та проєкти місцевого розвитку.
Розробка таких стратегічних документів потребує великих фахових, часових та інших ресурсів, яких громадам, а надто тим, які зараз перебувають під обстрілами, часто бракує.
Яке рішення?
На допомогу громадам прийшли міжнародні фонди та організації. Зокрема Програма "U-LEAD з Європою" підтримує 24 відібрані на конкурсній основі громади в розробці програм комплексного відновлення територій та планів відновлення та розвитку громад. Серед них — Новослобідська громада на Сумщині.
У громаді "Рубриці" розповіли, як попри руйнування і нинішні обстріли вдається не тільки триматися зараз, а й розробляти реалістичні плани на майбутнє.
Як це працює?
Початок вторгнення: 39 днів руху ворожої техніки
Герб Новослобідської громади
Новослобідська громада налічує 36 сіл, але невеличких: в усіх них до великої війни мешкало 4900 людей. Громада знаходиться у 20-кілометровій зоні від кордону з окупантом, частина сіл ще ближче — у 5-кілометровій зоні.
"24 лютого 2022 року ми, як і всі громади на прикордонні, відчули на собі, як воно починалося. Через нашу громаду 39 днів у напрямку Києва і потім назад йшла ворожа техніка", — розповідає голова громади Ольга Гаркавенко.
Голова Новослобідської громади Ольга Гаркавенко
Ольга Олександрівна пригадує складнощі тих днів. Оскільки громада сільська, магазини тут є не в кожному населеному пункті, у багато з них машини привозили хліб та інші продукти в певні дні тижня. Велика війна зруйнувала весь цей ланцюжок. Ворожі танки, рухаючись вузькими сільськими вулицями, поруйнували не тільки дорожнє покриття, а й стовпи електропередач. Люди залишились і без світла, і без постачання харчів. Ніхто не погоджувався виїжджати в громаду. Не було розуміння, що і як буде далі. Було важко.
"Люди не були готові до цього, не було запасів, не було нічого. Але з перших днів ми, працівники сільської ради, комунальних підприємств і наші аграрії між собою скомунікували й зорганізувалися, — пригадує сільська голова. — Хлопці нашого комунального підприємства, яке до цього займалося тільки доброустроєм, почали займатися всім і натягували ці обірвані електропроводи самі".
Неодноразово було так, що поки комунальники намагалися відновити подачу електроенергії, їм з сусіднього села телефонували, що йдуть ворожі танки. Чоловіки припиняли роботу, ховалися, а після проходу техніки завершували роботу.
"Це безстрашні наші хлопці. Їх небагато працює, але на них було зав'язано все. І електрика, і водопровідна мережа, і довезення гуманітарної допомоги та ліків", — перераховує Ольга Гаркавенко.
Щоб забезпечити мешканців хлібом, керівництво громади домовлялося з підприємствами, які випікали хліб.
Ольга Гаркавенко розповідає: "Наші старости самі брали на цих підприємствах хліб і везли людям по домівках. Важко було, тому що підприємства також трошки призупинили роботу, бо не було з чого виготовляти продукцію. Тому домовлялися: одного дня брали 500 буханок, другого — 700 буханок, третього — 300 і так далі".
Також Новослобідська сільська голова дуже вдячна місцевим аграріям, адже вони забезпечили громаду дизельним пальним: "Вони нам давали дизпаливо не тільки ці 39 днів, щоб ми могли людям постачати продукти, хліб, а аж до травня, поки нам не почало вже надходити це пальне".
Це було справжнє об'єднання мешканців громади, пригадує Ольга Гаркавенко.
З 21 квітня 2022 року дотепер: "Дня такого не було, щоб обстрілів не було"
Третього квітня минулого року громаду деокупували. Люди зітхнули з полегшенням, але тихо було недовго.
