"ХХ-мозок. Сучасна наука про жіноче когнітивне здоров'я, гормональний баланс, сон і пам'ять", Ліса Москоні
У книжці "ХХ-мозок" Ліса Москоні, директорка Клініки запобігання хворобі Альцгеймера при Корнелльському університеті, показує, як ми можемо живити свій розум, захищати себе й своє тіло, щоб наш мозок залишався стійким протягом усього життя. Це перша книга, присвячена покращенню когнітивних здібностей і профілактиці хвороби Альцгеймера саме у жінок, також авторка розглядає здоров'я мозку як важливий компонент здоров'я жінки.
Раніше медичні дослідження зосереджувалися на припущенні, що жінки, по суті, є чоловіками з грудьми. Проте жінки набагато частіше, ніж чоловіки, страждають від тривоги, депресії, мігрені, травм головного мозку та інсульту. Крім того, вони вдвічі частіше закінчують своє життя, страждаючи від хвороби Альцгеймера, навіть якщо брати до уваги їхню тривалість життя. У минулому жіночому мозку приділяли напрочуд мало уваги, і його рідко вивчали медичні дослідники, що призвело до появи великої кількості дезінформації про жіноче здоров'я.
Ліса Москоні порушує теми, які медицина стигматизувала століттями. Авторка розповідає про когнітивне здоров'я і сумну статистику (2/3 пацієнтів із хворобою Альцгеймера — жінки), чому пацієнток не можна лікувати за "чоловічими стандартами", як естроген впливає на пам'ять, що змінюється в організмі під час статевого дозрівання, вагітності, припинення менструації тощо. Москоні дає дієві й науково обґрунтовані поради, привертає увагу до проблем жінок з післяпологовою депресією чи під час менопаузи.
Цитата:
"Якщо суспільна, фінансова й фізична безпека жінок і далі гірша, ніж у чоловіків, то їхнє здоров'я узагалі під загрозою. Жінкам обіцяли, що вони «отримають усе». Виявилося, що це означає «робити все». І нам доводиться не просто робити все, а й робити це за набагато менші зарплатню і визнання, а ще — і це геть не дивує — за рахунок власного здоров'я. Нас тренують і заохочують побачити, як багато м'ячиків одночасно ми зможемо утримати в повітрі, до того ж максимально рішуче і просто так".
"SALE. Їжа для мозку. Наука розумного харчування", Ліса Москоні
Як і наше тіло, мозок має дуже специфічні потреби у їжі. У книжці "SALE. Їжа для мозку. Наука розумного харчування" від Ліси Москоні, нейробіологині і дієтологині, ми дізнаємося, що має бути в нашому меню.
Авторка зазначає, що харчові потреби мозку суттєво відрізняються від потреб інших органів, але мало хто з нас уявляє, що вони можуть бути. Її інноваційний підхід до когнітивного здоров'я охоплює концепції, які більшості лікарів ще належить вивчити. Досліджуючи поради, засновані на псевдонауці, Москоні надає рекомендації щодо повноцінного плану харчування. То якою має бути їжа для мозку? Яка глюкоза потрібна нашому мозкові? І як зробити свій корисний раціон не лише поживним, а й смачним?
Книжка містить вичерпні списки того, що можна їсти, а чого варто уникати, а також 24 апетитні рецепти для покращення роботи мозку.
Цитата:
"Правду кажучи, у наших руках зосереджено більше влади, ніж ми вважаємо. Силу особистого вибору часто недооцінюють через зручну тенденцію західного світу боротися із симптомами за допомогою ліків або хірургічного втручання. Проте спершу варто було б зважити на менш ризиковані й часто більш ефективні заходи, наприклад, краще харчуватись".
"Зламати ДНК. Редагування генома та контроль над еволюцією", Дженніфер Дудна, Семюель Стернберг
З часів створення атомної бомби жодна технологія не стривожила її винахідників настільки, щоб вони попередили світ про її використання. До весни 2015 року, коли біологиня Дженніфер Дудна закликала ввести всесвітній мораторій на використання нового інструменту редагування генів CRISPR — нової революційної технології, яку вона допомогла створити для внесення спадкових змін у людські ембріони. Найдешевший, найпростіший і найефективніший спосіб маніпулювання ДНК з будь-яких відомих, CRISPR цілком може дати нам ліки від ВІЛ, генетичних захворювань і деяких видів раку, а також допоможе впоратися зі світовою кризою голоду. Проте навіть найменші зміни в ДНК можуть мати безліч непередбачуваних наслідків, не кажучи вже про етичні та суспільні наслідки навмисної мутації ембріонів для створення "кращих" людей.
