Зелена енергетика від дівчини з Херсона: як 18-річна винахідниця збирається допомогти українцям у випадку нових блекаутів
У чому проблема?
Минулої зими Україна через агресію росії зіткнулася з проблемою дефіциту електроенергії. Країна пережила вимушені багатогодинні відключення світла, у прифронтових регіонах такі проблеми виникають і зараз. Експерти сподіваються, що наступної зими наша енергосистема матиме набагато вищий рівень захищеності, ніж раніше. Водночас вони кажуть, що осінньо-зимовий період, попри значно кращу оснащеність наших сил ППО, може бути складним, якщо росія накопичить ракети, щоб здійснити нові хвилі атак по енергосистемі України.
Яке рішення?
Щоб зменшити вразливість до атак агресора, влада України оголосила курс на децентралізацію енергосистеми. У цьому процесі важливу роль відіграватимуть і відновлювальні джерела енергії, які можуть мати меншу площу і бути розосередженими. Підтримувати проєкти зі встановлення малих об'єктів відновлюваної енергетики на місцях закликає і громадський сектор.
Для багатьох підприємців минулого року рішенням під час відключень електроенергії стали генератори. Альтернативою для частини таких пристроїв, якщо ідеться про офіси та приватні помешкання, може стати розробка Ярослави Полікарпової — безлопатевий вітрогенератор WITERoK.
Як виникло це рішення?
Ярослава Полікарпова в шелтері для вимушених переселенців
Ідея розробки виникла восени 2021 року в на той момент 16-річної учениці Херсонського фізико-технічного ліцею Ярослави Полікарпової. Під час навчання дівчина брала участь у різних змаганнях та олімпіадах. Наприклад, у конкурсі робіт Малої академії наук посіла третє місце на всеукраїнському рівні, а безлопатевий генератор почала розробляти під керівництвом викладача ліцею і свого першого наукового керівника Олександра Бондаренка.
"Це ліцей, який робить ставку на інтелект. Ми чотири роки поглиблено вивчали фізику, математику та інформатику, — розповідає Ярослава. — Одна з учениць нашого ліцею винайшла генератор, який працюватиме за принципом гіроскутера, від коливання хвиль. Ми це багато обговорювали й дійшли висновку, що можна створити вітрогенератор, який теж працюватиме від коливань".
Ярослава пригадує, що за день до великої війни вона зі своїм проєктом брала участь у конкурсі "Еко-Техно Україна 2022", де посіла друге місце у своїй категорії й отримала багато гарних відгуків.
"Ми за день до того і вже того дня випробовували систему. Вона показала дуже гарні результати, виявилась реалістичною і працездатною", — каже дівчина.
Досягнення під час війни й окупації
Увесь час окупації Херсона Ярослава провела в рідному місті разом із мамою, старшим братом і малорухомою бабусею.
Дівчина пригадує: "На третій день повномасштабної війни у мене буквально в сусідньому подвір'ї розірвалася граната, вбило людину. Це було дуже страшно. Також пам'ятаю той день, коли сиділа біля вікна, і за 20 метрів над дахом будинку пролітали ракети. Вікна ледь не посипалися, я дуже перелякалася. Взагалі я дуже вдячна життю, що за цей час не бачила смерть людини".
У таких реаліях Ярославі вдалося не тільки успішно завершити навчання і вступити до Харківської політехніки на "Прикладну механіку", а й стати резиденткою бізнес-інкубатора Ukrainian Future.
"З Ярославою ми (бізнес-інкубатор Ukrainian Future) розпочали співпрацю на початку повномасштабної війни, навесні 2022 року. Бізнес-інкубатор Ukrainian Future НЦ Малої академії наук України з 2018 р. активно працює з молодими новаторами, які мають певні власні розробки. Тому на початку великої війни наша команда вирішила запропонувати молоді переключити увагу від тяжких реалій на вирішення вкрай важливої задачі, а саме обґрунтування проєктів відновлення нашої економіки, й долучитися до нашої флагманської програми — UF Startup School Beginner 2022.
