Соціальні питання в бюджеті 2023: чи є євроінтеграційний поступ?
1 лютого 2023 року було оприлюднено Аналітичний звіт Європейської Комісії щодо заявки України на членство в ЄС, за яким можна констатувати, що нарешті соціальним та гуманітарним питанням приділено не менше уваги, ніж економічним чи антикорупційним.
В рамках проєкту EuroScope ми готуємо ряд статей, де будемо поступово розкривати тематику наших теперішніх і майбутніх зобов'язань у розрізі гуманітарного і соціального блоку щодо вступу України до ЄС. А розпочнемо з найбільш болючого аспекту – фінансування програм у сфері соціального захисту населення, адже маємо 3-ій місяць бюджетного року, вже на початку планування якого було відомо, що він є безпрецедентним з точки зору кількості населення, що потребуватиме такого захисту.
То ж скільки людей потребують соціального захисту в Україні?
Ми часто чуємо і з цим не можливо не погодитись, що практично кожна людина постраждала тією чи іншою мірою від війни. Мільйони людей втратили найближчих, житло, роботу… Десятки мільйонів травмовані фізично та / або психологічно. Звісно, частина з нас впоралася з випробуваннями і самотужки долає свої складні життєві обставини, але більшість, напевно, потребує підтримки.
Проте, почнімо спочатку: а скільки нас в Україні загалом? Згідно пояснювальної записки до законопроєкту про Державний бюджет кількість населення складає 34,5 млн осіб станом на 1 січня 2022 року без урахування міста Києва та населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. За інформацією Держслужби статистики, середня чисельність населення у м. Київ у січні 2022 року складала 2,95 млн осіб, тобто загалом в Україні станом на початок 2022 року проживало 37,5 млн осіб не враховуючи тимчасово окуповані на той час території.
Проте, за даними ООН станом на початок березня 2023 року закордоном перебувало понад 8 млн українських громадян, які перемістились після повномасштабного вторгнення. З них майже 5 млн осіб зареєстровані як отримувачі тимчасового прихистку в країнах Європи, майже 3 млн – перемістилися на територію росії чи білорусі (часто – не з власної волі).
Наразі з об'єктивних причин немає даних щодо кількості людських втрат як з боку військових, так і збоку цивільних, а ще народжуваності за минулий рік, щоб оцінити реальну кількість населення України, які потребуватимуть соціального захисту. Власне, всі наведені офіційні цифри є приблизними, адже останній перепис населення проводився в Україні у 2001 році.
Саме тому, однією з вимог щодо вступу України до ЄС є створення належної системи статистичних даних, зокрема у соціальні сфері, що дасть можливість, у тому числі відповісти на питання: то скільки ж людей потребують соціального захисту в Україні і приймати обгрунтовані рішення у сфері соціального захисту.
Як українцям допомагають ЄС та інші країни?
Європейські країни допомагають безпрецедентно: прийняли мільйони українців і забезпечили їх не лише соціальними виплатами, але в першу чергу житлом, натуральною допомогою (їжа, одяг, засоби гігієни тощо). За оцінками Світового банку протягом 2022 року ЄС витратив на підтримку втікачів від війни в Україні від 30 до 37 мільярдів євро. Разом з тим, що за результатами дослідження Національного банку України «попри первинні виклики для країн-реципієнтів від припливу українських мігрантів, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді завдяки активній інтеграції українців як у ринок праці, так і в суспільство загалом».
Підтримка світу є відчутною і в Україні. За повідомленням Мінреінтеграції наприкінці грудня 2022 року з початку війни вже 4,3 мільйона українців отримали грошову допомогу від різних агентств ООН та інших гуманітарних організацій, а загальна сума грошових виплат перевищила 1 млрд доларів США. Крім того, за даними Ukraine Support Tracker станом на 20 листопада 2022 року Україна отримала гуманітарної допомоги на суму понад 16,7 млрд євро, з них понад 5,6 від ЄС або країн-членів.
Бюджет 2023 – соціальний?
Можемо погодитися з Прем'єр-міністром Шмигалем, що соцзабезпечення є одним пріоритетів у фінансуванні державного бюджету на 2023 рік. Якщо подивитися на видаткову частину бюджету, то побачимо, що видатки, якими розпоряджається Мінсоцполітики зросли майже на 20 млрд у порівнянні з минулим роком і складають понад 445 млрд грн на 2023 рік, незважаючи на об'єктивне падіння економіки та розмір дефіциту бюджету.
Варто відзначити у позитивному сенсі переформатування та структуровання бюджетних програм з урахуванням основних пріоритетів Мінсоцполітики за відповідними групами і категоріями отримувачів бюджетних коштів. Загалом було скасовано 15 бюджетних програм, які були у бюджеті 2022 року, проте додано 4 нових, які увібрали в себе попередні:
- «Соціальний захист дітей та сім'ї»;
- «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини»;
- «Підтримка малозабезпечених сімей»;
- «Соціальний захист осіб з інвалідністю».