Пишучи разом із колегою-дослідником Семюелем Стернбергом, Дудна ділиться захоплюючою історією свого відкриття та пристрасно стверджує, що величезна відповідальність приходить зі здатністю переписати код життя. За допомогою CRISPR, як вона показує, ми фактично взяли під контроль еволюцію. Що ми будемо робити з цією незбагненною силою?
Цитата:
"Застосовуючи потужні біотехнологічні інструменти для виправлення пошкоджених ділянок ДНК всередині живих клітин, тепер науковці можуть впливати на генетичний код, який визначає кожен вид на планеті і продумано його видозмінювати. А з найновішим і, мабуть, найефективнішим інструментом у галузі генної інженерії під назвою CRISPR-Cas9 (скорочено CRISPR) геном, якщо науковці знають генетичний код якоїсь виняткової риси, вони можуть уставляти, редагувати або видаляти відповідний ген із генома практично будь-якої рослини чи тварини".
"Їжа для ментального здоров'я. Як харчуватися, щоб жити без стресу, депресії, тривожності", Ума Найду
Чи знаєте ви, що чорниця може допомогти вам впоратися з наслідками травми? Що салямі може викликати депресію або що збільшення споживання вітаміну D може допомогти в лікуванні тривоги? За допомогою посібника "Їжа для ментального здоров'я" від Уми Найду, психіатрині, спеціалістки з питань харчування та професійної шеф-кухарки, ви дізнаєтесь, що варто їсти заради свого психічного здоров'я.
Коли мова заходить про дієту, більшість людей турбуються про втрату ваги, фізичну форму, здоров'я серця та довголіття. Але те, що ми їмо, впливає не тільки на наше тіло, це також впливає на наш мозок. Нещодавні дослідження показали, що дієта може мати глибокий вплив на стан психічного здоров'я — спричиняє депресію, тривожність, розлади сну, деменцію тощо.
Ума Найду спирається на передові дослідження, щоб пояснити, як їжа впливає на наше психічне здоров'я, і показує, як правильна дієта може допомогти лікувати та запобігати широкому спектру психологічних і когнітивних проблем зі здоров'ям.
Цитата:
"Чому цукор може спричинити депресію? Щоб жити й функціонувати, мозок потребує глюкози (вуглеводів), отримувану з продуктів, які ми споживаємо. Протягом доби цей орган потребує лише 62 грами глюкози для виконання своєї роботи. Ви можете легко задовольнити цю потребу за допомогою здорових необроблених продуктів харчування. Вживання нездорової обробленої їжі на зразок кондитерських виробів і газованих напоїв із високим вмістом рафінованого доданого цукру наповнює мозок занадто великою кількістю глюкози. Цей «приплив цукру» може спровокувати запалення в мозку й зрештою призвести до депресії".
"Тіло. Інструкція з використання", Білл Брайсон
У своїй книжці "Тіло. Інструкція з використання" Білл Брайсон проводить нас через людське тіло — як воно функціонує, його дивовижну здатність до самовідновлення та (на жаль) способи, у які воно може вийти з ладу. Скільки коштує Бенедикт Камбербетч? Як набір хімічних елементів — 168 доларів, а як актор — мільйони. Правда, якщо ми придбаємо всі потрібні мінерали, усе одно не отримаємо Камбербетча чи бодай якусь іншу людину. Бо наше тіло — це щось більше, ніж частка таблиці Менделєєва. Воно — справжнє диво.
Сповнена надзвичайних фактів (ваше тіло виробило мільйон еритроцитів, відколи ви почали читати це) й анекдотів, ця книжка допоможе вам глибше зрозуміти диво, яким є життя загалом і ви зокрема.
Цитата:
"Мозку потрібна купа часу, щоб повністю сформуватися. Нейрони в мозку підлітка працюють лиш на 80 відсотків. Хоча й найбільше мозок виростає в перші два роки життя, а до десяти вже має 95 відсотків від кінцевого обсягу, синапси продовжують з'єднуватися ледь не до тридцяти років. А отже, підлітковий вік триває набагато довше, ніж нам здається. Людина з не до кінця сформованими зв'язками найімовірніше поводитиметься більш імпульсивно й менш розсудливо, ніж старші, а також швидше п'янітиме".
"Секрети нейропластичності. Як мозок адаптується до нових викликів", Девід Іґлмен
Що спільного між забороною наркотиків і розбитим серцем? Чому ворогом пам'яті є не час, а інші спогади? Як незрячому навчитися бачити язиком, а глухому чути шкірою? Чому ми снимося вночі і яке відношення це має до обертання Землі? Це все питання до мозку і про мозок. І це тільки частинка дивовиж, про які у своїй праці "Секрети нейропластичності. Як мозок адаптується до нових викликів" розповідає Девід Іґлмен — один із найславетніших нейробіологів сучасності.