Це була програма не лише для тих, хто має інноваційні розробки, а й для тих, хто прагнув спробувати запустити власний бізнес або соціальний проєкт, спрямовані на відбудову України в післявоєнний час. Ярослава була однією з тих, хто подав заявку на участь у програмі", — пригадує керівниця програм і мережі консультантів і тренерів бізнес-інкубатора Ukrainian Future, кандидатка економічних наук Ірина Бистрова.
По завершенню програми учасники демонстрували результати навчання у форматі пітчдеку (pitchdeck — коротка презентація проєкту для інвесторів). Коли Ярослава презентувала свою ідею, бізнес-інкубатор запропонував продовжити співпрацю, щоб спробувати трансформувати задум уже в бізнес. Заглибившись у проєкт, фахівці вирішили, що він може втілитися вже не як молодіжний, а звичайний стартап.
Ukrainian Future уклали з Ярославою Полікарповою меморандум, і розпочалася їхня тісна співпраця.
"Мені здається, що проєкт допоміг Ярославі не лише заглибитися у технологію, а й відволіктися від тих подій, які відбувалися в Херсоні. Долаючи проблеми з інтернетом, ми з Ярославою намагалися тримати зв'язок, проговорювати бізнес-модель проєкту та міркували про можливості його розвитку", — ділиться Ірина Бистрова.
Невдовзі дівчині вдалося отримати перші кошти на її проєкт, що тоді називався WELDLESS WIND GENERATOR. Це були 5 тисяч євро молодіжної стипендії за результатами українсько-фінської менторської програми "Empowering Future Entrepreneurial Ukraine". Кошти Ярославі надав генеральний партнер проєкту, спільноти Ministry of Good Spirit Мікко-Пекка Ханскі.
До речі, нещодавно представники цієї спільноти Мікко-Пекка Ханксі та Єрік Ян Саарінен були в Києві та зустрічалися зі своїми стипендіатами.
Ярослава з представниками спільноти Ministry of Good Spirit Мікко-Пеккою Ханскі (ліворуч) та Єріком Яном Сааріненом (праворуч). Фото з архіву героїні
"Поспілкувавшись зі мною всього п'ять хвилин, Мікко-Пекка рік тому повірив у, на той момент ще недопрацьовану, ідею й дав кошти. Коли він приїхав до України, ми дуже плідно поспілкувалися. Неочікуваним сюрпризом був його подарунок — книга про історію Фінляндії. Це дуже-дуже мило, тому що я не очікувала такого ставлення до вмотивованих людей", — ділиться Ярослава.
Коли Херсон звільнили, Ярослава з родиною ухвалили рішення тимчасово виїхати, адже то був дуже складний період: не було ні світла, ні води, ні зв'язку, ні харчів у достатній кількості. Спочатку виїхали на Хмельниччину, а потім вдалося переїхати до Києва. Зараз уся родина мешкає в одній кімнаті у шелтері для вимушених переселенців, але на умови не скаржиться. Через постійні стреси Ярослава тривалий час хворіла, а страхи війни почала пропрацьовувати з психологом. Та роботу над своїм проєктом не припиняла. Як резидентка Ukrainian Future вона розробила перший прототип власного винаходу в тамтешній лабораторії.
Ярослава на території шелтера
Як це працюватиме?
Розгойдувати краще, ніж обертати
"Взагалі всі знають, що вітрогенератори — це те, що обертається, система лопатей. Проте я подумала, що обертати — набагато складніше, ніж розгойдувати. Тому я модифікувала систему, і тепер вона буде набагато легше перетворювати вітрові потоки в електроенергію. Я перебуваю ще на стадії розробки самої системи. У мене є основні частини, задумки, а з технічною реалізацією поки трішечки складніше", — говорить розробниця.
Розробка Ярослави Полікарпової WITERoK. Фото з архіву героїні
Залежно від потреб, модель WITERoK може мати різний масштаб і висоту. На цей час буде випробовуватися система, яка сягатиме двох метрів і генеруватиме близько 1-2 кВт електроенергії.
Де можна буде встановити цю розробку?
- У скверах і парках, інших відкритих громадських просторах;
Ярослава пояснює:
"Ми зможемо з вами просто сидіти, наприклад, на лавочці й одразу ж підзаряджати телефони".