"Уже 21 квітня вони почали нас обстрілювати й по сьогодні це роблять (спілкуємося з пані Ольгою 7 вересня, — ред.). Не так, звісно, як на сході України, але ми теж відчуваємо це все на собі. Та люди виживають, люди тримаються. Своєю стійкістю та допомогою хлопцям і дівчатам, які нас обороняють, намагаємося наближати перемогу. Всіляку допомогу надаємо і сподіваємося, що перемога скоро прийде", — на цих словах пані Ольга не може стримати сліз.
У населених пунктах, які розташовані у 5-кілометровій зоні від кордону з агресором, на момент нашої розмови вже тривало відселення відповідно до розпорядження голови обласної військової адміністрації щодо евакуації. Саме ці населені пункти підпадають під обстріл щодня, каже голова громади:
Наслідки російського обстрілу будинків жителів Новослобідської громади
"Дня такого не було, щоб обстрілів не було. Люди відселяються: хто раніше виїхав, хто ще думає, куди виїхати. Дуже важко це переживати. Але життя триває, тих людей, які залишаються, ми не залишаємо сам на сам своєю бідою, намагаємось допомагати, чим можемо. Та всі роботи, які проводяться у 5-кілометровій зоні, уже під ризиком. Ось сьогодні зранку ми відправили людей на обстеження пошкоджень, яких зазнали вчора. Це і приватні будинки, і лінії електропередач, багато чого. Служби не виїжджають до нас, тому, як і минулого року, працюємо самі".
Житло для відселенців і автобусні рейси між селами
Про розвиток нині мови немає, але життєдіяльність громади влада намагається забезпечувати. І навіть була готова прийняти постраждалих від руйнування Каховського водосховища, обладнали місця для 33 людей. Херсонці, втім, до громади все ж не приїхали, і нині в цих приміщеннях можуть отримати прихисток відселені з 5-кілометрової зони люди. Тут є все необхідне для комфортного перебування "як у місті", та сільські люди не поспішають скористатися такою можливістю.
Наслідки російського обстрілу будинків жителів Новослобідської громади
Ольга Гаркавенко пояснює: "Люди звикли в селах жити у своїх будинках, у них худоба, городи. Кажу: «Та ж навпаки, вам класно буде. Не треба вже думати про худобу чи ще про щось, просто для себе поживете». Але вони поки до цього не готові. Кажуть: «Давайте так: картошку викопаємо, а далі буде видно, може, й поїдемо». Так що так і живемо".
Наслідки російського обстрілу будинків жителів Новослобідської громади
Щоб люди могли пересуватися між селами, громада кілька разів на тиждень організовує рейси незадіяних нині шкільних автобусів для перевезень людей по громаді. Також на початку вересня завдяки співпраці з громадською організацією "Проліска" запрацював соціальний автобус, який довозить людей до найближчої залізничної станції.
Нині велику частину роботи місцевих комунальників займає розбір завалів від російських обстрілів: зруйновані будинок культури, одне з адміністративних приміщень. "Намагаємось його трошки розтягти, будемо відновлювати", — каже голова Новослобідської громади.
Наслідки обстрілу будівлі в Новослобідській громаді
Документи розробляють за двома сценаріями
"Ми повинні планувати вже зараз, що маємо зробити і як для нашого відновлення. Треба, щоб у нас був план і ми потім дивилися, що відповідно до нього ми першочергово будемо робити, що другочергово, — переходить Ольга Гаркавенко до теми розробки стратегічних для громади документів. — Співпраця в цьому процесі з фахівцями Програми «U-LEAD з Європою» є дуже потужною допомогою для нас".
Заступниця сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Наталія Скрипченко розповідає, що громада розробляє програму комплексного відновлення і план відновлення відповідно до двох можливих сценаріїв. Перший — якщо війна закінчиться найближчим часом. І другий — якщо вона триватиме кілька років. Тобто документи передбачатимуть два варіанти першочергових та інших заходів.