Ця книга не просто про те, що таке мозок; це про те, що він робить. Магія мозку полягає не в частинах, з яких він складається, а в тому, як ці частини безупинно сплітаються в електричну, живу тканину.
Книжка буде корисна всім, кого цікавлять можливості власного мозку — як розвинути його так, щоб краще навчатися, коли краще навчатися, як опановувати іноземні мови й запобігати віковим змінам. Завдяки їй ви на повну потужність користуватиметеся власними можливостями, легше пристосуєтеся до змін, швидше здобудете новий фах тощо.
Цитата:
"Коли ви дізнаєтеся щось — місце розташування ресторану, який вам подобається, плітки про вашого боса, нову захопливу пісню на радіо, — ваш мозок фізично змінюється. Те саме відбувається, якщо ви переживаєте фінансовий успіх, суспільні невдачі або емоційне збудження. Коли ви вдаряєте по баскетбольному м'ячу, не погоджуєтеся з колегою, летите в нове місто, з ностальгією розглядаєте фотографію або чуєте милозвучні тони улюбленого голосу, величезні переплетені джунглі клітин вашого мозку перетворюються на дещо відмінне від того, чим вони були ще мить тому. Результатом таких змін є наші спогади: історія життя і кохання. Незліченні зміни мозку, накопичуючись протягом хвилин, місяців і десятиліть, формують ваше Я. Принаймні на цю мить. Учора ви були дещо іншим. А завтра знову змінитесь".
"Що ми їмо. Як харчова революція змінює наші життя і світ навколо", Бі Вілсон
Вважається, що їжа — це одне з найбільших радощів життя. Чому ж так сталося, що їжа стала нашим джерелом тривоги та плутанини?
Авторка книги "Що ми їмо. Як харчова революція змінює наші життя і світ навколо" Бі Вілсон показує, що за два покоління світ зазнав масового переходу від традиційних, обмежених дієт до більш глобалізованих способів харчування, від бульбашкового чаю до кіноа, від сойленту до наборів їжі. На перший погляд, здається парадоксально, але наші дієти стають здоровішими й менш здоровими водночас. Дехто може зауважити, що нині — найщасливіша ера їжі: час незвичайних страв, фермерських ринків і обміну рецептами в Інтернеті. Проте сучасна їжа також вбиває: діабет і серцеві захворювання зростають усюди на землі.
Що чекати в майбутньому, якщо зараз ми перебираємо норми цукру в кілька разів? На кому відповідальність: на кожній людині чи на виробниках фастфуду і снеків? Як в Індії діабет став хворобою дітей? Чому в Чилі заборонено ставити мультикових персонажів на пачках пластівців? Як сухарики Flint з ароматом холодцю і хрону стали привидом страв, які раніше їли українці?
У цій книжці йдеться про хороше та погане, а також про тости з авокадо. Вона шокує вас, але водночас запевнить, що в людства є майбутнє. І воно — у зміні звичок: відмовитися від культури нетерплячки, повернути обідні години й домашню кухню, а також — розмаїття овочів на столі. Тут авторка не пропонує готових рецептів. Вона наводить статистику, роздуми, спостереження, харчові тренди, після яких вам захочеться щонайменше переглянути власний раціон і вдумливо відбирати те, що потрапляє в продуктовий кошик.
Цитата:
"Переконання, ніби здорові раціони доступні лише багатим країнам, — один з харчових міфів. Дані показують, що населення Сьєрра-Леоне, Малі та Чаду харчується набагато ближче до порад дієтологів, ніж Німеччина. У раціонах півдня Африки надзвичайно мало шкідливих продуктів і багато корисних. Серед країн, де їдять найбільше цільнозернових продуктів, — багаті скандинавські, в яких досі споживають достатньо житнього хліба, і бідні держави Південної Африки, де цілу низку поживних злаків — сорго, кукурудзу, просо і теф — перетворюють на корисні страви й доповнюють якимось рагу, супом або соусом. А ще в Африці активно споживають бобові та овочі. Середньостатистичний зімбабвієць з' їдає 493,1 грама овочів на день. До порівняння: у Швейцарії цей показник становить 65,1 грама".
Не варто відкладати такі важливі справи, як турботу про себе. Зберігайте книжки, які вас зацікавили. Читайте, досліджуйте, діліться з друзями.
Партнерський матеріал.