- У бізнес-центрах чи підприємствах, установах, які мають веранду, терасу або ж власний двір;
- У приватних помешканнях на кшталт таунхаусів та пентхаусів;
- У невеликих господарствах у сільській місцевості, де проблематично проводити кабелі електроструму.
"Через повітряні тривоги мені часом складніше дістатися до бізнес-інкубатора, але загалом війна дала мені більший поштовх для роботи. Коли був великий дефіцит електроенергії в Україні, я робила порівняння з дизельними генераторами. Вони дуже вартісні, а моя система буде мінімум удвічі дешевшою, проте поки вона у процесі реалізації, тому це приблизні розрахунки", — говорить розробниця.
А це точно вдале рішення?
"Ця розробка може покрити тимчасові відключення енергії, — розповідає Ірина Бистрова на прикладі самого бізнес-інкубатора, розміщеного в окремому приміщенні. — Потреби електроенергії не дуже великі, при цьому у нас є окремий вхід із закритого подвір'я. Це може бути підходящим місцем для перших тестувань в польових умовах цієї установки. При досить потужному накопичувачі ми могли б акумулювати енергію вітру й перерозподіляти на свої тимчасові потреби. Очікуємо, що за умови енергоощадного використання ми зможемо закривати тимчасові перебої в енергопостачанні. Надалі задача в збільшення потужності пристрою".
Які переваги установки?
- Вона ергономічна: майже безшумна (особливо порівняно з генераторами), не має запаху;
- Вона мобільна: її легко переміщувати чи переносити;
- Вона не має негативного впливу на довкілля порівняно з лопатевими, у яких часом травмуються птахи.
З моментів, що потрібно удосконалити, — ККД установки, і саме над цим Ярослава зараз працює.
Ірина Бистрова констатує: у глобальному масштабі справжніх піонерних інновацій на сьогодні не так багато. А успіху досягає той проєкт, у якому розробник націлений на досягнення результату.
"Мені здається, що Ярослава — це та категорія розробників і засновників проєкту, яка може досягнути успіху і вивести проєкт на дійсно комерційно успішний рівень. Звісно, проєкт є достатньо капіталоємним, а тому він потребує більше часу і зусиль на те, щоб його комерціалізувати й почати отримувати перші надходження", — каже досвідчена бізнес-консультантка Ірина Бистрова.
Ярослава Полікарпова в коворкінгу Ukrainian Future. Фото з архіву героїні
Менторка наголошує: це не нав'язана Ярославі технологія, а саме придумана і продумана дівчиною технологічна розробка.
"Ярослава живе своїм проєктом, що, до речі, дуже відрізняє її від інших інноваторів, які часом це роблять для розвитку власного бренду, — говорить Ірина Бистрова. — Враховуючи труднощі окупації, переїзду, які їй доводиться долати, це точно людина колосальної внутрішньої сили".
Скріншот з презентації Ярослави під час "Science & Business — GIST Pitch Day № 2 Energy & Environment / Industry & Infrastructure". Фото з архіву героїні
Нещодавно Ярослава стала однією з переможців "Science & Business — GIST Pitch Day № 2 Energy & Environment / Industry & Infrastructure", конкурсу, організованого Українським фондом стартапів разом з Мінцифри та Міносвіти й за підтримки GIST. Асоціація GІST (назва розшифровується як "Глобальні інновації через науку і технології"), що ініційована та підтримується Держдепартаментом Сполучених Штатів Америки, надала 5 тисяч доларів на розвиток стартапу WITERoK.
Що ще треба для втілення рішення?
Нині WITERoK на етапі тестування. Оскільки Ярослава у проєкті сама (крім менторки Ірини Бистрової), вона прагне залучити до стартапу інших фахівців. Як для технічного вдосконалення, так і для комерціалізації розробки.
Розробниця ділиться:
"Хотілося б мати команду однодумців. Можливо, це будуть не тільки люди з України, які також підтримують цю ідею".
Саме для цього частину отриманого гранту Ярослава витратила на поїздку до Бельгії. Зараз дівчина готує якісніший прототип установки WITERoK. Вона представила його на EUSEW 2023 — Європейському тижні сталої енергетики. Ярослава прагне скористатися нагодою, щоб знайти потрібні зв'язки й однодумців. Попутного вітру тобі, WITERoK!