Заступниця сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Наталія Скрипченко
Проблеми зі збором інформації для розробки цих стратегічних документів не було, каже пані Наталія, адже раніше громада вже виконала частину роботи, коли самотужки намагалася створити свою програму комплексного відновлення.
"Ми знали, що ми хочемо і як ми бачимо наші етапи. А долучення до співпраці з «U-LEAD з Європою» допомогло нам виділили структурні напрямки нашого бачення. Загалом працюємо дуже плідно", — говорить Наталія Скрипченко.
З експертками "U-LEAD з Європою" представники громади "звіряють годинники" щотижня, але в нинішніх умовах обстрілів це буває складно, ділиться пані Наталія.
Передусім — відновлення доріг
Перший пріоритет у документах відновлення громади — відновлення пошкоджених доріг. До повномасштабного вторгнення силами громади було пророблено велику роботу для відновлення дорожнього покриття на території громади, але ворожа техніка зруйнувала його вщент. Нині перевізники відмовляються надавати послуги громаді не тільки через небезпеку, а й через вкрай поганий стан доріг.
Стан місцевої дороги після проходу російської техніки
Але ж треба забезпечити й доставку продуктів, і виїзд різних служб — це і енергетики, і газові служби, і сімейний лікар. який за графіком виїжджає з амбулаторії по селах громади. Саме тому відновлення доріг у громаді ставлять на перший план.
А якщо вдасться налаштувати логістику і забезпечити доступність населених пунктів, то, можливо, хтось з громади вже задумається над тим, щоб зробити якісь переробні мініцехи, де можна буде перероблювати зібрані на своїх ділянках овочі та фрукти.
"Ми закладаємо у проєкти документів створення переробних підприємств, адже в нас сільська місцевість і багато людей вирощують на своїх земельних ділянках овочі, різні ягоди", — пояснює Наталія Скрипченко.
Вона розповідає про волонтерську ініціативу громади: "Навіть на сьогодні при нашому комунальному підприємстві сушать овочі. Громадські організації надали нам сушарку та обладнання для консервування, тож люди приносять капусту, моркву, буряк, інші овочі, усе це кришиться, сушиться і виготовляється «Горюнський борщ». Ці борщі ми запаковуємо і відправляємо для наших хлопців на передову".
Горюни як туристична принада
Горюни мешкають саме в Новослобідській громаді. Хто це? Східнослов'янський субетнос, який має власну говірку (поєднання української, російської та білоруської мов), власні традиції. Вважається, що субетнос горюнів сформувався на цих землях у XVI столітті.
Отож ще один напрямок, який громада хоче відновити й розвинути, пов'язаний з горюнами — і це туризм.
"Ми бачили й будемо бачити розвиток своєї громади саме в туристичного напрямку, тому що у нас дуже багато цікавих об'єктів, які можна презентувати й куди запрошувати на гостини. Для цього після об'єднання в громаду ми намагалися дуже багато чого зробити, передусім поремонтували дороги", — каже Ольга Гаркавенко.
У 2021 році тут з великим успіхом відбувся перший фестиваль "На гостини до горюнів". Він проходив за підтримки Українського культурного фонду.
Виступ фольклорних колективів під час фестивалю "На гостини до горюнів"
Музей горюнської культури відкрився в Новій Слободі у 2017 році
"Я пишаюся тим, що у нас є така культура, своя специфічна обрядовість. Завдяки фестивалю про наших горюнів почули майже всюди в Україні. Люди й не думали, що у сільській місцевості є можливість проводити такі фестивалі. А ми тоді зрозуміли, що можемо показувати свої звичаї та обряди й таким чином розвивати нашу громаду", — розповідає Новослобідська сільська голова.
Музей горюнської культури
Нині в громаді за підтримки експертів "U-LEAD з Європою" напрацювали "кістяк" програми та плану відновлення. А наступним етапом стане громадське обговорення документів, для цього їх оприлюднять на фейсбук-сторінці та сайті громади, потім документи доопрацюють.
Фото з архіву Новослобідської громади
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
