Секс, історія та мова: п’ять книжок з українським акцентом
Кожну зі згаданих в добірці книг ви можете придбати на сайті "Віхоли" зі знижкою 10%, ввівши при оформленні замовлення промокод rubryka10, який діятиме з 11 по 27 серпня.
Іван Гоменюк "Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття"
Де шукати Захід України? Сьогодні під ним традиційно розуміють сім західних областей. Так було не завжди, звісно. Обриси цієї території постійно змінювались — долучалися і відпадали ті чи інші землі, мінялась конфесійна та мовна панорама, відчайдухи робили чималі статки, а диктатори й епідемії збирали криваві жнива.
Тут перетиналися валки купців та армади королів, сюди стікалися ідеї, тут шукали нафту й золото, звідси втікали за океани в пошуках кращої долі й сюди переселялися заради неї ж. Тут занепадали славетні роди й підносилися сірі та вбогі. Правителі плакали, отримуючи ці землі, й жертвували всім, аби здобути їх. Історія цієї частини нашої країни — яскрава мозаїка, яку неодноразово розбивали на друзки, а потім склеювали знову.
"Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття" — спроба пізнати історію західних областей України від часів Габсбургів до окупації СРСР.
Іван Гоменюк — популяризатор історії, засновник спільноти "Пустощі східноєвропейської Кліо", дослідник теми й автор книжок з історії Австро-Угорської імперії та східноєвропейської історії.
Ольга Дубчак "Чути українською"
Книжка "Чути українською" не змушуватиме вас учити правила чи зубрити мовні закони. Це вже робила колись ваша вчителька. Завдання книжки — пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще — чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова — це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно.
Ольга Дубчак — кандидатка філологічних наук, фахова редакторка, літературна редакторка, аудіоредакторка і головна редакторка видавництва "Віхола".
Ольга Дубчак "Бачити українською"
Книжку "Бачити українською" присвячено найголовнішій одиниці мови — слову. Саме воно дає нам змогу порозумітися (і посваритися), передати важливу (і неважливу) інформацію, висловити почуття (і навіть просто подумати про них). А загалом — саме зі слова почалося буквально все. А що "все"? — спитаєте ви. Щонайменше — ця книжка, а щонайбільше — людська свідомість. І це не жарт, бо жартів у книжках про мову не буває.
Ірина Ігнатенко "Тіло, секс, шлюб. Історія інтимних стосунків в українських традиціях"
У своїй новій книжці "Тіло, секс, шлюб" етнологиня Ірина Ігнатенко розповідає історію інтимних стосунків в українських традиціях. Яких чоловіків і жінок українці вважали красивими та бажаними, як знайомилися й до яких засобів "зваблення" вдавалися? У що одягалися наші прапрабабусі та як календар релігійних свят впливав на розклад гігієнічних процедур і секс? Які обмеження на інтимні стосунки були навіть у шлюбі? Чому замовчували зради та як по розбитих горщиках визначали майбутню кількість дітей?
Від перших обіймів до першої шлюбної ночі, вагітності, пологів, хвороб і позашлюбних стосунків. Авторка описує тодішнє ставлення до власного тіла й тілесності, особливості весільних обрядів і контрацепції, пологи та заборони.
Ірина Ігнатенко — етнологиня, письменниця, подкастерка, видавчиня; кандидатка історичних наук, доцентка.
Віра Агеєва "За лаштунками імперії"
Про українсько-російські взаємини вже багато написано в контексті російських інтересів і пріоритетів. Росія безцеремонно облагороджувала свою історію чужими звитягами й здобутками, позбавляючи натомість українців їхнього минулого. З українського погляду, картина зовсім інакша.
Уже не одне століття речницею антиколоніального дискурсу є вітчизняна література. Від Котляревського, Квітки-Основ'яненка, харківських романтиків аж до епохи модернізму й зрештою постання держави вона пропонувала різні моделі ідентичности, підважуючи імперські претензії й утверджуючи власну культурну самодостатність.
У книжці "За лаштунками імперії" авторитетна літературознавиця Віра Агеєва через призму культурного процесу аналізує український спротив імперії та боротьбу за збереження колективної пам'яти.
Віра Агеєва — професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія". Лауреатка Шевченківської премії. Феміністка, котра однією з перших у пострадянську добу заговорила про потребу ревізії патріархальних цінностей.
Партнерський матеріал