Загальна вартість ліквідованих програм складає 168,9 млрд грн, а нових – 170 млрд. Отже, не зважаючи на складність економічної ситуації Уряду і Мінсоцполітики вдалося принаймні зберегти таке ж фінансування на соціальний захист вразливих верств населення, що й у минулому році. Проте, знову ж таки, ми не знаємо наскільки це відповідає поточним потребам або принаймні, яку частку від реальної потреби закриває держава цими сумами.
Щодо розміру соціальних виплат на 2023 рік, то зростання соціальних стандартів є неспівставним із прогнозованим зростанням індексу споживчих цін. Так, на відміну від практики попередніх років прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата фактично на весь 2023 рік зафіксовані в розмірах, що були затверджені з 1 грудня 2022 року. У той же час індекс інфляції Мінекономіки закладено на рівні 130,6 % до попереднього року.
Кого в Україні соціально захищають найкраще?
Найбільшою статтею видатків на соціальний захист у 2023 році залишається «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» – 271,9 млрд грн враховуючи на 7,5 % зростання в порівнянні з 2022 роком.
І ця шалена сума, що з року в рік лише зростає, свідчить не лише про банкрутство солідарної системи пенсійного забезпечення, але й про дисбаланс в соціальній підтримці з боку держави різних когорт населення. Так, загальна сума фінансування заходів з соціального захисту на осіб, що потрапили в складні життєві обставини, на малозабезпечені сім'ї, на сім'ї з дітьми, осіб з інвалідністю складає, як написано вище, 170 млрд грн, що на понад 100 млрд грн менше, ніж на пенсіонерів. Це різко контрастує з меседжами політиків щодо заохочення повернення з вимушеної еміграції людей, більшість з яких є працездатного віку, молодь і діти.
Власне, належний соціальних захист осіб старшого віку забезпечується у країнах ЄЄ здебільшого через недержавні пенсійні програми, а саме функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Не реформувавши пенсійну систему України, ми не досягнемо необхідних умов щодо вступу ні у сфері соціального захисту, ні в контексті вільного переміщення працівників, а тому це питання є вкрай нагальним.
Чи допомагає бюджет 2023 повернути українців додому?
З Державного бюджету в основному фінансуються соціальні виплати, пільги і допомоги, якими станом на сьогодні можуть скористатися і ті, хто отримав тимчасовий прихисток чи статус біженця закордоном. Наприклад, це стосується виплат по інвалідності.
В той же час, очевидно, що на факт привабливості українських громад і держави загалом з точки зору повернення громадян, здебільшого впливає розвиток послуг, у даному випадку – соціальних. Бо навіть якщо суттєво збільшити розмір виплат, що на сьогодні не є можливим, це є неспівставним з вартістю продуктів харчування чи послуг, наприклад, які можна за них придбати закордоном. Швидше, збереження таких виплат для вимушених переселенців є нагадуванням, що держава про них пам'ятає і готова підтримувати. В той час, як якісні послуги за місцем проживання, навіть якщо вони не сильно вирізняються за якістю у порівнянні з закордонними, мотивують до повернення набагато краще.
У цьому році є помітні, хоч і дуже мізерні з точки зору фінансування, спроби просування соціальних послуг в порядок денний державної політики, зокрема в рамках продовження пілотного проєкту «Розвиток соціальних послуг», обсяг якої складає 100 млн. грн. Крім того, очікується по послугою "муніципальна няня» зможуть скористатися ще більше сімей завдяки змінам до цієї програми.
Чому соціальні послуги – це ключ до ЄС?
Впровадивши систему соціальних послуг за зразком країн ЄС, Україна зможе виконати значну частину своїх зобов'язань у сфері соціального захисту. Це стосується, зокрема, подолання бідності та деніституціалізації, про що йшлося у попередній статті. Адже лише цей інструмент соціального захисту гарантує індивідуальний підхід, допомагає попереджувати, мінімізувати та долати наслідки настання складних життєвих обставин. Саме за розвинутої системи соціальних послуг ми уникатимемо консервування або збільшення утриманських настроїв людей та мотивуватимемо їх до повернення.
Згідно українського законодавства забезпечення соціальних послуг відповідно до потреб є власними повноваженнями територіальних громад і це більш ніж відповідає європейській практиці, адже лише на місцевому рівні можна належно оцінити потреби населення. Проте, в найближчій перспективі необхідно розглянути можливості співфінансування цих послуг з Державного бюджету, що дозволить пришвидшити як процеси євроінтеграції, так і повернення українців додому.
Насамкінець
Наразі з бюджету 2023 дуже слабко прослідковується євроінтеграційний поступ України. Може здаватися, що в теперішній ситуації повномасштабної війни та спровокованої нею гуманітарної катастрофи, такі завдання є нереальними і несвоєчасними. Проте, в цій серії публікацій, ми покажемо вам як ті 445 мільярдів гривень можна використати більш ефективно, по-європейськи.
Публікація здійснена в рамках Програми MATRA за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства.
