Що станеться з лісами після війни: пожежі, техніка та нові види
У чому проблема?
Багато українських лісів згоріли під час пожеж, які були або спричинені військовими діями, або не могли бути загашеними через них. У лісах з'являються окопи та траншеї, вирви від вибухів, які змінюють ландшафти. Війна буквально впливає на всі елементи лісової екосистеми.
Відомо, що сапери розміновуватимуть ліси в останню чергу. Зараз Україна є найбільш замінованою державою у світі, і для того, щоб позбутись цього неприємного титулу, знадобляться десятиліття. Але і в майбутньому треба бути обачними: навіть у 21 столітті в лісах знаходять нерозірвані снаряди ще з Другої Світової війни, тож і через 60 років ми можемо все ще чути відголос війни з росією. І не лише через замінованість.
Наприклад, багато дерев посічені снарядами — один із таких зразків українські екологи навіть демонструють в українському павільйоні Конференції сторін рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату СОР27. Такі дерева неможливо використовувати в лісозаготівлі, оскільки це небезпечно: пили можуть зіпсуватись, якщо натраплять на посічений снаряд у деревині.
Раніше ми вже розповідали, як буде вирішуватись проблема із замінованістю лісів. Деякі ділянки, за прикладом Європейських країн після Другої Світової, можуть стати закритими для відвідування і проведення лісогосподарських заходів. Зазвичай вони отримують спеціальну категорію та стають зонами відчуження. А в цьому матеріалі ми розкажемо, що саме буде відбуватися з природою в таких лісах.
Яке рішення?
"Рубрика" відвідала Міжрічинський ландшафтний парк та дізналась, що станеться з лісами через 10, 20 та 60 років після завершення військових дій. Під час прогулянки з Андрієм Сагайдаком, засновником Природничого центру Міжрічинська Пуща, ми прогулялись лісовими ландшафтами, де 60 років тому проводилися військові навчання.
"Заведено вважати, що бойові дії, що відбуваються в лісах — це шкідливо для довкілля, і так воно і є. Але є але. В усьому можна бачити певний позитив", — говорить нам Андрій. Отже, розповідаємо, де саме.
Нові ландшафти для лісових мешканців
"Від снарядів дійсно з'являються пошкодження, — каже Андрій Сагайдак. — Але проходять роки, все потихеньку заростає, і формуються так звані белігеративні ландшафти".
Фото: Serhii Korovayny / WWF-Ukraine
Белігеративні ландшафти — це такі, що формуються під впливом військових дій. Колись такі ландшафти формували давні вали й городища, а тепер — окопи та траншеї.
Ми саме проходили повз такі, і якби пан Сагайдак не звернув нашу увагу, ми б ніколи не зрозуміли, як такі дивакуваті ландшафти з'являються в лісі. Виглядає так, ніби невеликі горбики існували завжди, а траншею можна переплутати з колишнім річищем струмка.
"Ця велика ніша — капонір, викопаний для військової техніки десь у 60-х роках, — звертає нашу увагу Андрій. — На белігеративних ландшафтах формуються нові екологічні ніші. Наприклад, лисиці чи борсуки дуже люблять копати в схилах окопів, бо їм це зручніше, ніж на рівні місцевості. Природа відновлюється, заліковує завдані людиною рани. Екосистеми не знищуються повністю", — дає нам надію Андрій.
Для того, щоб на місці, де проводилися запеклі бої, природа повністю відновилась та виглядала натурально, необхідно кілька десятиліть. Але й через 3-4 роки можна буде побачити перші результати.
Ліси відновляться і стануть більш стійкими
За даними від Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, станом на вересень від початку повномасштабної війни в Україні пожежі пройшлися загальною територією 2,4 млн га, з яких 1,5 млн га (64%) — на територіях з військовими діями та окупованих територіях. До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тисяч гектарів. У 2020 році, який був катастрофічним у сенсі лісових пожеж для нашої країни, вогонь охопив понад 160 тисяч гектарів. А цьогоріч, коли немає таких посух та такого рівня пожежної небезпеки, пожежі вразили 330 тисяч гектарів лісів. Тобто це вдвічі більше, ніж у критичний 2020 рік, і практично в 30 разів більше, ніж у попередні періоди.
Михайло Богомаз, керівник напряму "Ліси" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна розповідає, що якщо рік багатий на насіння, то вже наступного року ліс почне активно відновлюватись самостійно — почне зʼявлятися стійкий підріст. І якщо в цей ліс не втручатися, то років через 50-100 там буде природний та стійкий до пожеж і змін клімату ліс.
"Новий ліс буде більш адаптованим до сучасних умов, зокрема, до потенційних майбутніх пожеж — відбудеться зміна екосистем. Щобільше, якщо ліс був штучний, наприклад із соснових насаджень, то на його місці почне рости змішаний, бо на згарищах не буває поновлення суто одного виду. Навпаки, з'являються всі види, насіння яких є десь поруч", — пояснює експерт.
Техніка в лісах, що буде з нею?
Говорячи про ліси, важливо пам'ятати, що важливою частиною лісової екосистеми також є звірі. Остап Решитило, кандидат біологічних наук, зоолог, менеджер проєктів WWF-Україна, стверджує, що більше за всіх тварин від замінувань страждають парнопалі: зубри, лосі, олені, сарни, дикі свині.
"Відомі випадки загибелі таких тварин як через підрив на мінах, так і внаслідок спрацювання розтяжок. Хижі — гинуть меншою мірою, адже є дуже обережними. Від війни страждають усі тварини, тільки різною мірою. Адже війна по-різному впливає на різні популяції й види: безпосередня загибель особин, опосередкована — через нищення чи забруднення оселищ, багато тварин змушені змінювати свою звичну поведінку, території, життєві чи сезонні цикли тощо", — пояснює експерт.
Згорілі військові автомобілі та інша техніка також на якийсь час залишається в лісах.
Фото: Serhii Korovayny / WWF-Ukraine
Проте метал — цінний ресурс, тож зруйновані вщент машини надовго в лісах не залишаються, а відправляються на повторне перероблення. А техніка, що перебуває в лісі тимчасово, не несе небезпеки для тварин. Остап Решитило стверджує:
"Залишена техніка не є небезпечною, якщо не несе тваринам безпосередньої загрози через вибух, відлякування, забруднення паливо-мастильними матеріалами чи іншими речовинами. Якщо це просто новий штучний об'єкт в екосистемі, то тварини до нього звикнуть і, можливо, навіть знайдуть у ньому якусь користь для себе, наприклад, використовують як схованку, місце для гніздування чи сплячки", — каже експерт.
Усе це вкотре доводить: неймовірна сила природи здатна відновити будь-що, і найбільше та найважливіше, що ми можемо зараз зробити, щоб зберегти мальовничі українські краї, — припинити війну. Звісно, перемогою України.
